Головна
Торгівля людьми у Львові
04.02.2010
Із продажу людей минулого року виручили 11 тис. грн

Кілька львівських студентів придумали, як за короткий час, завиграшки можна спонукати людей стати благодійниками. Спосіб настільки неординарний і захоплюючий, що ідея блискавично розійшлась по Україні, і спонукала тисячі людей зробити щось добре для ближнього. Взимку 2009 року, напередодні дня Святого Миколая в соціальній мережі "Вконтакті" з'явилася група під назвою "Купи Людину". Охочі могли на цій сторінці виставити себе на аукціон. Той, хто запропонував найбільшу ціну за лот, здобував право на прогулянку з ним. Загалом, продаючи прогулянки, група "Купи Людину" зібрала понад 11 тис. грн. Кошти, виручені з "продажу" людей, спрямували на благодійність. Яким чином студентам, які організовують роботу групи, вдалося зібрати таку суму, і як це працює, "Ратуша" розпитала Дмитра Бравчука, що разом з друзями адмініструє сторінку "Купи Людину".

Ідея виникла як жарт
"Ідея організації аукціону виникла з жарту: приблизно за місяць перед днем Св. Миколая ми з друзями сиділи і думали, як би заробити грошей. Подруга, Оля Михліна, жартома, як спосіб підзаробити, запропонувала
Новини   |  Соціум  |  Кримінал  |  Культура   |   Спорт   |   Репортаж   |   Дикий світ
можливість - продай себе в соціальній мережі "Вконтакті". Ми з цієї ідеї посміялися, а наш товариш Тарас Тортина (що і став згодом автором ідеї сторінки "Купи Людину") таки продав себе за 180 грн якійсь дівчині", - розповідає Дмитро Бравчук. За його словами, дівчина, що обіцяла викласти за побачення з Тарасом 180 грн із грошима досі не з'явилася. Та це стало початком: так у Тараса виникла ідея створити аукціон, а гроші, зароблені тут, віддати на благодійність. "Згодом Тарас створив "Вконтакті" групу, де було зареєстровано приблизно 60 осіб. Із них виставили на продаж свої побачення щонайбільше десять осіб. Спершу на сторінці зареєструвалися лише наші друзі. Однак кількість учасників швидко зростала, і вже за кілька днів їх стало кілька сотень, причому ця кількість надалі зростала", - розповідає Дмитро. За його словами, він і його друзі, побачивши, наскільки активно до групи приєднуються нові учасники, спочатку розгубились: "Ми, щиро кажучи, не очікували такого ажіотажу. В день до групи приєднувалося по сорок осіб, і сторінку було складно "адмінити" (викладати фотографії нових учасників, перевіряти повідомлення, щоби не було нецензурних висловів, аби учасники дотримувались умов аукціону. - Авт.), відтак ми трохи розгубились. Тривала ця робота доволі довго: на адміністрування 100 фотографій учасників щодня треба було витрачати 2 - 3 години. Натомість, як лоти, на сайті зареєструвалися 750 осіб", - розповідає Дмитро. Втім, за його словами, справедливий розподіл праці і злагодженість роботи всіх організаторів (Максима Стегнія, Богдана Рибака, Ані Процайло, Марини Временової, Юри Мелеші, Олі Михліної,  Тараса Тортини та Дмитра Кравчука) стали запорукою успіху проекту. 

У міліції благодійникам намагалися "приписати" звідництво
Окрім адміністрування, були й інші труднощі, причому у реальному житті. Адже людей, які брали участь у аукціоні, потрібно було десь зібрати (до слова, на момент закінчення аукціону їх було понад 2.5 тис., зокрема, близько 500 з них були "лотами"). "Ми не знали, яким чином можна провести масовий захід. Однак, дізналися, що на його проведення треба отримати дозвіл у міській раді. Планували провести збір біля пам'ятника Адонісу. Ми, наївні дітки, думали, що це буде легко. Ми прийшли в міську раду, написали заяви, і... нас викликали в міліцію, де попросили розповісти "чудову історію" про те, як ми продаємо людей. Відразу в міліції нас не зрозуміли: намагалися приписати нам статтю за звідництво чи торгівлю людьми. Та пояснити стражам порядку суть заходу нам ТАКИ вдалось, тож дозвіл міліції на проведення заходу нам дали", - розповідає Дмитро. Та, за його словами, якщо з міліцією якимось чином вдалося порозумітися, то в міській раді це було непросто: "Коли ми вдруге прийшли в міську раду, де треба було лише затвердити дозвіл міліції підписом, почалася плутанина. Тут не знали, куди зарахувати наше прохання. Наші папери блукали з кабінету в кабінет, і ми щоразу знову, іншим чиновникам розповідали, що і для чого ми хочемо провести. Та коли нарешті наша заява знайшла потрібний кабінет і потрібного чиновника, нам сказали, що ми як фізичні особи, не маємо права займатися благодійністю. Я навчаюся на юридичному факультеті. Відтак, закон читав, і там не зазначено конкретно, що фізичні особи не мають права займатися благодійністю. Натомість у міській раді сказали, що вони не збираються під таким підписуватися, обґрунтовуючи свою відмову тим, що, мовляв, невдовзі - вибори. Нам порадили пошукати якусь благодійну організацію, яка б захотіла з нами співпрацювати", - розповідає один із адміністраторів сторінки "Купи Людину".
За його словами, з благодійними організаціями теж було нелегко, адже більшість із таких організацій - релігійні, відтак аукціон "Купи Людину" довіри у них не викликав: продаж людей їх насторожував, тож вони відмовляли у підтримці студентам.

Для сиротинців зібрали 11 тисяч
"Підтримку ми знайшли на юридичному факультеті університету ім. Івана Франка в "Об'єднанні студентів правників", які погодилися допомогти нам з формальностями. Натомість, виручені від аукціону кошти ми домовилися перерахувати на рахунок цієї організації, а організація, в свою чергу, зобов'язалася витратити кошти на купівлю іграшок і харчів для дитячих будинків", - розповідає студент.

"Притулок" для проведення заходу групі студентів надали в клубі "Пікассо". Сума, яку ми назбирали в першому аукціоні, нас вразила - це було 7, 5 тис. грн. Ці кошти ми відразу ж передали благодійному фонду "Об'єднання студентів правників", щоби за ці кошти там закупили необхідні речі для дитячих будинків. Та це був наш перший досвід. Збір коштів ми провели не надто професійно, тож чимало людей не змогли на нього потрапити. Отже, ми провели збір ще раз, тепер нам допоміг ресторан "Прага", причому буквально відразу нам дозволили провести наш захід у їх приміщенні. Цього разу ми зібрали ще 3,5 тис. грн, які передали Фонду святого Володимира. За ці кошти теж закупили речі для дитячих будинків. Чеки, що підтверджують те, що ми перерахували ці кошти на рахунок благодійних організацій, ми виклали в Інтернеті, щоби кожен, хто долучився до акції, міг їх побачити".

Ідею підхопили в інших містах
Приблизно тиждень потому, як стартував аукціон "Купи Людину", в Україні стали популярними такі акції. "Багато людей нам не вірить, та продавати на Інтернет-аукціоні прогулянки, справді, придумали ми", - стверджує Дмитро Бравчук. Зараз такі акції під різними назвами вже організовують в  Одесі, Києві, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі. "Із деяких міст до нас звертались і розповідали, що запозичили нашу ідею, а з деяких - ні", - розповідає Дмитро. За його словами, він і його друзі задоволені, що їх ідея допомагає зібрати кошти на благодійність: "В інших містах такі аукціони проводять під назвами "Купить человека", "Купить встречу с человеком", "Акція прогулянок в столиці" тощо. Проводять їх зазвичай вже, власне, благодійні організації, а не фізичні особи, як це зробили ми у Львові. Ми з цими організаціями не конкуруємо і не претендуємо на авторське право". Хоча, зі слів Дмитра, організаторам аукціону з продажу прогулянок таки трохи образливо, що про них деякі організації, які запозичили в них ідею, не згадують і словом.

Не зупинятися на досягнутому
На другому благодійному аукціоні "Купи Людину" на момент написання цього тексту як лоти зареєструвалися 320 дівчат і 289 хлопців. Реєстрація лотів триватиме до 10 лютого, торги ж продовжуватимуться до 22.00 13 лютого. Аукціон адміністратори планують провести після 14 лютого, адже багато з учасників вже мають пари, і щоби не заважати закоханим святкувати день Св. Валентина, збір коштів вирішили провести після цього свята. Всі кошти, які вдасться зібрати на цьому аукціоні, скерують на допомогу онкохворим дітям. "Після першого аукціону до нас звернулася Наталя Ліпська з благочинного фонду "Крила Надії". Вона попросила допомогти зібрати кошти на придбання апарата, який необхідний для лікування хворих на рак дітей. Прилад інфузомат коштує приблизно 20 тис. грн", - розповідає Дмитро. Де саме відбуватиметься збір коштів, наразі не відомо, адже, адміністратори досі шукають приміщення.
Та попри те, що роботи чимало, і поєднувати таку зайнятість із навчанням іноді складно, адміністратори не планують зупинятися на досягнутому. Після цього аукціону обов'язково буде наступний, переконують вони, адже людям завжди потрібна допомога.

Хто хоче себе продати?
Попри те, що учасників на аукціоні "Купи Людину" чимало, доволі часто друзі купують прогулянку своїх друзів, а закохані пари змагаються з незнайомцями один за одного. "Під час минулого збору коштів до нас прийшла подружня пара. Вони купили на аукціоні один одного приблизно за 20 грн, однак реально на благодійність вони виклали 100 грн", - розповідає Дмитро. За його словами, такий випадок не поодинокий. Люди, що прийшли на збір, часто віддавали заради доброї справи суму значно більшу, аніж та, за яку "вторгували" свій лот. А дехто, навіть не купивши жодної прогулянки, просто прийшов, аби допомогти дітям.

Здебільшого, продають прогулянки студенти та молоді люди. Однак серед лотів можна знайти і старших, поважних осіб, які, чи то заради допомоги дітям, чи то заради азарту, чи заради пригод, вирішили стати учасниками процесу і піти на побачення з незнайомцем. На сторінці "Купи Людину" торги за кожен лот відбуваються у формі дописів під фотокарткою учасників. Стартова ціна - щонайменше 10 грн. Кожен наступний учасник аукціону може збільшувати ціну щонайбільше на 10 грн. Вартість прогулянки з різними учасниками суттєво коливається - від 10 грн до 250 за окремих щасливців. Середня ціна - приблизно 
50 грн. Красені (або ті, що виклали на аукціон найвдаліші фото, та фото, скажімо в купальнику) розходяться на "Ура". Їх вартість, здебільшого, щонайменше 100 грн. Натомість тих, хто виклав свої фото порівняно нещодавно, можна "купити" дешевше. Автор цих рядків теж зареєструвалася як лот на аукціоні. Прогулянка зі мною наразі коштує 86 грн. До якої позначки вона підніметься до закінчення торгів і чи вистачить зібраних на аукціоні коштів, аби купити інфузомат, про це "Ратуша" обіцяє розповісти після закінчення аукціону.

Наталя ГОРБАНЬ