Зарахування вовка до списку мисливських тварин чимало екологів вважають великою перемогою природоохоронного руху: “По-перше, важливим є моральний бік — вовк, як і будь-яка істота, має право на життя, і людина, зокрема, мисливець не може на свій розсуд вирішувати, кому жити, а кого винищити”, — стверджує Володимир Борейко. За його словами, вовк (як, зрештою, будь-який інший вид) у дикій природі виконує надзвичайно важливу роль. Зокрема, він — санітар лісу, селекціонер, який допомагає здійснювати природний відбір, його харчем стають найслабші та хворі, натомість, здорові залишаються, щоби залишити здорове та повноцінне потомство. Водночас вовк допомагає іншим маленьким тваринам у важкий зимовий період — залишками з його здобичі харчуються близько 20 видів птахів та дрібніших звірів”, — розповідає Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру, що тривалий час бореться за захист вовків. “Вовків у нас не так уже й багато. І хоча офіційно їх близько 2 тисяч, та, за даними незалежних експертів, — вдвічі менше. Це один із найнижчих показників кількості вовків у Європі. Приміром, у Польщі, де кількість цих тварин незначно менша, ніж наша, вовка занесли до Червоної книги (!)”, — стверджує В. Борейко. Натомість, мисливські господарства у нас часто, на думку охоронців природи, штучно завищують їх кількість, адже, безконтрольно вбивати цих тварин мисливцям вигідно. “Що ж до нападу вовків на людей, то тут досить
запропонувати цифри: вовки нападають на людину в Україні приблизно 15 разів на рік, натомість собаки — 30 тис. випадків за рік!”, — розповідає директор Київського еколого-культурного центру. Ніхто не заперечує, що жертвами вовків стають іноді і свійські тварини, та тут слід зазначити, що сіроманці панічно бояться людей, і з доброї волі до людських осель за здобиччю не йдуть. Поява хижаків у людських селищах обумовлена тим, що мисливці відбирають їхню натуральну їжу: сьогодні з дичиною (завдяки тим таки мисливцям) в лісі негусто. До того ж доволі часто трапляється, що вовки нападають саме на застрахованих тварин... “Часто вовкам штучно створюють негативний імідж, адже, вони — конкуренти мисливців, — переконаний В. Борейко, — Вовки харчуються тваринами, на яких люблять полювати мисливці, — лосями, оленями, косулями...”. Натомість, байки про те, що, мовляв, якщо не знищувати вовків, їх кількість може стрімко зрости, і вони все поїдять — жахи, вигадані тими ж таки мисливцями. Природа мільйони років існувала без мисливців, і вона має чимало засобів стримувати чисельність популяцій”, — переконаний еколог.
Наталя ГОРБАНЬ
