Як клімат корегує… економіку!
Якось до незвичного помітними стають погодні диспропорції в різних країнах світу, в яких ще вчора природно-кліматичні умови були стабільно-прогнозованими. Причому в одні роки температура зашкалює в один бік, в інші — в протилежний. І прикладів таких уже досить багато. Друга декада травня 2021 року — а ми і далі спостерігаємо несподівані природні катаклізми, що відбуваються кілька останніх місяців. Із новинних шпальт:
Понад 120 осіб вважаються такими, що пропали безвісти, й щонайменше 20, за даними інформаційних агентств, уже стали жертвами потужного тропічного циклону «Тауктає». Циклон щосили вдарив по західному узбережжю Індії, внаслідок чого було евакуйовано приблизно 200 тисяч мешканців. Шалений шквальний вітер під 180 км/год, безперервні зливи лише за попередніми оцінками принесли збитків на десятки мільйонів доларів. За оцінками експертів, подібного в цьому регіоні Азії не спостерігалось ледь не чверть століття.
Північ Португалії засипало снігом, температура впала на 12°С нижче від середньосезонної.
Китайськими територіями прокотились жахливі торнадо, залишивши після себе десятки загиблих і сотні постраждалих.
Перелік можна було б продовжувати, і багато хто зробить припущення про вплив діяльності людської цивілізації на нашу планету. І вони матимуть слушність. Але лише частково.
Ель Ніньйо / Ла Нінья
За такими іспанськими назвами (Ель Ніньйо — малюк-хлопчик, Ла Нінья — малюк-дівчинка) ховається досить глобальне океансько-атмосферне явище. Воно значно впливає на погоду практично в усій земній кулі. Причина таких впливів — незначна зміна температури поверхневих вод східної тропічної частини Тихого океану. Якщо ж розбиратись по суті, то за своїми наслідками це далеко не малюки, а щонайменше титани, втім, досліджувати системно їх почали відносно недавно, останні 40-50 років. Але ще кілька століть тому місцеві рибалки звернули увагу на те, що час від часу, з періодичністю 2-7 років, біля берегів Перу та Еквадору тотально зникає риба. Оскільки все це проявляється на різдвяні свята, середньовічні рибалки пов’язали таку історію з іменем Ісуса, звідси і «малюк».
Суть такої аномалії в сучасній термінології — Південного коливання (осциляції) — полягає в зміні температурного режиму тихоокеанських вод, напрямку їхнього переміщення, атмосферному тиску та напрямку вітрів. Фактично в нормальних умовах існує стале переміщення потоків від узбережжя Перу до островів у районі Нової Гвінеї. Якщо таке переміщення прискорюється, отримуємо пониження температури води в цій частині Тихого океану, яке узагальнюється в назві Ла Нінья, зміна потоків на протилежні з підвищенням температури води і повітря, особливо в прибережних зонах Південної Америки, називається Ель Ніньйо. Сьогодні катаклізми в погодних умовах пов’язані з похолоданням частини Тихого океану — Ла Нінья. Врожай кавових плодів, наприклад, в Індонезії, як не важко спрогнозувати, можна очікувати не надто рясним. Цілком ймовірно, зростуть ціни на каву на світових ринках, те саме можна прогнозувати і стосовно зернових, і щодо кукурудзи, що значно ближчі до України в біологічному сенсі. Саме «завдяки» Ла Нінья, яке, як засвідчують кліматологи, розпочалось восени 2020 року, українці отримали таку нетипову багатосніжну зиму, особливо в останній місяць.
Погода, яка нищила імперії!
Імперія Тан (орієнтовно з 618 по 907 н.е.) — китайська імперія, заснована Лі Юанем. Танський період став епохою розквіту середньовічного Китаю, саме епоха Тан традиційно вважається в Китаї періодом найвищої могутності країни, коли Китай випереджав у розвитку всі сучасні на той час країни світу. В 858 році внаслідок масштабної повені було вщент затоплено рівнини Північного Китаю, що призвело до загибелі десятків тисяч людей. Через 15 років, у 873-му, країна опинилась перед ще одним природно-кліматичним викликом. Як наслідок — тотальний неврожай, у деяких районах вдалося зібрати ледве половину від звичайного обсягу; десятки тисяч людей опинилися на межі голодної смерті.
Імперію Майя часто називають однією з визначних цивілізацій Мезоамерики. Цивілізація Майя стала відомою завдяки своїй писемності, архітектурним формам, виконаними з математичною вишуканістю і, звичайно ж, календарю, точністю якого дивуються астрономи сьогодення. Але от загадка: чому раптово занепало таке розвинуте суспільство? Що стало причиною того, що люди покинули обжиті місця і ще до приходу конкістадорів більшість міст занепали і були поглинуті джунглями? Існують досить вагомі припущення, висловлені внаслідок математичного моделювання, про те, що причиною кризи династії Тан і цивілізації Майя стали системні природно-кліматичні зміни, викликані саме Ель Ніньйо / Ла Нінья.
Політика та економіка
Повені, посухи, пожежі, урагани і смерчі — все загалом прокотилось, практично накривши всі континенти планети внаслідок проявів Ель Ніньйо, в 1997 — 1998 роках. Пожежі перетворили на попіл тропічні ліси Індонезії, не пошкодувавши і лісів Австралії. Масштабні пожежі дійшли до передмість Мельбурна. Попіл від пожеж зафіксували навіть у Новій Зеландії, а це небагато-немало — аж за 2 000 кілометрів. На Новій Гвінеї — одному з найбільших островів планети, головно у східній його частині — земля потріскалася від спеки та посухи. Тропічна зелень посохла, колодязі залишилися без води, врожай загинув.
Вже в іншій частині земної кулі знаменитий курорт Акапулько (Мексика) атакували багатометрові океанські хвиляі — зруйновано будівлі, вулиці завалені уламками будівель, сміттям і пляжними меблями. Повені охопили Південну Америку. Сотні тисяч селян Перу рятувалися втечею від наступу води, внаслідок проливних дощів значна частина посівів загинула, затоплена брудом. Там, де раніше дзюрчали струмочки, пронеслися бурхливі потоки. На чилійську пустелю Атакама, яка завжди відрізнялася незвичайною сухістю (саме тому НАСА там випробовувала свій знаменитий марсохід), зійшли проливні дощі. Збитки від таких катаклізмів становили десятки мільярдів доларів США. Як наслідок: значних турбуленцій зазнали ціни на нафту, продовольство, товари повсякденного попиту.
Саме з Південним коливанням пов’язують так звану «арабську весну» 2010 — 2012 років у Тунісі, Лівії, Єгипті, Ємені, Сирії та інших країнах Магрібу та Близького Сходу. Про це йдеться в дослідженні Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (Австрія), що вперше продемонструвало причинно-наслідкові зв’язки між зміною клімату і зростанням числа конфліктів, а також масовою міграцією з регіонів, постраждалих від спричинених цими змінами природних катаклізмів. Як основний індикатор змін клімату було взято співвідношення між кількістю опадів і обсягом випарування вологи. Виявилось, що простежується чітка кореляція між природно-кліматичними явищами, військовими діями та кількістю біженців. Найцікавіше те, що зміни в погодних умовах і пов’язують із Південним коливанням. Схоже на те, що вже пора вводити в обіг новий термін — «геополітична кліматологія».
Андріян ФІТЬО, ГО “Український центр стратегій та розвитку”
