За словами Анатолія Лазішвілі, колектив пропонує міській владі створити в приміщенні кінотеатру імені Миколайчука комунальний дитячий кінотеатр. Якщо влада не захоче взяти на себе такої соціальної відповідальності, то колектив готовий узяти приміщення в оренду і, залучивши інвестиції, дати малим львів'янам можливість дивитися хороші фільми і мультфільми.
Для довідки. На початку 90-х років у Львові було 27 кінотеатрів. За 2 години фільми могли подивитися 10 тисяч 899 глядачів. Після розподілу форм власності частина кінотеатрів перейшла в міське підпорядкування, частина - в обласне. В обласну форму власності перейшли 5 кінотеатрів, решта - в міську. Як наслідок, у міській комунальній власності залишилися кінотеатри "Київ", "Дзвін", "Сокіл", імені Івана Миколайчука.
Анатолій Лазішвілі: "Мери приходять і відходять..."
- Якби не колектив, кінотеатру давно не було б. Ми перекрили дах, іноді я тут ночую, щоб не виламали двері. А чиновники кажуть: "Як добре ви тут усе зберегли!". Кінотеатр імені Івана Миколайчука збудовано саме як кінотеатр, з похилою підлогою. І якщо хтось говорить про те, щоб обладнати там музичну студію, то це означатиме повну реконструкцію приміщення. Але ж є певні вимоги, зокрема й щодо пожежної безпеки. Крім того, для проекту, який запланувала реалізувати тут Руслана, приміщення замале.
Я вважаю, що місту потрібен дитячий кінотеатр, з доступними цінами. Адже хто нині має змогу піти в дельфінарій? Тільки ті, хто може купити недешевий квиток. А коли я на замовлення показую кіно в райцентрах, то діти підходять і кажуть: "Дядьку, де ви взяли такий великий телевізор?".
...Мери приходять і відходять, а те, що депутати зроблять для людей, залишиться в пам'яті. Дарувати треба своє, а людське дарувати ніхто не має права. Якщо мер хоче з барського плеча подарувати Руслані приміщення, то нехай купить і подарує - своє. Але ж це не його".
Андрій Бабінський: "Мають бути кінотеатри з доступними цінами"
- Іноді від депутатів можна почути, що більше кінотеатрів місту не потрібно. Але якщо це так, то навіщо приватна мережа кінопалаців розширює площі? Отже, дохід від показу фільмів є. Люди хочуть дивитися кіно, але не кожен може заплатити ціну, яка є в приватних кінотеатрах. Ми вважаємо, що мають бути демократичні кінотеатри, з доступними цінами.
Іноді від чиновників чуємо, що кінотеатри вже не актуальні, що треба переходити на DVD. Але у світі цей процес уже в минулому. Там розвивають кіномережу, престижно дивитися кіно на плівці, а не на диску.
Чому зникають міські кінотеатри? Я зауважив, що це стається там, де на посаду призначили свою людину - скажімо, бармена. Замість кінотеатру невдовзі з'являється заклад іншого профілю. Показово, що в міському управлінні культури нема фахівця, який відповідав би за сферу кіно. Попри те, що є Указ Президента щодо розширення мережі кінотеатрів, ніхто на це не зважає. Кажуть, що керуються законом про місцеве самоврядування. Чому міська влада не дає колективові приміщення в оренду? Бо зацікавлена не в розвитку кіномережі, а в розбазарюванні приміщень. І що цікаво, колишні кінотеатри, де нині магазини, нічні клуби чи просто склади, за документами й далі мають статус кінотеатрів.
Наведу такий приклад. Нині з Дрогобича возять дітей у Трускавець, щоб показати, як це виглядає, коли у темному залі на великому екрані показують кіно. Ми хочемо, щоб щось таке було й у Львові?
Наталя ДУДКО
P.S. ГО "Рідне місто" оприлюднило заяву з приводу ситуації з кінотеатром імені І. Миколайчука, у якій, зокрема, йдеться: "Спроба мера Львова вчетверте винести на чергову сесію Львівської міської ради, яка відбудеться 24 грудня 2009 року, питання про надання в оренду терміном на 25 років за 1 грн на рік нежитлових приміщень на вулиці Личаківській, 131, є новорічним грабунком львів'ян з боку міського голови Львова Андрія Садового".
