П’ятниця, 29 Березня

Як збитковий «Львівелектротранс» інвестує кошти в економіку Чехії та Словаччини

30 грудня 2020 року ЛКП «Львівелектротранс» підписало договір на реконструкцію тролейбусної лінії на вулиці Кульпарківській у Львові. Підрядник — консорціум компаній «Вальво», «Магістраль Інженірінг», «Еле-Комп» (Польща) та «Електротехніка» (Чехія). Вартість реконструкції — 2 мільйони 922 тисячі 757,56 євро. Проєкт фінансується за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Нині ця реконструкція добігає кінця і є можливість зробити певні висновки.

У Львові вже стало традицією проводити будівництво і реконструкцію ліній електротранспорту за кредитні кошти ЄБРР. Не винятком стала і реконструкція тролейбусної лінії на вулиці Кульпарківській із будівництвом нової ділянки від вулиці Городоцької до вулиці Копистинського. Вартість цієї реконструкцію чимала — майже 3 мільйони кредитних євро. На жаль, із цієї значної суми дуже мало коштів піде в економіку України — збиткове ЛКП «Львівелектротранс» вирішило інвестувати значні кошти в економіку Чехії та Словаччини. І не просто інвестувати, а потім іще сплачувати за це відсотки ЄБРР…

Імпортні опори зі словацького міста Сенець

Перше, що впадає у вічі, коли йдеш чи їдеш вулицею — це нові металеві оцинковані опори контактної мережі, які на сонці аж сліплять очі. На опорах є наклейки-ярлички, на яких йдеться, що опори виготовила словацька компанія «ELV Produkt» із міста Сенець. Модель опор — TSRK-10,5-20P-Z (LVIV), номінальне навантаження — 12 кН, висота опори — 10,5 метра, маса — 985 кг. Опори цього типу монтуються на спеціальні фундаменти і кріпляться до спеціальної зварної конструкції, залитої в бетон фундаменту, за допомогою чотирьох гайок. На сайті компанії «ELV Produkt», на жаль, нема прайс-листа на продукцію. Отож, точно встановити, яка ж вартість однієї словацької оцинкованої металевої опори моделі TSRK-10,5-20P-Z, неможливо. Для того, щоб з’ясувати принаймні приблизну вартість металевих опор контактної мережі — хоча б вітчизняного виробництва, скористуємося системою публічних закупівель «Prozorro». У цій системі є інформація про закупівлі металевих опор контактної мережі КП «Вінницька транспортна компанія» (ВТК). Закупівля № UA-2020-10-07-004742 була оголошена 7 жовтня 2020 року і передбачала придбання 5 металевих опор. Очікувана вартість закупівлі — 400 тис. грн. Компанія ТзОВ «Альфаметрік» погодилася поставити КП «ВТК» опори за 394 тис. 980 грн, тобто вартість однієї опори становила майже 79 тисяч гривень. Іще одну закупівлю металевих опор № UA-2019-12-18-002276-a КП «ВТК» провело в кінці 2019 р. За 2 металеві опори тоді компанія заплатила 154 499,92 грн, тобто вартість однієї опори становила 77,25 тис. грн.

Враховуючи, що нові опори під час реконструкції встановлюються на ділянці вул. Кульпарківської завдовжки близько 3,3 км із двох сторін вулиці, а також встановлений нормативами крок встановлення опор контактної мережі тролейбуса, можна визначити, що під час реконструкції мало бути встановлено близько 156 опор контактної мережі. Беручи до уваги ціни, за якими КП «Вінницька транспортна компанія» закуповувала металеві опори контактної мережі вітчизняного виробництва, приймемо ціну однієї опори в 78 тис. грн. Отож,  загальна вартість металевих опор для реконструкції становитиме 12,168 млн грн.

Залізобетон як дешевша альтернатива металу

Чи є альтернатива встановленню металевих опор? Відкриваємо ДБН В.2.3.18:2007 «Споруди транспорту. Трамвайні і тролейбусні лінії. Загальні вимоги для проектування» і у розділі 8.3. «Опорні конструкції» читаємо таке: «8.3.2. Для контактних мереж трамвая і тролейбуса треба застосовувати сталеві і залізобетонні опори, які мають напружену чи ненапружену арматуру залежно від розрахункового навантаження. Опори не потребують заземлення. 8.3.3. Металеві трубчасті опори треба застосовувати у вузлах розташування анкерних ділянок із вантажними компенсаторами, в місцях виводу кабелів живлення, на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах та естакадах), а також при встановленні опор контактної мережі в зоні ЛЕП напругою більше 35 кВ. Не дозволяється використовувати металеві опори для заземлення». Виходячи із цього, можемо дійти висновку, що під час реконструкції тролейбусної лінії по вулиці Кульпарківській можна було успішно застосувати вітчизняні залізобетонні опори всюди, окрім шляхопроводу над залізницею та найбільш навантажених ділянок.

Враховуючи основні технічні параметри застосованих словацьких опор TSRK-10,5-20P-Z — висоту 10,5 м та дозволене навантаження в 12 кН, визначаємо, що аналогічними і навіть кращими технічними характеристиками володіють вітчизняні стандартизовані опори (стояки) СК 120-15 та СК 120-17, спроєктовані спеціально для контактних мереж міського електротранспорту. Ці опори розраховані на навантаження відповідно 15 і 17 кН. Такі опори виготовляє зокрема Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій. В інтернеті можна знайти пропозиції таких опор вартістю від 16,5 до 20 тис. грн за одну опору. Але скористаємося системою публічних закупівель «Prozorro», в якій оприлюднено оголошення № UA-2020-04-08-001010-c про закупівлю КП «Полтаваелектроавтотранс» 25 залізобетонних опор контактної мережі СК 120-15. У цій закупівлі ціна однієї опори становила 17 968,12 грн за одну опору. Отож, як бачимо, вартість однієї вітчизняної залізобетонної опори щонайменше в п’ять разів менша, аніж аналогічної металевої.

Враховуючи те, що на вул. Кульпарківській є шляхопровід над залізничними коліями, фідер електроживлення тролейбусної лінії, а також натяжні пристрої, приймемо, що високонавантаженими є близько 26 опор. Отож решта 130 можуть бути залізобетонними. В такому разі вартість опор знижується до 4,368 млн грн. Отож, тільки за рахунок раціонального використання залізобетонних опор, замість металевих, можна було зекономити близько 7,8 млн грн. Погодьтеся, а це чималенька сума!

Більшість деталей теж виготовляють українські виробники

Крім того, під час огляду нової контактної мережі, змонтованої під час реконструкції тролейбусної лінії, впадає в очі тотальне використання спецчастин і арматури контактної мережі виробництва чеської компанії «Електролайн», в той же час, як більшість елементів контактної мережі (ізолятори, підвіси, затискачі, хомути, криві тримачі та ін.) виготовляють українські виробники, зокрема ТзОВ «КСПрофіт» із м. Дніпра, ТзОВ «Тактон» із м. Києва та ДП «Сервіс-ТЕТ» КП «Тернопільелектротранс» та інші. Деталі і вузли для контактної мережі тролейбуса українського виробництва відповідають вимогам ДБН та ДСТУ, сертифіковані і забезпечують можливість швидкісного руху. Гірша ситуація із т.зв. спецчастинами — східними і автоматичними стрілками, перетинами «тролейбус-тролейбус» та ін. — наразі українські спецчастини за своїм технічним рівнем значно поступаються європейським, насамперед тому, що потребують проходження на швидкості 15 — 20 км/год., в той час як чеські спецчастини дозволяють використання значно вищих швидкостей. Отож, застосування спецчастин чеського виробництва (стрілок та пересічень) мало зміст, натомість такі деталі контактної мережі (арматуру), як підвіси, вузли кріплення несівного троса, затискачі, хомути (для кріплення розтяжок до опор), кронштейни, ізолятори та ін. можна було використати українського виробництва. Відповідно кредитні кошти частково були б інвестовані в українські виробництва, сплачені українськими виробниками податки повернулися в бюджет України. Втім, замовник в особі ЛКП «Львівелектротранс» та проєктант вирішили інакше…

«Ратуша» за допомогою системи «Prozorro» змогла встановити проєктанта реконструкції тролейбусної лінії на вулиці Кульпарківській у Львові, завдяки якому ЛКП «Львівелектротранс» інвестував значні суми в розвиток компаній зі Словаччини та Чехії. Як свідчить закупівля № UA-2018-05-17-000505, проведена іще у 2018 році, проєкт реконструкції розроблено компанією ТзОВ «Спецбуддорпроект» із міста Києва, керівником якої є Олександр Олександрович Шуригін. Договір між ЛКП «Львівелектротранс» в особі О.І. Берези та ТзОВ «Спецбуддорпроект» в особі О.О. Шуригіна був підписаний 17 травня 2018 року — менше, аніж через рік після заснування ТзОВ «Спецбуддорпроект», яке відбулося 15 червня 2017 р. Статутний капітал цього ТзОВ — усього 10 тисяч гривень.

Договір на проєктування реконструкції тролейбусної лінії — не єдиний, укладений у Львові із ТзОВ «Спецбуддорпроект» пана О. Шуригіна. Ця проєктна організація на замовлення ЛКП «Львівавтодор» у 2018 р. проводила коригування проєкту реконструкції вул. Личаківської (від вул. Мечникова до вул. Пасічної), а також була субпідрядником у проєктуванні реконструкції пл. Двірцевої у Львові, яке виконував ЛКП «Інститут просторового розвитку». На пл. Двірцевій ТзОВ «Спецбуддорпроект» проєктувало трамвайну інфраструктуру, і саме там вперше у Львові з’явилися металеві опори словацької компанії «ELV Produkt». Крім цього, ЛКП «Львівелектротранс» у 2018 році замовило у ТзОВ «Спецбуддорпроект» іще кілька проєктів реконструкції і капремонту тролейбусних ліній у Львові, зокрема на вул. Стрийській і Зеленій — тепер ці проєкти передані ЛКП «Львівавтодор» для реалізації за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку.

Чому пан Олександр Шуригін надає перевагу опорам і арматурі контактної мережі не українського виробництва — невідомо. Зате зрозуміло, що завдяки проєкту реконструкції тролейбусної лінії від пана Шуригіна у виграші виявилися словацька та чеська фірми, а у програші — передусім бюджет Львівської МТГ, адже саме із бюджету МТГ планово-збитковий «Львівелектротранс» повертатиме кредитні кошти та іще й із відсотками… Лише за рахунок використання залізобетонних вітчизняних опор, замість металевих, можна було зекономити майже 8 мільйонів гривень…

За 3 млн євро можна збудувати НОВУ тролейбусну лінію

У кінці маємо додати: у сусідньому Івано-Франківську триває будівництво нової тролейбусної лінії. Цей проєкт теж фінансується за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку — близько 3 мільйонів гривень. Тендер на будівництво нової тролейбусної лінії в Івано-Франківську від мікрорайону БАМ до вул. Пасічної виграла українська компанія «Плутон» із Запоріжжя. На відміну від Львова, в Івано-Франківську під час будівництва нової тролейбусної лінії використовують переважно залізобетоні опори.

«Проектом передбачено два типи опор: залізобетонні СК120 та металеві опори на більш завантажених ділянках. Наразі ми бачимо на Північному бульварі встановлені залізобетонні опори», — розповідав у квітні цього року головний інженер проєкту будівництва нової тролейбусної лінії в Івано-Франківську Юрій Митраков.

Як розповів Віталій Голутяк, керівник Івано-франківського КП «Електроавтотранс», яке є замовником будівництва нової тролейбусної лінії, її довжина становитиме 3,5 км (дві сторони). Окрім встановлення опор, облаштування контактної мережі та прокладання кабельних ліній, івано-франківський проєкт передбачає спорудження тягової підстанції, яка живитиме нову тролейбусну лінію. Цю тягову підстанцію, за словами Віталія Голутяка, розробляє і виготовляє компанія «Плутон». Для того, щоб нова підстанція отримала живлення, до неї прокладуть високовольтну кабельну лінію напругою 10 кВ змінного трифазного струму. Вартість нової тягової підстанції для тролейбусної лінії — щонайменше пів мільйона євро.

Як бачимо, сусідній Івано-Франківськ під час будівництва НОВОЇ тролейбусної лінії, навіть дещо довшої, аніж тролейбусна лінія на вул. Кульпарківській, зі значно більшим обсягом робіт вклався у майже у таку саму суму коштів, в яку обійшлася реконструкція тролейбусної лінії на вул. Кульпарківській. Але, на відміну від Львова, Івано-Франківськ інвестував кредитні кошти у вітчизняні виробництва…

Львів пам’ятає історію, пов’язану із закупівлею 20 вживаних трамвайних вагонів із Німеччини. Хоча керівник ЛКП «Львівелектротранс» Андрій Федоренко повністю «вклався» в бюджет закупівлі трамваїв, ба більше — «Львівелектротранс» отримав 22, а не 20, правоохоронці відкрили кримінальну справу. Я сумніваюся, що об’єктом розслідування стане реконструкція тролейбусної лінії на вулиці Кульпарківській, де використання словацьких опор та чеської арматури контактної мережі призвело до додаткових витрат кредитних коштів з боку ЛКП «Львівелектротранс», хоча ці витрати, очевидно, не менші, аніж від «трамвайної оборудки»…

Антон ЛЯГУШКІН, спеціально для «Ратуші»

Фото пресслужби ЛМР

Share.

Leave A Reply