П’ятниця, 28 Січня

Рік розчарувань

Депутат Юрій Ломага про взаємодію депутатів, мера і чиновників

Рік каденції Львівської міської ради. Про те, як вдається налагодити роботу ради та взаємодію з міським головою «Ратуша» поспілкувалася із заслуженим юристом України депутатом Львівської міської ради від «Європейської Солідарності» та членом бюджетної комісії ЛМР Юрієм Ломагою.

— Рік мого депутатства — це рік розчарувань. Так, це моя перша каденція, але з міською радою я працював і раніше як депутат. Коли побачив, як це відбувається ізсередини, розчарувався. Навіть задумувався, щоб скласти повноваження, адже не міг нормально сприймати те, що відбувається у стінах Ратуші. Тотальне беззаконня, адже великою мірою в Ратуші живуть традиціями та правилами, які не мають стосунку до закону. Відчуття — повна вакханалія та беззаконня. Мені таки вдалося змусити працювати виконком згідно з законом. Як член бюджетної комісії я передивляюсь кожну цифру і змушую їх працювати та виправляти свої помилки.

— Засідання комісії інколи тривають по 8 годин, як Вам вдається поєднувати це з професійною адвокатською діяльністю?

— Доводиться шукати баланс, аби все встигати. Зазвичай намагаюся не призначати судові засідання на вівторок та середу. Це дає можливість підготуватися до комісії, вивчити питання. Завдяки моїм колегам із фракції «ЄС», які також працюють у цій комісії, а це Володимир Гой, Тетяна Шевченко, Ольга Посипанко, Юрій Гринів, ми фактично поділили між собою блоки бюджетних питань. Кожен із нас опрацьовує свій блок, а тоді ми обговорюємо, аби ухвалити зважене рішення на користь громади. Варто також подякувати голові комісії Наталі Шелестак, яка нашу роботу якісно координує між різними політичними силами та органами виконавчої влади.

— На Вашому окрузі, окрім районів Львова, ще й приєднані до міста території сіл Лисиничі та Підбірці. Чи вдалося за цей рік інтегрувати ці території?

— На превеликий жаль, називати мешканців приєднаних громад львів’янами було б некоректно. Ми їх приєднали, але місто одразу про них забуло. Ми з колегами регулярно проводимо там прийоми громадян, на яких мешканці розповідають про свої проблеми. Вони побутові, ці люди не вимагають чогось грандіозного. Хочуть вирішення базових питань — освітлення та асфальтування вулиць. Це не є колосальні гроші для міського бюджету, але виконавчі органи ці питання просто ігнорують.

Як депутати ми робимо те, що можемо, аби хоч якось вирішити їхні проблеми. За мій повний рік ми зробили в Підбірцях освітлення центральної вулиці, доробили дорогу, яка йде на залізничну колію. Також була низка ремонтів у Лисиничах. Ми також лише здобуваємо досвід депутатської роботи і тепер розуміємо, що внести ремонтні роботи у певну програму — не проблема. Справжня проблема — вибити на це фінансування.

— Чи вдається вирішити проблеми з благоустроєм та транспортною розв’язкою Личаківська — Пасічна?

— Прикро, але як член бюджетної комісії змушений реально оцінювати ситуацію. Зважаючи на обмежений ресурс і значні бюджетні запити, щось глобальне зробити у місті за час нашої каденції не зможемо.

Проблема в тому, що Львів винен колосальні гроші. В нас боргів більше, ніж Ви собі уявляєте. Міський голова спонукає депутатських корпус знову і знову брати нові кредити. Новими кредитами він хоче закрити старі, які масово набрали за минулої каденції, коли абсолютна більшість у міській раді була в руках партії Андрія Садового. Це замкнене коло і боргова яма, з якої Львову буде дуже складно вибратися.

— Чи знизився градус напруження і чи налагоджена комунікація?

— Комунікація між депутатами справді є. А от за рік свого депутатства я, наприклад, жодного разу не розмовляв із міським головою. Бургомістр жодного разу не намагався комунікувати з депутатами. Він вважає, що це не потрібно, адже депутат — тимчасовий у цих стінах ради, а от мер — вічний. Мені видається, що це соромно для керманича міста, який позиціонує себе як «європейський», абсолютно ігнорувати депутатський корпус, який обрала на демократичних виборах громада. Він працює лише з позиції сили, або ж взаємодіє з депутатами способом маніпуляцій.

Прикро, але незважаючи на активність громад і їхні прагнення до змін, міський голова їх не бачить. Він приїздить, як злодій. Приїхали, зняли відео і втекли. Так не поводиться господар. Він обіцяє і не виконує. Згадайте аналітику порталу «Слово й діло», яку оприлюднили цієї осені. Міський голова Львова виконав менше, ніж 1 %.

Я маю серйозні побоювання, що цієї зими повториться історія, яку спостерігаємо щороку. Під час сильних снігопадів місто знову буде паралізоване. А далі класична історія — міський голова з лопатою відкидатиме сніг біля Ратуші, будуть фото і відео, а пресслужба розкаже, який він хороший господарник. Однак Львів не закінчується на площі Ринок і місто далі стоятиме в колапсі.

Якби постало питання про відставку мера, то я особисто готовий голосувати «за», адже вважаю, що це бездарний мер і він точно не господар міста.

Христина СЛЮСАРЧУК

Share.

Leave A Reply