пана Андрія, вдень Львовом курсують 70 - 80% ліцензованих таксі. А от уночі відсоток легальних перевізників сягає лише 30 - 40%. Поруч стоїть молода жінка - керівник фірми таксі "Омега" Аліна Болтишева. Дізнаємося, що представниць слабкої статі у цій професії близько 10%, проте працюють вони лише вдень. Пані Аліна коротко розповідає про одну зі своїх працівниць - жінку років 60, яка працює таксистом ще з радянських часів. Мужня жінка опікується двома онуками, батьки яких загинули, та непрацездатним чоловіком-інвалідом.
Зрештою ми вирушаємо, попередньо розділившись на дві групи. Мене запрошують до білого мікроавтобуса в компанію трьох працівників автотранспортної інспекції. Ще два інспектори ДАІ супроводжують нас на службовій автівці. Перший пункт призначення - кільце на перехресті вулиці Кульпарківської, Виговського та Володимира Великого. Уся делегація розподіляється по трикутнику біля кільця і облава починається. "Даішник" зупиняє автівку зі символами таксі, працівник автотранспортної інспекції перевіряє наявність лічильника, ліцензійної картки, дорожнього листа з відмітками медика і механіка та зображення символічних чорно-жовтих квадратиків на обох передніх дверцятах автівки, я фільмую усе на фотокамеру, а водії висловлюють своє невдоволення присутністю репортера. Усі працюють злагоджено і синхронно. Так проходить півгодини, із близько 30 перевірених таксистів, усі, як на диво, виявилися легальними. Пізніше треба виїжджати, вони нічні пташки - бідкаються мої нові знайомі з автотранспортної інспекції. Інспектор ВДАІ Львова лейтенант міліції Назар Шутяк, навпаки, висловлює вдоволення - каже, з кожним роком нелегалів меншає, приміром, ще минулого року без ліцензії їздив кожен третій - четвертий водій таксі.
Змінюємо місце дислокації і переїжджаємо на інше кільце - перехрестя Володимира Великого і княгині Ольги. Зрештою, ловимо першого нелегала. Це молодий хлопець "кавказької національності". Його запрошують до мікроавтобуса, готують акт про порушення, виписують запрошення на розгляд справи керівництвом головної автотранспортної інспекції Львова. Якщо у таксиста є всі дозволи на перевезення, але немає документів на руках, він має можливість себе виправдати. Якщо ж порушник не з'явиться на розгляд справи взагалі - усі документи передадуть у відділ боротьби з економічною злочинністю.
Водій-нелегал приповідає, який невдалий сьогодні день і як він не бажав ввечері виходити на роботу. Його з чоловічою солідарністю очікує клієнт. Солідний пан курить цигарку за цигаркою, нервово посміхається і запитує мене, яке покарання очікує на його бідолаху-водія. Я уже трохи юридично підкована, роз'яснюю: згідно зі статтею 60 (абзац третій) Закону України про автотранспорт, таке порушення (експлуатація транспортного засобу як таксі без наявності ліцензії та надання послуг) карають штрафом у розмірі 1700 грн. Чоловік кривиться: зарплати чомусь не піднімають так, як штрафи. Якби водій їхав без пасажира, його штраф становив би 510 грн, інформую пасажира. З цього таксі почався "кльов". Наступний нелегал приповідав байку про знайомих у податковій, пропонував на пляшку коньяку, вимолював прощення. Потім до бусика несподівано зазирнув... мій колишній викладач із теорії та практики журналістики. Нашому взаємному здивуванню не було меж. На щастя, мій учитель був лише пасажиром, хоча й товаришем таксиста без ліцензії. Він запитував чи не страшно мені працювати серед ночі з незнайомими чоловіками, зиркав на годинник і жартував, що журналіст завжди на роботі, та висловлював свою гордість за моє практичне застосування його предмета. Далі - нові обличчя, нові порушники, нові акти. Загалом упродовж кількагодинного чергування ми перевірили документи у доброї сотні таксистів і впіймали шістьох водіїв без ліцензії. Останній затриманий - молодий хлопчина - до всього цього не мав ще й водійських прав. Тож завершили ми нашу спецоперацію уже на початку нової доби, геть зовсім безрадісно для юнака - на арештмайданчику поруч із обласним ДАІ.
Ірина ЮЗИК, фото автора
