жінці, винахідливій у своїй безпринципності, маленьку брехню?
Москва задоволена: хто б із цих двох не пройшов, це вам не проукраїнський Ющенко! І саме тому звідти вже надійшла вказівка послу Росії в Україні Михайлові Зурабову негайно приступити до своїх обов'язків. Добавилися, хлопчики і дівчатка? Невдовзі чекатимемо повернення в Севастополь нагнаних звідти при "поганому" Ющенкові російських шпигунів... Можливо, вони увійдуть під "пєснопєніє" "Боже, царя храни".
Програму-мінімум "біло-сердечні" для себе не виконали: розрив між людиною Кремля Януковичем і людиною Кремля Тимошенко у висліді становить понад 10%. Натомість штабам давали установку: приблизно 5 - 6%. Невдячна справа бути Касандрою, але насмілюся спрогнозувати, що в другому турі Тимошенко програє і розрив становитиме 5 - 6%. Її сподівання, що електорат Ющенка, Яценюка, Гриценка, Тягнибока і Тігіпка увесь, як один, стане під її знамена, дуже нагадує ілюзію великого Чингіз-хана щодо завойованих ним племен, котрі, на його думку, мали б підкорювати з ним нові землі і народи з таким самим завзяттям, як і його вірні нукери.
Попри подароване тигреня, зі сумом констатуємо: 2010 - не рік прем'єра. Надто багато нароблено помилок і у запалі боротьби наплоджено ворогів, щоб тепер, у вирішальній сутичці, вберегтися від ударів у спину чи отруєних рукою слуг бокалів із солодким вином вірності. На біду Тимошенко, в якої вже захрипло горло, НІХТО з аутсайдерів президентської гонки не закличе свого виборця голосувати за "леді Ю": з уст Ющенка, який зазнав ганебної поразки, такий заклик звучав би просто смішно (як там, до речі, звинувачення БЮТ, що "Ющенко піде прем'єром до Януковича"?..), від Яценюка - нещиро (адже "кролик Сєня" прекрасно знає, хто спровокував публічне розвінчання "Яценюка-жидомасона"), а радикальний Тягнибок навряд чи дозволить своїм 1,43% виборців підтримати малоперспективну для нього і радикальних реформ "Свободи" "газову принцесу". Та й чи прислухалися б ті, хто віддав свої голоси за так званих "нових людей у політиці" (хоча які вони, в дідька, "нові"?!) до закликів своїх керманичів лягти під титана, який завтра, у разі перемоги над політичними демонами, просто забуде про всі свої обіцянки, а у випадку програшу, самі ці лідери виглядатимуть блазнями на підтанцьовках?! Блок Тимошенко, крім того, допустився ще кількох суттєвих помилок: надто вже незаангажований міліціонер Луценко залякував кримінальними карами за невмотивоване голосування за межами виборчих дільниць, а чимало літніх людей, не маючи бажання долати снігові завали, залишилися вдома і не проголосували саме за "леді Ю".
Категорично не можна було фальшувати результати Національного екзит-полу, бо, таким чином, у самого себе вириваєш із рук серйозну зброю: в другому колі тому, хто збрехав раз, уже не повірять. Зовсім ні до чого було привозити до України чартерними рейсами кілька тисяч здорованів-грузинів, які мали бути, нібито, спостерігачами, адже вони нікого не налякали, а галасу навколо їх прильоту зчинилося більше, ніж потрібно. Результат став для Тимошенко холодним душем: лише на Львівщині порівняно з парламентськими виборами вона втратила 241 тисячу голосів! Як пише "Українська правда", втішатися вона може хіба з того, що виграла вибори в Єнакієвській колонії, де мотав другий строк Янукович, і в Лук'янівському СІЗО, де сиділа вона сама.
На другому етапі боротьби за владу (саме за владу, а не за Україну) прем'єрка, яка постійно розігрувала роль беззахисної доброї феї, яку злі тролі постійно кривдять і не дають творити чудеса, потрапила у зовсім не смішну для себе ситуацію: і у неї, й у найзапеклішого ворога резерви майже вичерпались. Якщо докинути до нинішніх результатів Януковича (35,32%) 60% від 13% прагматичного Тігіпка (думка соціологів), котрі (як мешканці Дніпропетровська) Юлю добре знають і саме тому за неї НЕ голосують, 3,55 % дисциплінованих ленінців Симоненка, хоча б півтора відсотка незрозумілих "за" Литвина, не побоїмось доплюсувати 1% ортодоксальних озлоблених невдачею "ющенківців", згадати, що багато розчарованих чварами помаранчевих вождів громадян на дільниці не підуть, а з тих, що прийдуть 3 - 4% поставлять позначку у графі "Не підтримую жодного кандидата", то у висліді ми можемо вийти на цифру, яка демонструє одне: на наочну агітацію Прем'єр-міністру (25,05%) даремно гроші витрачати не варто. Адже допомога маленької частини тих добрих хобітів від Ющенка та Яценюка, які здригаються навіть при згадці двічі судженого Януковича, котрий як Саурон "почує кожного", й невеликої частки інтелігентних ельфів від Тігіпка та буркотливих агресивних гномів від лузера Ратушняка, вже нічого не вирішить. Навіть якщо прем'єрка запропонує Тігіпкові у майбутньому посаду прем'єра і парчеві черевички з власної ноги, а Ратушнякові - посаду куратора Міністерства національних меншин! Як зазначає оглядач The Los Angeles Times, "ця битва є основною битвою її життя". І тому штабами Тимошенко, крім мобілізаційних моментів, найвірогідніше будуть застосовані активні скандальні технології та невеликі провокації, котрі дозволятимуть згодом вести тривалі дискусії про нелегітимність другого кола виборів. Висновок: через три - чотири тижні на нас очікує бурхливе навколополітичне життя. З мітингами, судами, пікетами, звинуваченнями і проплаченими майданами. Сама вона спробує переконати у своїй красивості і потрібності Схід, не забуваючи розповідати про свою любов Заходу України. Схожу тактику маскування під "свого" застосує і дещо прямолінійне дитя териконів: не виключено, що "Янукович навіть оголосить себе захисником древнього Батурина й оберігачем спадку Ющенка, а якщо біля нього знайдеться якийсь толковий політтехнолог, то Партія регіонів перестане випускати на мітинги й у ЗМІ таких "ланцюгових псів антиукраїнства", як Левченко і Табачник, і "маленького жириновського" - одіозного Шуфрича. Саме ці оратори викликають нестримне бажання для початку набити їм пику, а потім жирними розчерками просто замалювати прізвище "Янукович" у бюлетені...
Хоча у розвитку подій є ще один несподіваний варіант, якщо протистояння затягнеться і в Україні все ще керуватиме Ющенко, який останні місяці жив у вигаданому світі, під охороною бодігарда Віри Улянченко.., може прийти вказівка з Москви, аби діти не балували і слухали "папу" - тоді посади президента і прем'єра розділять по-братськи. І вже невдовзі Львівщина зустрічатиме квітами і сльозами на очах Президента і Прем'єра, які на пару зроблять усе можливе, аби за кілька років Україна якнайшвидше і назавжди забула епоху того, Хто любив трипільську культуру і пасіку, не йшов на поклон до Росії, вічно торочив про національні інтереси, Голодомор та УПА, зробив Героями України батька і сина Шухевичів і для чогось поїхав у Грузію, яку тоді бомбардували російські літаки...
Микола САВЕЛЬЄВ
