Четвер, 9 Лютого

Скандал в Міноборони: кінець «епохи бідності»?

Найгучнішим серед корупційних скандалів різного рівня й масшта-бу, які впродовж тижня сколихнули Україну, є скандал із закупівлями Міноборони продуктів харчування для армії. 21 січня «Дзеркало тижня» опублікувало статтю журналіста «Наших грошей» Юрія Ніколова, у якій він стверджував, що в межах угоди на 13 млрд грн Міноборони закуповує деякі продукти за цінами в кілька разів вищими, ніж у київських супермаркетах.

Міністерство оборони спершу заявило, що готує матеріали в Службу безпеки для проведення розслідування щодо «поширення завідомо неправдивих відомостей, які завдають шкоду інтересам оборони в особливий період». Такий спосіб комунікації відомства викликав критику в суспільстві. Згодом міністр оборони Олексій Резніков таки відповів на звинувачення Ніколова. Також закупівлями в МО вже зацікавились НАБУ та СБУ, президент Володимир Зеленський і нардепи від оборонного та антикорупційного комітетів Верховної Ради.

Аргументи журналістів і Резнікова

Журналісти «Дзеркала тижня» порівняли ціни на продукти харчування в одному з останніх контрактів Міноборони (автори матеріалу стверджують, що отримали текст угоди від джерела у ЗСУ) з вартістю аналогічних товарів у мережі «Сільпо», пише «Форбс». Згідно з даними журналістів, за деякими позиціями (яйця, картопля, яблука тощо) Міноборони платить у кілька разів більше, ніж їхня ціна в супермаркетах. У цьому контракті постачальником виступає маловідома компанія «Актив компані», директором якої є колишній директор одного з держпідприємств Міноборони.

Міністр Резніков у своєму поясненні, оприлюдненому на фейсбук-сторінці, зазначив, що Міноборони закуповує не окремі продукти, а «комплексну послугу з харчування», разом з доставкою до військових частин, а в окремих випадках – з приготуванням їжі. Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця, додав він. Минулого року ця сума становила 120 грн на військовослужбовця за добу, зараз – 145,8 грн.

Також міністр написав, що продукти харчування для МО постачає вісім компаній (раніше був один монополіст). «Кожен має свою спеціалізацію: виробництво якоїсь групи товарів або ексклюзивні умови з виробниками, – сказав Резніков. – Тому десь м’ясо дешевше, а десь – риба, овочі чи молоко».

Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень Віталій Кравчук порівняв ціни з контракту з даними Держстату станом на грудень. Принаймні за третиною позицій контрактні ціни нижчі за середні київські, пише «Форбс». Найбільш резонансну різницю в ціні за яйця (17 грн за штуку у контракті проти 7 грн у роздробі) Резніков пояснив «технічною помилкою».

«Постачальник вказав ціну за вагу яєць, кілограм – це близько двох десятків штук яєць, залежно від гатунку, – написав Резніков. – Ціна 170 грн за кілограм яєць – це 85 грн за десяток – це повністю відповідає ринковому рівню».

Кого звільнили

У вівторок, 24 січня, заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов подав у відставку, а Резніков це прохання підтримав. В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, попросив звільнити його, щоб не створювати загрози для стабільного забезпечення ЗСУ внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування.

«Не зважаючи на те, що озвучені звинувачення є необґрунтованими та безпідставними, заява В’ячеслава Шаповалова про звільнення є достойним вчинком в традиціях європейської та демократичної політики, демонстрація того, що інтереси оборони є вищими, ніж будь-які кабінети чи крісла», – йдеться у заяві Міноборони.

Відставку заступника міністра в соцмережах теж сприйняли емоційно: «А що, піти у відставку – то покарання?», «Достойно» було би, якби разом зі всіма замами Резніков сам написав заяву. А так – тасування колоди. Не більше», «Виявляється що золотий унітаз ще мав повчитися в ЗОЛОТИХ ЯЄЦЬ!!!».

Питання можливої відставки Резнікова немає на столі Зеленського. «У нього нормальні робочі стосунки з міжнародними партнерами, він бере участь у перемовинах щодо постачання в Україну зброї, тому у владі поки не готові до подібних ротацій», – каже співрозмовник в Офісу президента в коментарі «Форбс».

Як варто закуповувати

Команда Центру вдосконалення закупівель Київської школи економіки вважає, що цю дискусію можна і треба направити в максимально конструктивне русло, щоб покращити закупівлі МО. Видання «Тексти» виклали позицію експертів, які вважають, що зробити остаточний висновок про наявність або відсутність зловживання при укладенні договору неможливо, тому що:

у публічному доступі відсутній зміст всього договору та додатків до нього;

з опублікованих документів неможливо зрозуміти, як мають бути організовані послуги харчування військових;

без опису технічних вимог до закупівлі та кваліфікаційних вимог до компаній, які можуть бути потенційними надавачами послуги, та у зв’язку з відсутністю доступу до закупівель послуг харчування попередніх років, неможливо оцінити потенційний рівень конкуренції та вартість таких послуг.

“Один з висновків, який можна точно зробити станом на зараз, це що встановити факт завищення цін має уповноважений орган в сфері контролю, а саме Державна аудиторська служба України та інші органи контролю в межах своїх повноважень.

Під час перевірки необхідно не просто порівнювати ціни на товарні позиції, а перевірити:

чи закуповується товарна позиція самостійно, чи це є частина послуги, яка передбачає зберігання, обробку, приготування тощо;

які витрати закладені до калькуляції ціни послуги;

чи проводили аналіз ринку потенційних постачальників та кого було запрошено подати пропозиції;

які були застосовані критерії оцінки та відбору виконавця контракту.

Лише за наявності глибокого аналізу можна робити конкретні, а не поспішні висновки.

Поряд з цим ця історія ставить питання: як мають здійснюватися закупівлі для забезпечення військових, особливо під час правового режиму воєнного стану?

З одного боку публічність і прозорість процесу закупівель знижує ризики зловживань та сприяє кращим цінам за рахунок конкуренції. Але з іншого — наявність чутливої інформації, зокрема, щодо кількості військових та місць їхньої дислокації може бути використана ворогом.

   На нашу думку, закупівлі можна проводити одним з таких способів:

проводити закупівлі без використання Прозорро, але при цьому передбачити оприлюднення інформації щодо цін за одиницю товару із зазначенням технічних характеристик товарів за укладеними договорами;

проводити закупівлі в закритому модулі системи Прозорро з доступом до інформації контролюючих органів. Ідея полягає в тому, що Міністерство оборони має оприлюднити інформацію щодо закупівель та надати доступ всім кваліфікованим учасникам до закритого модуля для участі у відборі. Всі закупівлі, проведені у закритому модулі, мають бути перевірені контролюючими органами. Резюме результатів перевірки варто оприлюднювати з метою збереження довіри партнерів України та інформування громадськості».

«Державна служба яйцеміряння»

   Журналіст Роман Онишкевич так відреагував на “технічну помилку” з ціною на яйця: «Даєш Державну службу яйцеміряння (що нині маємо знати про яйця)!

Якщо купувати/продавати яйця на вагу, то зловживань може бути не менше, ніж при оборудках у поштучному форматі. Адже існують кури яєчних і м’ясних порід. Звідси випливає, що перші несуть більші яйця, ніж другі.

Найбільш великі дають представники породи Хайсекс Браун – 71 г, юрловська — 70 г, Іза Браун — 63 г, приблизно однакові показники у Род-Айленда, Нью-Гемпшира, Плімутрок, Української білої та, прости Боже, московської — близько 60 г. А яйця від курей павлівської породи взагалі можуть важити грамів 40. Відповідно, в кілограмі може бути орієнтовно від 14 до 25 яєць.

Звісно, я того всього в голові не ношу, а вичитав на спеціалізованих ресурсах. Після чого у мене виникла раціоналізаторська ідея для убезпечення урядовців від звинувачень. Потрібно створити при Кабінеті міністрів спеціальну службу, яка б вимірювала яйця. За різними параметрами. Вага, діаметр і – про всяк випадок – най би з’ясовували, чи конкретне яйце знесено цнотливою куркою чи вже топтаною когутом. Бо хтозна, може це на калорійність впливає або на смакові якості».

Розслідування НАБУ

Національне антикорупційне бюро України ще до розголосу в засобах масової інфомрації розпочало розслідування щодо того, що Міноборони закуповує продукти для військових за нібито завищеними цінами, пише «УНІАН».

Попередня правова кваліфікація – ч. 5 ст. 191 Кримінального Кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), про це повідомляє прес-служба НАБУ у фейсбуку.

“З огляду на резонансні публікації у ЗМІ про можливі зловживання Міноборони при закупівлі продуктів харчування для військових, повідомляємо, що викладена інформація відома НАБУ і CАП, вона досліджується в межах кримінального провадження, розпочатого за власними напрацюваннями, до оприлюднення в медіа”, – йдеться у повідомленні. Зокрема, з-поміж іншого, слідство перевіряє закупівлі на понад 13 млрд грн. Розслідування триває. Інші деталі становлять таємницю слідства.

З соцмереж

Андрій Денисенко, колишній народний депутат України: «Коли ви питаєте, чому нам не дають Леопарди – згадайте про яйця по 17 гривень і 90 мільярдів на дороги, за які можна купити 450 Хаймарсів».

Олександр Черненко, колишній народний депутат України: «Мені дуже прикра вся ця історія. Вона не робить нас усіх сильнішими. Мені здається, що команда МО і особисто Олексій Рєзніков могли б знайти кращі варіанти реакції, ніж ту, яку вони знайшли. А натяки заряжених блогерів та інших офіційних спікерів на російське іпсо – це взагалі поза межею. Особливо відносно  до «Дзеркала тижня» і автора статті.

Контракт дійсно погано пахне. І через цифри і через сумнівну фірму-прокладку з хріновим бекграундом, на яку раптом звалилося 13 ярдів. Ще не пізно все переграти, вийти на відкриту дискусію, визнати помилки там, де вони були. А там де не було, просто пояснити і аргументувати, без звинувачень і ярликів. Вийти на нові торги, бажано публічні, хоч закон сьогодні цього і не вимагає. Всі, я думаю, лишаться задоволені, а країна сильнішою.

Ніби й простий рецепт. Але для когось він, очевидно, занадто складний».

Mason Lemberg: «Яйця по 17 гривень за штуку вимірюються в кілограмах. Але продавати ми їх будемо на за 17 гривень за кілограм, як написано в договорі, а за 170)). Можна, до речі, аналогічні відмазки знайти хоч в якомусь іншому договорі в світовій практиці, щоб яйця продавались за кілограм (навіть не в українській)? Картопля по 22, я так розумію, була ціною за пуд. Думаю, що щось з того вимірюється в аршинах і ліктях».

Наталя БОРИСЛАВСЬКА

Share.

Leave A Reply