"шатунів" серед племені клишоногих не варто, адже їди їм тут вдосталь за будь-якої пори року. Ведмедям достатньо запасів жиру, аби проспати зиму. Натомість активний спосіб життя ці запаси швидко "спалює", що й штовхає деяких звірів поближче до житла, як це вже траплялося в околицях Сколього. Окрім того, невиспаний звір, як і людина, стає доволі дратівливим.
Пригадую, як однієї зимової ночі групу єгерів, яка була в рейді по відлову браконьєрів, надумав супроводжувати бурмило. Очевидно, не спалося йому. Він не нападав, а просто тупцював за єгерями слідом, метрів за 100. Але вночі в горах звук долинає дуже дивно, відтак здавалося, що звір наступає людям на п'ятки. Лише постріл із ракетниці під лапи змусив його відстати.
Абсолютне позбавлення сну і людини, і ведмедя не сумісне з життям.
Для їжаків, які впадають у сплячку, теплі зими цілком фатальні. Їм також необхідні жирові запаси, до весни вони худнуть на дві третини, хоча під час сплячки їжак робить один вдих на хвилину, а пульс скорочується з 120 до 40 ударів на хвилину. Не залігши вчасно у сплячку, колюче створіння змушене вести активний спосіб життя. відтак швидко витрачає свій жировий запас, який поповнити практично нічим. Коли справжні морози таки вдарять, їжаки заснуть, але в них буде вже дуже мало шансів дотягнути до весни.
Зменшення чисельності їжаків й надалі сприятиме росту популяції мишей, що зумовить збільшення племені лисиць, що, зрештою, загострить й без того тривожну ситуацію з поширенням вірусу сказу.
Бобрам, які взагалі не сплять, тепла зима до вподоби. На випадок лютих холодів та товстої криги на водоймах, у них створені підводні запаси гілочок. Коли ж надворі тепло, ці запаси майже не використовують. Звір плаває та ходить скрізь, де захоче, харчі доступні на поверхні. Єдиний клопіт для бобрів - затяжні зимові дощі, які спричиняють подекуди підвищення рівня води, тож бобрам доводиться надбудовувати свої хатки.
Рибі й ондатрі у теплу зиму дуже добре, адже їм дуже розходиться на тому, щоб мілкі водойми не промерзали до дна.
Зайцям теж роздолля, корми на полях не засипані снігом - їж досхочу.
Відсутність глибокого снігового покриву благо й для фазанів із куріпками. Щораз більше й качви відмовляється відлітати у вирій.
Кабанам, косулям та оленям нині теж нема потреби тягнутися до годівниць, де на них бува чатує браконьєрська наволоч. Косулі, щоправда, інколи потерпають від запалення легень через різкі зміни погодних умов, але це особливо не впливає на загальних стан їхньої популяції.
Єдиний звір, байдужий до глобальної зміни клімату, - вовк. Настільки пластичний вид чудово почувається й у великих снігах, і за їх повної відсутності.
Нині в лісі можна бачити й інші дивні явища, викликані теплою зимою, наприклад, поява грибів та активізація кліщів.
Юрій РУДЕНКО
