«Відкрив для нас світ театру і світ самого світу»
У Львові провели в останню путь Романа Віктюка
Видатного режисера та актора Романа Віктюка поховали 23 листопада у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі поруч із батьками, на полі № 70. Прощалися з легендарним львів’янином у Першому театрі (Театр юного глядача), в якому він працював після навчання в Москві на акторському факультеті. Роман Віктюк працював у Львові
9 років, потім приїжджав робити постановки в різних театрах та з гастролями «Театру Романа Віктюка». Він любив Львів, любив людей і вони відповідали йому взаємністю. Був екстравагантним та епатажним і водночас дуже відкритим. Думав і говорив про високе й водночас був дуже уважним до тих, хто в цю мить поруч із ним. Зустрічі з ним западали в серце всім, хто перетинався з цією яскравою та сповненою любові особистістю.
Режисер Сергій Проскурня у своєму прощальному слові сказав: «З моменту, коли перестало битися серце Романа Віктюка, чимало людей відкривають його для себе. Його відхід із земного життя і початок вічності спонукає багатьох довідатися про нього, знати деталі його життя, його творчості. Момент, який переживаємо, — не просто акт прощання, а ще один початок в історії мистецтв і театру. Відходить у вічність і вічно залишається в історії світової культури великий українець, львів’янин, людина, яка ще тривалий час залишатиметься джерелом натхнення для багатьох. Він був носієм неймовірної культури, вмів втілювати красу, інтелект, енциклопедичні знання». За словами Сергія Проскурні, триває робота над документальним фільмом про видатного режисера.
Учениця Романа Віктюка Марія Фурдас поділилася спогадами: «Маленькою 11-річною дівчинкою 1957 року мій батько привів мене в палац піонерів на Погулянці. Не було дитини, яка би його не любила, всі його просто обожнювали. Він був блискучий педагог. Я бачила величезну силу його знань, його вмінь, його підходу до людей. Висловлюю Роману Віктюку вдячність за те, що розкрив перед нами світ — світ театру, світ самого світу».
Видатного львів’янина проводжали вигуками «Браво!» та гучними оплесками під пісню групи Queen The Show Must Go On. Панахиду за покійним відправили в церкві Святого Андрія.
Підготувала Наталя ДУДКО
Довідка
Роман Віктюк народився 28 жовтня 1936 року у Львові. Мешкав разом із батьками у дворику, який з’єднує площу Ринок із вулицею Староєврейською. З дитячих спогадів: малий Роман прив’язує віники до рук, вилазить на дерево у дворі, стрибає і кричить «Мамо, я лечу!». Навчався в Державному інституті театрального мистецтва (Москва). Після його закінчення повернувся до Львова, де працював актором у Театрі юного глядача, а згодом режисером, створив театральну студію при Львівському палаці піонерів. Потім працював у Твері, Вільнюсі, Одесі, Таллінні, Києві, Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві. 1991 року створив театр свого імені в Москві, в якому він був головним режисером і художнім керівником. Є постановником близько 200 вистав. З найвідоміших — “Служниці”, “Федра”, “Мадам Баттерфляй”, “Лоліта”, “Дама без камелій”. Помер 17 листопада внаслідок перенесеного інсульту, спровокованого, ймовірно, коронавірусом.
