Вибивайте за нас борги… або збанкрутуєте?
Теплоенерго заблокувало рахунки житлово-комунального кооперативу, бо там не хочуть робити роботу.. . самого Теплоенерго
Майже в кожному багатоквартирному будинку є люди, які в силу обставин, зубожіння мають заборгованість з комунальних послуг. Але коли договір про отримання компослуги укладений з кожним споживачем зокрема, то інші мешканці від цього не потерпають. Але буває, що розрахунки за «комуналку» «вішають» на ОСББ чи житлово-будівельні кооперативи, і тоді безневинні добропорядні платники стають мимовільними заручниками боргів своїх сусідів. Чи законно це? Чим це може обернутися? Про це ми поговорили з представниками ЖБК № 36 (що обслуговує будинок на вул. Енергетичній, 18), що опинився саме в такій ситуації.
Були наші обов’язки — стали ваші
Голова правління ЖБК-36 Ярослав Ланцута пояснює журналістці «Ратуші» суть проблеми: «У 2002 році ЛМКП «Львівтеплоенерго» нав’язало нашому житлово-будівельному кооперативу № 36 договір «Про постачання теплової енергії в гарячій воді». Цей договір підписав тодішній голова правління нашого ЖБК, хоч саме правління було проти. По суті, це була передача функцій розрахунків із мешканцями за теплоенергію від ЛМКП самому кооперативу. Ті роки — то була криза неплатежів, і в комунальному підприємстві не знайшли кращого способу, як ці функції передати в ЖЕКи, ЛКП, щоб вони самі вибивали з людей борги. На момент передачі розрахунків у нашому будинку № 18 на вулиці Енергетичній боржників було майже половина квартир. Ми тоді не мали ні досвіду, ні юридичної та матеріально-технічної бази для стягнення заборгованості, але ми справді боролися. Підвищили дисципліну оплат і «витягнули» майже всі борги. В нас лишилося тільки три злісні боржники. Як ми можемо ці борги забрати в людини? Тільки за рішенням суду. Ми це й зробили, виграли суди, і виконавча служба їх стягує.
«Львівтеплоенерго» фактично нав’язало продовження кабального договору
У 2014 році ЖБК-36 був готовий передати функції розрахунку структурним підрозділам ЛМКП «Львівтеплоенерго», як цього вимагало чинне на той момент законодавство. Ми підготували всі потрібні для цього документи, але в ЛМКП «Львівтеплоенерго» їх не прийняли — вважаємо, що за усною вказівкою когось із вищого керівництва підприємства-монополіста.
Замість того, щоб піти нам назустріч, наголошують представники ЖБК-36, нас під тиском змусили пролонгувати угоду, яка втратила чинність, за допомогою підписання… додаткової угоди.
«Вони на нас, чесно кажучи, натиснули, а потім, виходить, обманули, — каже Ярослав Ланцута. — Перед початком опалювального сезону надіслали листа, що, мовляв, будемо на вас подавати в суд. Ми боялися блокування рахунків і спитали: «Що можна зробити?» Вони відповіли: «Можна таку угоду укласти, ви це далі ведіть собі, ми зачекаємо оплати». Ми показали, що в нас є рішення судів, що виконавча служба стягує, як вони стягнуть — ми віддамо ті гроші. Ми справді так робили: тільки надходили гроші — одразу їм перераховували».
Сергій Шибистий, бухгалтер житлово-будівельного кооперативу № 36, тлумачить юридичні тонкощі кореспонденту «Ратуші»: «Люди, які готували цю додаткову угоду, мали знати, що можливості укладення (пролонгації) колективних угод не було передбачено законом, оскільки в них є юристи. Угода є сфальшована, бо її текстом пролонгується зовсім інший договір, тобто якщо наш договір, для прикладу, є 3603А, то тут пролонгується договір 3606А, який зовсім не має жодного стосунку до нашого підприємства, тобто таке в принципі незаконно. А вони уваги на те не звертають…
Змінилось законодавство, і угода стала незаконною
Посадові особи ЛМКП «Львівтеплоенерго», які готували, підписували вищевказану додаткову угоду, мали дослідити та чітко знати, що відповідно до законодавства, яке діяло на той час, укладання (пролонгація) колективних угод не передбачалось та суперечило закону, — наголошують представники правління житлово-будівельного кооперативу.
«26.04.2014 року набрав чинності Закон України від 10.04.2014р. № 1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії». Ним було внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація), в нашому випадку — ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Також цим самим Законом внесено зміни до статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими другою стороною договору має бути власник квартири, орендар чи квартиронаймач. ЖБК № 36 не є ані власником квартир, ані орендарем, ані квартиронаймачем.
Тож ЖБК-36 здійснює оплату послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» на підставі договору, який є нечинним із 26.04.2014 року.
Ми припинили нараховувати оплату, бо не маємо ліцензії
Ярослав Ланцута: «В нас тепер борг виходить до 5 тисяч від квартири, бо від листопада люди не платять за тепло, ми припинили нараховувати, бо не маємо права — в нас нема ліцензії на ці роботи. Це рішення прийняло правління ЖБК загальними зборами, а не одноосібно я як голова.
Мешканці будинку хочуть отримувати послуги теплопостачання та оплачувати за них безпосередньо виконавцю послуг. Тому написали про це заяви у ЛМКП «Львівтеплоенерго». Але чомусь їм відмовляють у їхньому законному праві.
Якби ми продовжили нараховувати — Теплоенерго чи будь-хто могли би просто звернутися в податкову, і ми мали б проблеми, бо ми маємо статус неприбутковості. Ми припинили розрахунки не просто так, бо нам так захотілося — місяць перед тим ми написали листа в Теплоенерго, щоб вони перебрали функції розрахунку із мешканцями на себе. Тим більше, що в 2014 році вони прийняли розрахунки від всіх будинків, навіть із боргами, без розмов.
Борг до 1 листопада 2020 року їм не передається, це наш борг, тим більше на 1 листопада в нас було нуль заборгованості, навіть за їхнім розрахунком. Тепер прийшов лист від департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, і тут вони вимагають, щоб ми, по-перше — сплатили весь основний борг, який ми не нараховуємо і не отримуємо від мешканців. Зверх цього — передали їм всі судові рішення. Якщо ми виконуємо 1-й пункт, то ми вже ніяк не можемо виконувати 2-й, передавати наші гроші їм. По-третє, вони хочуть, щоби боржники сплатили 50 відсотків суми боргу для укладення угод розтермінування з ними, тобто фактично виходить, що три рази вони хочуть стягнути одну й ту саму суму. Крім того, такої норми в законодавстві нема — що 50 відсотків повинні сплатити одразу. Бо є закон «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», і там сказано про реструктуризацію боргу, і у цьому законі ніде нема про якісь 50 відсотків.
«Фактично ЛМКП «Львівтеплоенерго» займається здирництвом, вимагаючи (під загрозою відключення будинку №18 по вул. Енергетичній від системи опалення, блокуванням банківських рахунків) від добропорядних платників —мешканців будинку вчинити подвійну оплату за борги, утворені боржниками, а також сплатити пеню, інфляційні втрати, 3 % річних і інші платежі відповідно до нечинного договору. А з 70 приватних (кооперативних) квартир власники 66 квартир не мають жодних боргів з оплати за житлово-комунальні послуги в тому числі і за теплову енергію та гарячу воду», — наголошують мої співрозмовники.
Бухгалтер ЖБК-36 Сергій Шибистий: «З 2014 року дотепер ми утримуємо і проплачуємо ці послуги взагалі за нечинною угодою, тому нам не може бути нарахована ні пеня, ні відсотки, ні річні. Чому ми зараз не проводимо ці розрахунки: в Конституції України сказано, що кожна людина зобов’язана не вчиняти, а також негайно припинити вчиняти протиправні дії. Тому ми припинили порушувати закон одразу, як тільки дізналися, що його порушуємо. Ми не мали юридичної освіти, не могли про це знати, а в них були юристи, які фактично ввели нас в оману».
«У своїх листах ми не раз наводили базу нормативно-правових документів, на підставі яких даний договір втратив чинність, але ЛМКП «Львівтеплоенерго» ці доводи ігнорує, — кажуть представники ЖБК-36. — У відповідь на свої листи ми отримуємо відписки».
Блокування рахунків
6 грудня 2019 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» розв’язало проти ЖБК-36 судову тяганину. Наслідком цього стало блокування рахунків ЖБК, — каже пан Ярослав: «На підставі сфальшованих документів суд, не приславши нам повідомлення про засідання, прийняв рішення, за яким нам заблокували всі банківські рахунки: ми не можемо виплатити обов’язкові зарплати (хоча законодавством заборонено взагалі блокувати рахунки, з яких виплачується зарплата і податки). Повністю зупинена діяльність, ще й у час карантину, коли, скажімо, ми будинок обробляємо спеціально закупленими антисептичними засобами, і двірнику треба платити за це гроші».
Кому поперек горла громадські активісти?
Із цього можна зробити висновок, що хтось дуже хотів загнати ЖБК-36 у кабалу, — доходять висновку мої співрозмовники і припускають, що така війна представників міської влади з ними — не в останню чергу через те, що вони є не тільки представниками будинку, але й громадськими активістами — членами ГО «Народна дія. Львів».
«Коли у Львові була програма встановлення загальнобудинкових лічильників обліку газу на будинки (її потім визнали незаконною), ми зорганізувалися й успішно це побороли, навіть у сусідському будинку розібрали такий лічильник.
Також ми змусили владу витратити гроші на ТЕЦ-1 (що поблизу нас, на вул. Козельницькій, 5). В 2018 році дуже сильно почало гудіти їхнє обладнання. Люди, особливо з верхніх поверхів, масово скаржилися на біль голови, на підвищення тиску. Тоді Ірина Маруняк була головою Сихівської РДА, ми до неї скерували листи. Ми навіть пішли на те, що купили шумомір і зробили самі заміри — перевищення було суттєве. Рік ми воювали і домоглися — вони закупили відповідне обладнання, поміняли, і все стало нормально. Але зло на нас, мабуть, затаїли. Тому ми такі незручні трохи: то не даємо будувати, то розбираємо газове обладнання, то ТЕЦ змушуємо привести до норм. А ще змушуємо владу садочок відновити на Панаса Мирного, 13», — розповідає пан Ярослав.
«Але все згідно з законом, тобто ми не змушуємо робити владу невідомо що…
Збираємо перед тим збори мешканців. Ми якось намагаємося вести громадську діяльність, бо живемо тут і нам не байдуже», — додає Сергій Шибистий.
Світлана ПАВЛИШИН
Коментар
Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, прокоментував нашій газеті:
На сьогодні Львівтеплоенерго здійснює енергопостачання цього будинку на підставі договору, який укладений житлово-будівельним кооперативом № 36. За цим договором утворилася заборгованість, кооператив неповністю оплачував спожиту теплову енергію, і станом на 1 лютого, в мене є інформація, сума заборгованості була еквівалентна 352 тисячі 700 гривень — це досить велика сума, і звичайно, що Львівтеплоенерго змушене подавати до суду, вживати претензійно-позовних заходів до будь-яких боржників, це не є якесь упереджене ставлення. В мешканців цього ЖБК, звичайно, є своя мотивація. Звісно, кооператив загалом не винен, винні окремі мешканці, члени кооперативу, які не сплачують за тепло, і кооператив з ними судиться, але це довгий процес, ми теж з розумінням до цього ставимось, але, на жаль, нічого вдіяти не можемо, судитися і стягувати заборгованості ми теж зобов’язані. Остання зустріч з мешканцями, була десь у середині лютого. Позиція кооперативу: вони хочуть, щоб Львівтеплоенерго здійснювало індивідуальні розрахунки з кожним мешканцем, ми цього не заперечуємо, це передбачено чинним законодавством — єдина умова: ми все-таки хочемо, щоб частково заборгованість була погашена, решту заборгованості нам би було передано ті рішення судів, які ухвалені про стягнення заборгованості в конкретних мешканців за позовами самого ЖБК. І тоді би Львівтеплоенерго проводило цю претензійно-позовну роботу конкретно з тими мешканцями. Ми варіант запропонували, тепер чекаємо позиції мешканців, якщо якась буде незгода — то будемо далі сідати за стіл переговорів. Звичайно, що тих боржників ми готові прийняти на себе, єдине, що частина того боргу (50 %) має бути оплачена, це дуже важливо для життєдіяльності підприємства. Але ми, я думаю, що компроміс знайдемо, бо це наші мешканці, наші споживачі. Я думаю, що ми невдовзі організуємо з ними онлайн-зустріч і проговоримо ці питання, найдемо компроміси, поставимо всі крапки над «і».
