П’ятниця, 29 Березня

Вони щодня там, де небезпека

13 червня — День Вибухотехнічної служби України

На жаль, чомусь поза увагою журналістів і кінотворців залишається потужна, високоорганізована й винятково важлива для збереження життя людей Вибухотехнічна служба України, якій, до слова, цьогоріч виповниться 26 років.

Щороку служба змінювалася та вдосконалювалася, відзначаючи кожен етап свого розвитку відповідно до викликів часу, і нині має сучасну досконалу науково-технічну базу.

Працівникам Вибухотехнічної служби доводиться постійно бути на війні, і не тільки в зоні АТО: регулярно і ледь не щодня, а буває, і кілька разів на добу, виїжджати на повідомлення про замінування. І кожен такий виїзд — передовсім небезпечна кропітка праця, що передбачає величезну відповідальність за кожну дію на місці можливого вибуху. Робота, яка не пробачає помилок. Адже прогнозувати ймовірні наслідки підриву будь-якої будівлі ніхто не наважиться, а от опинятися в екстремальних ситуаціях вибухотехнікам доводиться ой як часто.

Вибухотехнічне управління Головного управління поліції у Львівській області вже шість років поспіль очолює полковник поліції Любомир Сопільник. Професор, заслужений винахідник України, а три роки тому Національний реєстр рекордів визнав його єдиним в Україні доктором технічних наук і доктором юридичних наук.

— Як на мене, — переконаний його заступник, підполковник поліції Михайло Борисенко, — Любомира Івановича, окрім високих управлінських та професійних якостей, наділено ще й чудовими людськими рисами. Працівники управління — сумлінні фахівці, сповна віддані нелегкій справі, кожен бездоганно виконує службові обов’язки, ніколи не пасує перед труднощами і здатний за будь-яких обставин ухвалювати точні рішення. Будні їхні далекі від романтики, бо завше сповнені неочікуваних сюрпризів із негативним відтінком і навіть ризиком для здоров’я та життя».

Від початку нинішнього року працівники управління вже зробили понад дві сотні службових виїздів для участі в огляді місць за можливим фактом вибуху, виявили та вилучили сотні бойових припасів або їхніх частин, понад десять тисяч вибухових речовин. Вони провели десятки превентивних заходів з питань вибухонебезпеки з працівниками Національної поліції та інших відомств, із цивільними особами, а також заходів з інформування населення про можливу небезпеку в періодичній пресі, на радіо і телебаченні та інтернет-ресурсах й офіційних сторінках соціальних мереж.

Особовому складу підрозділу доводиться чи не щодня виконувати широкий спектр робіт із пошуку, розрядження, транспортування і знешкодження вибухових матеріалів, що використовуються для терористичних актів та під час вчинення кримінальних правопорушень. А ще — проводити огляди місць подій за фактами вибухів, повідомлень, а також резонансних пожеж, запобігати терористичні акти і кримінальні злочини, пов’язані з використанням вибухівки.

Тривожні сигнали надходять в управління часто, майже щодня, і найчастіше — про замінування залізничних та автобусних вокзалів, аеропорту, навчальних, дошкільних і медичних закладів, готелів, торговельних центрів та інших об’єктів. Загроза може бути реальною чи ймовірною. Але вибухотехніки кожен виклик розцінюють як бойовий і серйозний привід до екстрених дій, аби уникнути руйнації та смертей. З цією метою вони негайно евакуюють працівників та інших людей із приміщення, далі обстеження проводять експерти спільно з інспекторами-кінологами та пошуковими собаками. На жаль, часто поліціянтам доводиться стикатись із фальшивими загрозами вибухів.

Одного весняного дня незнайомець повідомив про нібито замінування автобусного вокзалу у Львові, на вулиці Стрийській. Майже весь особовий склад вибухотехнічного управління спільно з працівниками інших служб області негайно виїхали на об’єкт. Витратили багато часу, зусиль, скасували рейси, задіяли чимало матеріально-технічних засобів. На щастя, ніде не знайшли вибухових пристроїв. А от телефонного «терориста» знайшли і затримали на третій день після надісланого повідомлення. Ним виявився 40-річний безробітний львів’янин без постійного місця проживання.

— За такі ганебні повідомлення, — пояснює пан Сопільник, — суд може покарати горе-жартівника позбавленням волі на строк від двох до шести років. За повторний дзвінок його можуть засудити на 4-8 років. До того ж, йому доведеться компенсувати всі витрати державних на інших установ, які зазнали збитків від протиправних дій. Та, на жаль, не можу пригадати жодного випадку, коли б телефонному «мінерові» присудили максимальний термін покарання. Прикро, що представники Феміди лояльно ставляться до таких зловмисників, на перевірку чиїх фальшивих сигналів доводиться витрачати мільйони гривень із державної скарбниці.

До речі,  у практичній діяльності використовують службових собак. Наразі їх дві, а третій, малюк, проходить дресирування. Він — подарунок працівникам управління від Кінологічного навчального центру Прикордонної служби України. Вирішили оголосити конкурс на найкраще ім’я для цуцика бельгійської породи малінуа. Переможницею його стала Катерина Коваль із Полтави, яка запропонувала назвати чотирилапого помічника Ватсоном, що походить від ВТС — вибухотехнічна служба.

Олександр НУЖНИЙ

Share.

Leave A Reply