П’ятниця, 29 Березня

Як отримати консультацію лікаря в час війни

Відтепер щоб отримати консультацію сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, декларація не є обов’язковою. Під час воєнного стану ви можете звернутись до будь-якого доступного у регіоні лікаря.

   Якщо вам потрібна консультація вузькопрофільних спеціалістів, скерування не є обов’язковим.

Якщо ви не маєте можливості або гострої потреби йти на прийом в медзаклад, скористайтесь записом на онлайн-прийом до лікаря через Helsi. Зробити це можна через додаток або на helsi.me, обравши відповідний розділ «Онлайн-консультації». Дані про прийом будуть збережені в електронному кабінеті Helsi. Навіть на онлайн-прийомі лікар може виписати рецепт, який буде збережений у вашому кабінеті.

Усі інсуліни за рецептами наразі безкоштовні. Ліки за програмою «Доступні ліки» можна отримати як за електронним, так і за паперовим рецептом. Виписати рецепт може, як завжди, терапевт, педіатр або сімейний лікар для інсулінів – перший рецепт від ендокринолога. Аптеки наразі приймають і електронні, і паперові рецепти. Нагадаємо, на території Україні діє державна програма «доступні ліки», екстрена медична допомога надається безплатно, а сімейні лікарі будь-де зобов’язані приймати тимчасових переселенців. Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, – пише Укрінформ.

Для людей, які тимчасово змінили місце проживання, в аптеках продовжує працювати програма “Доступні ліки”. “Все лікарські препарати за рецептом людина може отримати в будь-якій аптеці безплатно або, якщо препарат перевищує визначену державою ціну, то за невелику доплату. На інсуліни ми зняли будь-яку доплату, і вони є безплатними в усіх аптеках, які беруть участь у програмі “Доступні ліки”, – пояснив Ляшко.

Умови праці у воєнний час

В Україні 23 березня почав діяти закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Документ оприлюднили у газеті «Голос України», офіційному друкованому органі Верховної Ради, пише «Захід.нет».

Цей закон стосується організації роботи та стосунків між роботодавцями та працівниками на період воєнного стану. Йдеться про умови надання відпусток, збільшення навантаження для працівників та звільнення з роботи.

Ключові тези закону

У період воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не за трудовим договором, без його згоди. Така робота має бути пов’язана з відверненням або ліквідацією наслідків бойових дій.

Роботодавець може за власним бажанням розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку із веденням бойових дій.

У період воєнного стану працівника можуть звільнити, коли він перебуває на лікарняному чи у відпустці. Звільненим такий працівник буде вважатись з першого дня виходу з лікарняного або відпустки. Якщо працівник перебуває у декретній відпустці, то ця норма на нього не поширюється.

Тепер тривалість робочого часу може становити до 60 годин на тиждень. Скорочений робочий тиждень тепер не перевищуватиме 50 годин на тиждень. Роботодавець може продовжити робочий тиждень до 6 днів, а тривалість вихідних скоротити до 24 годин.

До нічної роботи можуть залучити усіх працівників, окрім вагітних та жінок, що мають дитину до 1 року та людей з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

Жінок можуть залучити до роботи в небезпечних та шкідливих умовах за їхньою згодою.

Працівників, у яких є діти, також можуть залучати до роботи уночі, в вихідні дні, свята та відправляти їх у відрядження.

Роботодавець може не виплачувати вчасно зарплату, якщо доведе, що це відбуваються через бойові дії або інші непереборні обставини. Якщо підприємство не може платити зарплату через бойові дії, то має виплатити її після відновлення роботи.

У воєнний час щорічна оплачувана відпустка працівників становить 24 дні. При цьому роботодавець може відмовити працівнику у наданні відпустки (окрім декрету), якщо працівник долучений до роботи на об’єктах критичної інфраструктури. На прохання працівника роботодавець може відправляти його в неоплачувану відпустку без обмеження терміну.

Через бойові дії роботодавець може призупинити трудовий договір з працівниками. Це означає, що через збройну агресію в країні роботодавець не може забезпечити працівників роботою. При цьому відшкодування зарплати покладається на країну-агресора, тобто Росію. Яким чином роботодавець має отримувати це відшкодування, у законі не вказано.

Додамо, що за даними соціологічної групи «Рейтинг» 53% українців втратили свою роботу через війну і лише 2% з них знайшли нову роботу. Для людей, які втратили роботу через війну уряд передбачив виплату 6500 грн допомоги, таку ж суму будуть отримувати роботодавці, які наймають переселенців. Окрім того, усі переселенці отримуватись по 2000 грн щомісячної допомоги від держави через «Дію».

Share.

Leave A Reply