Роман Василик, Мирон Левицький цікавий як художник сакрального мистецтва, а церква в Сіднеї, яку розписав український митець, - найкраща пам'ятка в цьому місті, вважає пан Роман.
"Кожна приватна збірка є віддзеркаленням естетичних смаків, творчих зацікавлень і фінансових спроможностей колекціонера. Зібрання творів Галини Горюн-Левицької виїмкове і надзвичайне з кількох поглядів. Це - найбільша і найкраща колекція творів Мирона Левицького, одного з найвидатніших українських художників у Канаді, але рівночасно вона містить модерністичні праці найвідоміших українських мистців XX століття, що жили за межами України - в Європі, Північній та Південній Америці, Австралії. Те, що дружина зберігає праці чоловіка, не є особливе саме по собі. У випадку Галини Левицької ця збірка збереглася тому, що вона купувала в мистця і чоловіка найкращі його картини. Деякі праці - це подарунки. Після його смерті Галина Левицька доповнила збірку, відкупивши твори в колекціонерів", - написала мистецтвознавець Дарія Даревич.
Галина Горюн-Левицька купувала роботи, які їй подобалися, з обов'язковою умовою: щоб це були роботи українських художників, заборонених чи замовчуваних в Україні. "Є багато мистців, твори яких мені подобалися, які хотіла б мати у своїй збірці. І напевно могла б. Але я не купувала, знаючи: їх має Україна", - цитує пані Галину Лідія Лихач.
Колекціонерка купувала роботи і в свого чоловіка, Мирона Левицького. "Одного разу побачила, що на стіні, де висіла придбана в нього картина, - порожнє місце. З'ясувалося, художник продав її. Пані Галина наполягла, щоб він віддав гроші й повернув полотно", - розповів "Ратуші" Ігор Кожан.
"Жанрово-тематично збірка різноманітна: краєвиди, портрети, натюрморти, побутові сцени, релігійні зображення, включно зі сучасними іконами, антична міфологія, акти та багатофігурні композиції. Деякі праці мають етнографічну тему чи фольклорні елементи. Стилістично представлені всі модерні стичні напрями XX століття, особливо фігуративного спрямування, де можна розпізнати джерело натхнення митця від постімпресіонізму і модерну В. Кричевського через конструктивізм Андрієнка, експресіонізм Грищенка, Кміта та Мазурика до мінімалістичного реалізму Гніздовського і майже абстрактних картин Баляса і Левицького. Цілком безпредметних картин нема, хоча деякі стоять на грані безпредметності. І це не зважаючи на те, що в 1950-1960-х роках в Америці і Канаді домінував американський абстрактний експресіонізм, впливи якого помітні у працях мистців, включно з Левицьким, Гуцалюком і Бараником", - аналізує збірку Дарія Даревич.
Наталя ДУДКО