Середа, 2 Грудня

Теренкури на «Знесінні»: можливості рельєфу

Фахівці підрахували, що одне дерево може зекономити до 3750 доларів на рік

«Такі теренкури можуть бути у кожному львівському парку», — каже заступник директора Львівського регіонального ландшафтного парку «Знесіння» з освітньо-виховної та рекреаційної діяльності Олександр Завадович. Ідеться про прокладені на Знесінні оздоровчі стежки, різні завдовжки (від 500 метрів до трьох кілометрів) і за навантаженням.

Проєкт «Влаштування стежки здоров’я в ландшафтному парку» почали реалізовувати у співпраці з волонтерками Глобальної освітньої мережі GLEN іще торік. Від цієї освітньої мережі молодих європейців, яку фінансує Міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини і з якою парк співпрацює вже п’ять років, до Львова приїжджали Ніка Кнез та Катажина Вітошек.

Сформували робочу групу, до якої увійшли двоє згаданих волонтерок, п’ятеро працівників парку та двоє фахівців з медицини від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Українського лікарського товариства у Львові. Група напрацювала матеріал для облаштування стежок здоров’я на місцевості та їхньої популяризації.

Ніка Кнез, студентка географії з університету в Любляні (Словенія), зосередилась на охороні природи та пише магістерську роботу про реінтродукцію (повернення) європейських зубрів. Її цікавлять охорона природи, тварини, подорожі та іноземні мови. У проєкті вона як картограф-програміст опрацювала варіанти цифрових карт, які можна використовувати в майбутніх ініціативах, зокрема в підготовці QR-кодів з інформацією про маршрути.

Катажина Вітошек, полька з походження, вивчає історичну урбаністику в технічному університеті в Берліні (Німеччина), з акцентом на розвиток мегаполісів. Бере участь у темах міграції, процесах участі та гендерної рівності. У рамках проєкту займалася дизайном, макетуванням, підготовленням до друку плакатів, брошур і довідника.

Повернувшись у свої навчальні заклади, волонтерки мають відтворити в мініатюрі проєкт, який реалізували тут. Якщо є відповідне місце, такі стежки можна було б зробити на шкільному подвір’ї або поруч — це був би вдалий варіант популяризації оздоровчих програм і здорового способу життя.

  — Від самого створення парку був очевидний його оздоровчий потенціал, — розповідає Олександр ЗАВАДОВИЧ. — Дирекція шукала, як його застосувати, водночас мешканці намагалися самі використати територію корисно. У 90-х роках тут з’явилися саморобні тренажери, зі зрізаного сухого дерева: прості лавки, пеньки, інші конструкції, щоб охочі могли відтиснутися, зміцнити прес. Це був «народний спосіб» використати оздоровчий потенціал парку. Біля спортивної бази «Динамо» люди самодіяльно поставили поперечини, бруси, стояки для відпрацювання ударів та інше обладнання. Дирекція парку доповнила зроблене новими обладнаними пунктами. З часом ці конструкції пішли на дрова, поламалися, й саму ідею змило часом. Тепер, коли постало питання, що можна запросити волонтерів і реалізувати цікавий проєкт, виникла ідея повернутися до питання оздоровчих маршрутів.

У процесі підготовки проєкту ми співпрацювали з громадською організацією «Екологія — право — людина» (ЕПЛ), яка виграла грант, оголошений Західноукраїнським ресурсним центром за співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської республіки. Грант був виділений для реалізації проєкту «Створення стежки здоров’я в регіональному ландшафтному парку «Знесіння». В процесі реалізації проєкту встановлено тренажери просто неба, а також інформаційні щити з демонстрацією цінності та грошовою оцінкою парку — експерти ЕПЛ використали одну із західних методик, яка дає змогу врахувати різні показники, скажімо, користі від дерева: затримання вологи, очищення повітря, постачання кисню, запобігання ерозії ґрунту, створення тіні, зменшення впливу спеки, приваблення пташок, створення затишного простору. Все це можна виразити в доларах. Бо людина мусила б витратити певну суму грошей на оплату всіх описаних «послуг, наданих деревом» безкоштовно.

Згідно з відповідними підрахунками, річна економія від одного, але правильно посадженого дерева (щоб не заблизько від хати чи від іншого дерева), залежно від навколишніх умов, може сягати до 3750 USD. Цікаво, що на відповідну суму може зрости вартість земельної ділянки з деревами, а тому близькі до зелених зон ділянки зазвичай мають високу ціну.

   Парк «Знесіння» надається для теренкурів через свій цікавий рельєф, тут чергуються рівнинні ділянки зі спусками та підйомами. І це корисно, адже необхідні різні типи навантаження. У парку облаштували три кардіологічні стежки (0,560 км; 1,175 км та 1,875 км), які обладнані чотирма інформаційними стендами з картами та інформацією про оздоровчу ходьбу, історію теренкурів та цікаві місця парку. А також дві загальнооздоровчі стежки (2,515 км та 3,065 км), що об’єднують п’ять загальнодоступних спортивних майданчиків зі встановленими трьома інформаційними табличками і двома щитами. Усі стежки ознаковані стовпцями й табличками з позначенням віддалі, пройденої від початку кожного маршруту.

Наприкінці вулиці Ніжинської змонтована група щитів з докладною інформацією про оздоровчі стежки, а орієнтовно за 100 метрів далі, біля розгалуження асфальтових доріжок, позначене місце старту і фінішу.

Звісно, проходити теренкури потрібно, проконсультувавшись із лікарем, пам’ятаючи при цьому про необхідність індивідуального корегування навантаження.

Яким могло б бути продовження проєкту? За словами Олександра Завадовича, одним із варіантів є популяризувати ідею теренкурів і впроваджувати їх в інших парках Львова чи й в інших містах України. Ще один спосіб продовжити проєкт — наукові дослідження, студентські розробки, моніторинг ситуації. Лікарі кажуть, що коли назбирається достатньо фактів, за кілька років можна буде робити цікаві висновки і корегування.

Наразі на Знесінні провадять взаємну промоцію пропозицій, які надає парк. Під час туристичних екскурсій розповідають, що на території є теренкури, а тим, хто йде на теренкур, розказують про туристичні принади. «Тож бажаємо приємних вражень і доброго самопочуття на стежках здоров’я у парку «Знесіння», — каже на завершення нашої розмови Олександр Завадович.

Наталя ДУДКО

ДОВІДКА. В 1885 році німецький лікар Макс Ертель (1835 — 1897) запропонував ввести методику оздоровлення організму (особливо при серцево-судинних хворобах та ожирінні), яка полягала в піших прогулянках по рівній місцевості, у чергуванні з підйомами та спусками, що позитивно впливають на людину — і виявилось, що він мав рацію. Також він запровадив термін «ТЕРЕНКУР» (від французького terrain — «місцевість» і німецького Kur — «лікування»). Теренкури доволі швидко набули визнання по всій Європі та Азії в лікувальній практиці. Згодом медики підтвердили — ці прогулянки підвищують імунітет, позитивно впливають на нервово-психічну та ендокринну системи, зміцнюють серцево-судинну і дихальну системи, корисні для опорно-рухового апарату, покращують травлення, підвищують життєвий тонус, зрештою, допомагають контролювати свою вагу. Важливе місце належить «стежкам здоров’я» у соціальній сфері, бо вони надають змогу безоплатного доступу до профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів.

Share.

Leave A Reply