Як перетворити війну з ковідом на мародерство?
Якщо епідемію ковіду вважати війною з хворобою, то й тепер, як у період воєнних лихоліть, є відважні воїни, що тримають оборону, а є цинічні тиловики, що промишляють мародерством. Медикам, які стоять на передовій, допомагають фактично лише силами місцевих бюджетів та меценатів/волонтерів. І в той же час ковідний фонд на рівні держави закатують в асфальт і бетон “великого будівництва”, а місцеві князьки під приводом створення ковідних зон намагаються звільняти поліклініки, які згодом, цілком імовірно, підуть під знесення і забудову.
Про це, а також невпинну боротьбу громадських активістів у Львові проти тотальної забудови та “схем” отримання землі, кошти від яких осідають не в бюджеті, а у кишенях чиновників, — йшлося у розслідуванні ”Еспресо.Захід”. На його проведення надихнули два накази підконтрольного Андрієві Садовому Управління охорони здоров’я ЛМР, видані у проміжку трьох днів, та події, які їх супроводжували. Першим — висловлювалась необхідність до 3 листопада подати план підготовки приміщення поліклініки на вулиці Івана Мазепи, 25-а, у Львові під прийом хворих на коронавірусну інфекцію. Причому персоналу не було надано жодних гарантій отримання нового робочого місця та повернення після завершення епідемії на попереднє. “Спочатку повністю підконтрольне мерові міста управління охорони здоров’я відразу після першого туру виборів, 28 жовтня, видало наказ про підготовку до розгортання в приміщенні поліклініки ковідної лікарні. Причому в наказі не зазначено терміну його дії та взагалі не згадується про те, куди переходять на роботу лікарі, які там працюють. Відповідно, у людей відразу виникло багато запитань, але головне: куди їх переводять і чи зможуть вони згодом повернутися на свої робочі місця”, — розповідає Юрій Казмірчук, лікар-стоматолог та активіст, який бореться зі свавіллям міської ради щодо медичних закладів.
Це обурило медиків і, оскільки не вдавалося отримати відповіді від чиновників ЛМР, вони почали протестувати та звернулись до народного депутата, кандидата в мери Львова Олега Синютки. “Тоді люди забили на сполох і звернулись до народного депутата Олега Синютки, який відразу порушив ці питання, сформував запити у міську раду й приїхав на зустріч із медиками 30 жовтня. Після цього Андрій Садовий почав спростовувати інформацію і стверджувати, що у міськради не було намірів вчиняти жодних дій щодо поліклініки. Тоді ми й виставили цей перший наказ, який спростовував слова Садового. І тоді відразу з’являється другий наказ, датований 30 жовтня, про скасування першого наказу”, — зазначив громадський активіст.
Виглядає все це зовсім нелогічно: чому, стверджуючи, що не було першого наказу, видавати другий, який скасовує дію першого?! Друге — якщо є необхідність розгортання відділення для прийому хворих і такою була першочергова мета, то чому поспіхом передумали? Ну і третє — чому перший наказ підписала одна в. о. керівника департаменту, а другий — вже інша? Вже не кажучи про формулювання приводу для скасування попереднього рішення — виробнича необхідність.
І, як підтвердження того, що питання поліклініки розглядалось в “особливому контексті”, вже 5 листопада керівник лікарні швидкої допомоги оголосив, що в них розпочався грандіозний ремонт, щоб через два тижні відкрити додаткову ковід-зону, де буде розміщено 350 ліжок.
А забудовники хто?
Щоб багато не писати, розглянемось навколо поліклініки. Карта новобудов нам у поміч. Відразу біля поліклініки, ні в тин ні в ворота, виріс будинок ЖК “Тополіс” від “Ріел”. Місцеві мешканці його називають не інакше, як “Садобуд”, натякаючи на тісну співпрацю і масштабне будівництво компанії в останню каденцію чинного міського голови. Чи зупиниться цей досить активний і, можна навіть сказати, агресивний забудовник на одному будинку? У це важко повірити. Чи може він розгорнути будівництво в напрямку вільних земель комунальної лікарні, а відтак поліклініки? Мабуть, що так. До речі, насторожує факт, що у лікарню швидкої допомоги нині вкладають великі кошти, а от сходи, якими пацієнти могли би підніматись відразу від вулиці Мазепи, й далі залишаються закритими через їх аварійний стан. “Якщо глянути на це приміщення з точки зору забудовника, то воно розміщене в дуже привабливому місці, навколо багато вільної землі. І ми вже бачимо, що поруч виріс свіжий будинок, який у народі так і назвали — “Садобуд”. Тобто, знаючи теперішню тактику міського голови забудовувати вільні території, можна припустити, що намір розібрати і забудувати або оббудувати цю ділянку у нього є”, — коментує ситуацію Юрій Казмірчук.
Нижче від поліклініки, попри вулицю Мазепи, теж планують забудову. Там має постати приватний пологовий будинок компанії Medicover. Між ними розташований об’єкт, який також не обділений увагою винахідливої місцевої громади, — так званий “Зайчик”. Колись там стояла фігурка цієї тваринки, а тепер постав чималенький торговий центр, власником якого є ТОВ “СВ”. Тут варто згадати і про реконструкцію вулиці Миколайчука, яку міська влада почала здійснювати влітку минулого року. Її метою оголошувався благородний намір прокладання дороги до Голосківського цвинтаря та Брюхович, але чомусь вона збіглася й з іншими активностями у цьому районі. Інтереси трьох середовищ на карті позначено різними кольорами. Що цікаво, вони з усіх боків підступають до території лікарні та лісопарку Замарстинівський.
Стоматполіклініка на Замарстинівській — аналогія того, що могло чекати заклад на Мазепи
Як приклад логіки дій підлеглих Андрія Садового стоматологи наводять тривалу боротьбу за поліклініку на Замарстинівській. Вона також мала йти під реорганізацію під приводом надмірної кількості таких закладів, хоч насправді, за припущеннями лікарів, через велику ділянку землі, яку вона займає, і близькість новобудов до неї.
“Відзначу особливу зацікавленість міських чиновників П’ятою стоматологічною поліклінікою, що на Замарстинівській. Вона їм, можна припустити, дуже добре лягає під плани забудови на цій вулиці, де роботи тривають дуже активно. Адже за нею закріплена доволі велика територія. І якось, під час однієї зустрічі з чиновниками, вони обмовились, що стільки поліклінік утримувати нераціонально і їх кількість слід зменшувати”, — додає Юрій Казмірчук. Ну й останнім штрихом, який додатково відтіняє справжні наміри влади міста щодо приміщень поліклінік та ділянок під ними, є те, що в районі Топольної/Мазепи нині відкрито низку невеличких кабінетів сімейної медицини: комунальних та приватних. Тож, цілком очевидно, саме їх наявність мала б стати аргументом щодо недоцільності великих амбулаторій, позаяк наявність стоматологічних кабінетів стала аргументом для ліквідації комунальних клінік. І якщо у випадку зі стоматологіями йшла тривала підготовка реалізації цієї схеми, то стосовно дитячої поліклініки на Мазепи все мало відбутись блискавично. І Андрія Садового не зупиняв навіть нечуваний цинізм приводу для афери — боротьба з коронавірусом.
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
