Великий переїзд:
українські підприємці релокувались на Львівщину
Внаслідок війни росії проти Ук-раїни сотні компаній змушені вивозити свій бізнес із територій активних бойових дій на захід країни. Після повномасштабного вторгнення бізнес певний час не працював, проте зараз домом для декого з них стає можливим відновити діяльність на Львівщині – саме сюди вони релокують свої виробництва. Хто вже тут, що потрібно знати та як функціонувати, намагалась розібратись «Ратуша».
Скільки та хто переїхав?
Від війни на Львівщину вже переїхали 93 підприємства, розповіли у відділі інвестиційної політики Львівської обласної військової адміністрації. Це підприємства в галузях харчової, хімічної, легкої, меблевої промисловості та деревообробки, будівництва, машинобудування та металообробки, – інформує Львівська обласна військова адміністрація.
«Загалом ми опрацювали вже більш ніж 400 заявок на релокацію. З 93, які переїхали, роботу розпочали 38», – розповів керівник відділу Орест Фільц.
Серед них – український лідер на ринку натуральної кави Gemini Espresso, також компанія MatroLuxe – один з найбільших в Україні виробників матраців, м’яких та корпусних меблів.
Також уже найближчим часом у Львівській області свою роботу розпочнуть два потужні українські підприємства машинобудівної галузі. Минулого тижня у Львівській ОВА їхні керівники підписали відповідні договори про оренду виробничих приміщень. Це ТОВ «УК «ВІТРОПАРКИ УКРАЇНИ», в складі групи компаній ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», та промислова компанія «Пожмашина», яка є єдиним виробником великої спеціалізованої протипожежної техніки в Україні.
Приміщення та робочі місця
Сьогодні Міністерство економіки України спільно з Укрзалізницею та обласними військовими адміністраціями сприяють перевезенню виробничих потужностей підприємств, які релокуються. Львівська ОВА спільно з підприємцями допомагають у пошуку складських та виробничих приміщень.
«Підтримка та допомога підприємствам, які переїхали на Львівщину з інших регіонів, – серед ключових напрямів, у яких зараз працює Львівська ОВА», – зазначив начальник ЛОВА Максим Козицький.
Та додав – очікують в області створення релокованими підприємствами понад 2,5 тисячі робочих місць.
Фінансова допомога
Окрім підтримки під час релокації, для підприємств, які перереєструють свій бізнес на території Львівщини, в області передбачили фінансову допомогу. Так, Львівська ОВА запускає Програму підтримки бізнесу на період воєнного стану. Приблизний фінансовий ресурс, який першочергово заклали на видатки програми – 50 млн грн.
«Програма розрахована як допоміжний інструмент до вже тих ініціатив, які запроваджує держава в частині зменшення податкових навантажень, безвідсоткових кредитів тощо. Основним її завданням є підтримка бізнесу, якому в сьогоднішніх умовах доволі нелегко. Зокрема це підтримка релокованих підприємств, експортного потенціалу, створення нових робочих місць на території Львівської області», – розповів перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик.
«Програма зможе охопити 250 суб’єктів господарювання. Такими додатковими заходами хочемо активізувати підприємницьку діяльність, зокрема тих підприємств, які нині забезпечують і здійснюють релокацію з інших областей», – додав Андрій Годик.
Програма працюватиме через три інструменти: безповоротну фінансову допомогу релокованим виробничим підприємствам, ваучерну підтримку на маркетингові послуги або послуги сертифікації, безповоротну фінансову допомогу на закупівлю обладнання в окремих виробничих галузях.
То як все працює?
Начальник управління інвестицій та проектів Львівської міської ради Андрій Павлів у коментарі «Ратуші» зазначив, що відповідно до статистики звернень щодо релокації є близько 70 запитів. «Є підприємства, які уже релокувались, є підприємства, які частково думають про повернення на свої довоєнні місця ведення бізнесу і є такі, що не можуть релокуватися через ведення активних бойових дій. Приблизно 22 підприємства, які перемістилися, – це целюлозно-паперове підприємство, харчова промисловість, машинобудівна промисловість, торгівельна галузь – склади з продуктами харчування, склади аптечні і фармацевтична галузь.
– Скільки підприємств уже розпочали роботу на території Львова?
– Близько 15 підприємств, бо процес релокації доволі складний. Частина підприємств, які маленькі і дуже мобільні, можуть звертатися, кажучи, що вони вже у Львові і їм потрібно приміщення тощо, і можуть працювати. Є такі, що звертаються попередньо, їм, щоб переїхати, перевезти потужності, потрібно більше часу, послуги Укрзалізниці, які надає держава для релокації, послуги важкого транспорту від Укрпошти. Вони можуть бути в процесі вивезення, або вже перевезли все, але ще налаштовують обладнання, торговельні процеси. Навіть ті компанії, які вже перемістилися, ще не почали свою діяльність через деякі операційні налаштування. Ми з усіма підприємствами постійно на зв’язку і допомагаємо, щоб вони змогли якнайшвидше розпочати свою діяльність і підтримувати економіку.
– Працівників теж переводять? Чи готові працевлаштовувати львів’ян та переселенців?
– Здебільшого працівників переводять до Львова. Тому серед найпоширеніших запитів – місце для ведення бізнесу та розселення працівників. А працівники релокуються з сім’ями, тому це є важливе питання. Також просять про можливість фінансової підтримки для старту чи облаштування бізнесу, який постраждав. Також у процесі комунікації в деяких компаній є запити, але це вже на майбутнє, коли вони діяльність тут почнуть нарощувати, яким чином шукати працівників. У цьому плані теж з ними співпрацюємо – і через центр підтримки внутрішньо переміщених осіб, які тут реєструються як особи, що потребують працевлаштування, і через центри зайнятості.
– Чи сплачують оренду відразу і чи платять податки чи мають якийсь період адаптації?
– Оскільки більшість приміщень – приватні, то домовляються з власниками приміщень, це вже гнучкий підхід. Чи якесь розтермінування, чи приміщення потребує капіталовкладень. Місто розробляє програму, яка могла б надавати певну фінансову допомогу, щоб покривати частину оренди або частину проживання для працівників.
– Стосовно програми, яку напрацьовує місто. Хто саме її напрацьовує?
– Управління інвестицій, відповідно, зараз ми формуємо такий центр роботи з бізнесом, який має включати програми міжнародної співпраці щодо фінансової підтримки, підтримки експорту й усієї підтримки, яка стосується релокації. Допомога з поселенням, пошуку працівників та додаткові сфери, які потрібні бізнесу тут. Це і юридичні консультації, і фінансові.
– На програму фінансової допомоги кошти виділятимуть з бюджету міста?
– Наразі модель фінансування не визначена. Ведемо перемовини з кількома міжнародними організаціями, які можуть надавати грантову підтримку чи допомогу таким компаніям. Поки що йдеться про співпрацю з міжнародними організаціями в цій фінансовій моделі допомоги.
– Який механізм релокації? Куди звертатися?
– Заяви писати не потрібно. Є на сайті investinlviv.com вся інформація, там є розділ про релокацію, який містить інформацію, необхідні контакти, посилання на гугл-форму. Потрібно заповнити форму, вказати необхідну інформацію про підприємство, потребу в релокації. Є контакти менеджерів та відповідальних осіб, які займаються переміщенням, і ми самі сконтактуємося, щоб далі готувати допомогу.
– І скільки часу займає процес релокації – від гугл-форми до старту роботи підприємства?
– Немає середнього терміну, бо кожен запит дуже різний. Наприклад, ми працювали з фармацевтичним бізнесом, то в них дуже специфічні вимоги стосовно приміщення. В кожного є свої вимоги і потреби і в кожного підприємства різний час, щоб знайти приміщення. Є приміщення, які підходять, а є ті, що потрібно підлаштовувати. Також на термін релокації впливає можливість перемістити обладнання, з якої території його потрібно везти, чи є там активні бойові дії, які проблеми чи ризики. Одні підприємства релокуються тиждень, а інші місяць.
– Управління шукає приміщення, а не підприємці?
– Ми розглядаємо серед eсіх наших баз даних, серед доступної інформації доступні приміщення й готуємо пропозиції для бізнесу. І за їхніми критеріями їздимо в ті приміщення, оглядаємо, і підприємці обирають.
– А комунальні приміщення?
– Якщо серед них є ті, які підходять, то чому ні.
“Айтішникам” переїзд до Львова коштував 30 – 40 млн доларів
Львів та область стали головною точкою релокації не лише для виробничих українських підприємств, а й технологічних компаній. До війни місто було третьою IT-столицею України після Києва та Харкова. Тут працювало близько 30 тисяч IT-спеціалістів, а за місяць війни кількість IT-спеціалістів у Львові та області досягла 70 – 100 тисяч осіб, інформує УНН.
“Статистики, скільки саме ІТ-компаній та працівників тимчасово переїхали до Львова, немає. Зараз з’являються “точкові” результати різних опитувань. За моєю оцінкою, за місяць війни кількість IT-спеціалістів у Львові та області досягла 70 – 100 тис людей, – розповідає УНІАН СЕО Львівського ІТ-кластеру Степан Веселовський. – Наша спільнота з початку 2022 року поповнилась на понад 40 нових компаній. Більшість з них суттєво збільшила присутність свого бізнесу у Львові та області. Велика кількість компаній, які стали учасниками Львівського ІТ-кластеру, уже мали певну присутність свого бізнесу у Львові, хоча головні офіси розташовувались в інших провідних тех-хабах країни, наприклад, у Києві”.
Веселовський каже, що загалом зараз у Львові перебувають ІТ-спеціалісти з усіх регіонів, де є бойові дії. “З перших днів повномасштабного наступу ми закликали компанії нашої спільноти у Львові долучитись до ініціативи ко-шерингу офісів, якщо у них є така змога. Завдяки цьому чимало ІТ-спеціалістів з Чернігова, Харкова, Маріуполя, Миколаєва нині працюють в офісах львівських ІТ-компаній безкоштовно. Звісно, люди переїхали разом з сім’ями чи родинами, аби убезпечити близьких”, – зазначає Веселовський.
Також відомо, що 59% компаній-учасниць ІТ-кластеру допомагали організаційно в релокації працівників. Окрім того, більшість компаній організували одноразову фінансову підтримку працівників, які переїхали. Середній розмір компенсації на одну людину становить від 500 до 1000 доларів.
За припущеннями Степана Веселовського, IT-компанії України витратили на переїзд тільки до Львова щонайменше 30 – 40 млн доларів.
Що в інших областях?
У Львівську області переїхали найбільше підприємств з інших областей. Про це повідомляє видання UBR. Станом на 18 квітня українські підприємства подали понад тисячу заявок на релокацію до дев’яти областей Західної України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська, Рівненська).
У Львівську область станом на 20 квітня релокували 92 підприємства, з них 38 відновили роботу, а ще 50 незабаром мали завершити переїзд. Завдяки релокації на Львівщину вдалося зберегти близько 800 робочих місць.
До Чернівецької області до 15 квітня переїхало понад 60 підприємств, а в Закарпатській ОВА станом на 15 квітня на території області запрацювали 58 релокованих підприємств, ще 59 здійснювали переїзд або перебували в процесі розміщення.
До Тернопільської ОВА до 18 квітня надійшла 141 заявка на релокацію підприємств, 26 з них уже розпочали роботу, а Хмельницька область 19 квітня отримала 228 заявок на переїзд від бізнесу, при цьому вже вдалося переїхати 25 підприємствам. У регіоні зарезервовано 420 об’єктів для потужностей того, хто бажає переїхати бізнесу.
В Івано-Франківську область станом на 6 квітня переїхати планували близько 100 підприємств, майже 20 провели релокацію потужностей.
У Рівненській області 12 квітня прийняли 15 підприємств, ще 155 були готові розпочати переїзд. Сумарно на переїзд до Рівненської області подано 589 заявок.
У Вінницьку область станом на 14 квітня переїхало 8 підприємств, з яких 3 вже тоді розпочали роботу. Місцева ОВА опрацювала 68 заявок на релокацію.
У Волинську область станом на 19 квітня обробляли тільки 8 заявок на релокацію, лише 6 підприємств встигли частково переїхати. При цьому область спромоглася підготувати 72 локації для розміщення підприємств.
Христина СЛЮСАРЧУК
