Завзятий прихильник Діани завжди рахує якщо не години, то, принаймні, дні до початку сезону полювання. Минуло 1 травня, а полювання на самця козулі знову не відкрили. Натомість саме про цей термін, до речі, йдеться у Законі України "Про мисливське господарство та полювання".

-- Починаючи з 1991 року жодного разу сезон полювання не розпочинали вчасно, -- розповів директор мисливського господарства "Тустань" Сергій Черняк. -- Жодного разу Міністерство екології, яке є безпосереднім винуватцем зволікань, не дало обґрунтованого пояснення зриву відкриття сезону. Та цієї весни ми заздалегідь озвучували це питання, і вдалося з'ясувати, що Держкомлісгосп ще в лютому, погодивши всі цифри з обласними управліннями екології, скерував усі необхідні документи до міністерства екології для остаточного погодження. Саме тут усе й застрягло на тривалий час без належного мотивування.

Шансів на те, що цього року весняний сезон відкриють, не було, бо мінекології погодило відкриття полювання в останні дні квітня, наказ же треба було ще зареєструвати в Мін'юсті. Потім минуло ще кілька днів, доки затверджений юстицією наказ повернувся до держкомлісгоспу, а потім -- ще чимало часу, доки наказ дійшов до областей, а вже згодом його доводили до користувачів мисливських угідь.

Та й на цьому бюрократична тяганина не завершилася. Наказ нині вже розповсюджено по областях, але затверджених мінекологією лімітів на відстріл не було, вони надійшли лише кілька днів тому. Отже, мінекології безпідставно затягнуло й терміни затвердження лімітів.

Чимало часу тепер забере ще й видача ліцензій на відстріл. Отже, реальні терміни відкриття весняного сезону перенесуть на 1 червня, причому в кращому випадку. Таким чином із року в рік ущемляють права українських мисливців, а користувачі угідь зазнають чималих збитків. Затримку відкриття сезону мінекології здійснює всупереч своїй же власній інструкції (№ 116 від 26.05.1999 року), в якій розписано чіткий регламент процесу затвердження лімітів добування мисливських тварин. В цій інструкції вказано термін розгляду міністерством екології поданих цифр -- 1 місяць. Цього терміну ще ніколи не дотримувалися.

Уявіть лише, що ліміти проходять потрійний ступінь перевірок і погоджень: спочатку -- інспектора районної ланки мінекології та держкомлісгоспу, які присутні на облікових роботах погоджують достовірність даних, потім їх додатково перевіряють на рівні області в двох інстанціях (напевно, не довіряючи районним інспекторам). Наступним кроком є вияв недовіри обласним структурам і додаткова перевірка на рівні країни! А далі вже впродовж двадцяти років розгортається та сама картина -- один чинуша всім нам доводить свою значимість, і, прошу зауважити, робить це за наші ж гроші! А ще при цьому плутає вальдшнепа з фаршмаком. У діях чиновників цього відомства помітне якесь маніакальне бажання прикрити свою нікчемність фразами про охорону природи і заборону всього і всюди ("бо так треба"). На думку юристів, у діях мінекології можна вбачати ознаки корупції. На думку ж користувачів мисливських угідь, ідеться про відвертий саботаж із боку мінекології, натомість Держкомлісгоп ніколи не піде проти Мінекології, оскільки він фактично є їх підрозділом.

І ще одне. На наказі про відкриття полювання -- купа якихось погоджень, які не передбачені жодною інструкцією. Так, зокрема, там стоїть віза міністерства внутрішніх справ, міністерства охорони здоров'я, ветслужби, інституту зоології ім. Шмальгаузена. Не вистачає лише погодження баби Параски. Збір усіх зазначених, нікому не потрібних погоджень, покликаний лише збільшити чиновничу круговерть. Не важко здогадатися, що було б, якщо, скажімо, міністр охорони здоров'я чи інший високопосадовець не долюблює мисливців.

Зі звинуваченнями мінекології в саботажі погоджується й професійний львівський юрист, мисливець із великим стажем Віктор Безвинюк:

-- Мрії наших мисливців про вчасне відкриття весняного полювання на козулю залишилися мріями, -- розповів п. Віктор. - У цьому ми можемо лише заздрити нашим колегам із Білорусі. Складається парадоксальна ситуація, що у нас в Україні в цьому питанні верховодить не Закон, а примха чиновників.

Слід нарешті відкрити очі всьому нашому суспільству, адже якщо проаналізувати й перевірити всю статистичну звітність мисливських господарств, то можна переконатися, що лише мисливці роблять реальні кроки задля збереження й примноження тваринного світу. Ставити ж їм палиці в колеса -- злочин проти природи.

Юрій РУДЕНКО