Четвер, 28 Березня

Завершення епохи «Добробуту»

У Львові демонтують частину ринку «Добробут», що розташований у центрі міста на вул. Старій, 3. Про це повідомила у соціальній мережі Соломія Ганущин. «Ще одна історія… Багато працівників тут збагатилися, багато хто втратив здоров’я (бо ж працювати на холоді — ще те випробування). Тут продавали все: від сала до норкових шуб, від справжніх брендових речей і до підробок», — пише вона.

Все через пандемію?

Як повідомляє «Захід.нет» із посиланням на директора ринку «Добробут» Олексія Винника, павільйони у верхній частині ринку справді зносять, бо вони залишились без орендарів через пандемію. Тепер, за його словами, зачищають верхню частину від МАФів, щоб мати можливість відремонтувати стелю, яка протікає. Наразі адміністрація ринку не знає, що буде на місці знесених павільйонів. Друга, нижня, частина ринку працює у звичному режимі, там демонтаж не планують. Як також повідомляє видання Tvoemisto.tv, є припущення, що на цій ділянці планують звести готель. Водночас у пресслужбі ЛМР Tvoemisto.tv зазначили, що інформації про нове будівництво там немає, за дозвільними документами на зведення готелю не зверталися.

Додамо, що ринок «Добробут» відкрили у центрі Львова в 1990-х роках на ділянці, де мали звести готель. Планували, що ринок буде діяти тимчасово, однак до ідеї будівництва готелю так і не повернулись. Нині ним керує компанія «ЗХД ЦЕНЗ», одноосібним директором і засновником якої є Олексій Винник.

Важлива територія міста

Своєю чергою, львовознавець Петро Радковець у своєму блозі зазначив, що цю територію варто музеєфікувати. «Колись, у 90-х роках, на території, де нині ринок «Добробут», планували будівництво готелю, там почали археологічні дослідження, тоді з’ясувалось, що поселення на цьому місці було віддавна, ще раніше, ніж перша письмова згадка про Львів, десь у Х-ХІ столітті. Все може бути, хоча письмових згадок про це нема, лише археологічні. Тут були знайдені дуже цікаві речі — поселення, дім, предмети побуту, в колодязі знайшли глечик із монетами. Це все дуже цінні знахідки і територія цінна, це потрібно музеєфікувати. Коли планували будівництво готелю, то йшлося, що зверху буде готель, а у підвал можна буде спускатись і показувати людям знахідки. Воно має бути законсервованим. Це одне з найважливіших місць, бо там знайдені давні регулярні заселення старого міста, воно має велике значення для історії — хто там жив, що робив, це треба досліджувати. Навколо Львова є ще старші поселення — Звенигород, наприклад.

Львів, місто у мурах, було не таким, як ми його знаємо, з центром на пл. Ринок. Центр давнього міста був там, де нині площа Старий Ринок. І, зрештою, йдеться про поселення на березі Полтви, яке і назву мало іншу.

Як воно називалося, достеменно не відомо, є різні версії. Серед них, що це було поселення Полтва на березі річки Полтва. Друга версія — що поселення називалось Глиняна гора, з  німецької глина — це Lehm, а гора — Вerg, тож вийшов  Lemberg.

Ці землі були регулярно заселені ще до того, як сюди прийшли Данило Галицький і син його Лев. Поселення було торговим, вхід у місто був приблизно на тому місці, де починається вулиця Богдана Хмельницького, а другий — у районі вул. Замарстинівської. Оборонна стіна довкола міста була не кам’яна, а дерев’яна, її розібрали в ХІІІ столітті, — пише експерт. — Місто простягнулося від берегів річки Полтви до узгір’я. Княжий замок стояв не на тій горі, де телевежа, а на іншій, яку пересипали у XIX столітті. Є навіть така вулиця, яка нині має назву Смерекова, а колись називалась Під брамкою, от вона й вела до двору Князя — повз церкву Миколая і до гори. Княжий палац стояв приблизно там, де нині дитячий майданчик на Високому замку і пагорб над ним. Через те, що ґрунт пересипали, знайти там якийсь культурний шар складно. Поселення, що було там, де нині «Добробут», було торговельним, ремісничим, тут люди м’яли шкіри, розводили рибу, мололи борошно. Тут знайдене житлове приміщення, тож видно, що люди тримали худобу, птицю, вели господарство. У Львові ніколи не було дефіциту східних спецій чи тканин. Останні, до речі, також робили у Львові. Наприклад, є у місті вулиця біля церкви Миколая — Пильникарська. Це вулиця, де жили ремісники, які робили пильники, ремісники кожум’яки також жили ближче до Полтви.

Є документ, який засвідчує, що коли сюди прийшов князь Лев, то голові німецької громади Бертольду Штехеру подарував млин Сільський кут. Є різні версії, де той млин розташований, та за останніми дослідженнями відомо, що десь поблизу вулиць Замарстинівської — Хімічної», — додав Петро Радковець.

За його словами, загалом за цей період Львова документів не збереглося. Є лише археологічні дослідження та окремі уривки, які можна досліджувати, точних планів і відомостей немає. «Це було поселення на території Львова, сучасну назву місто отримало вже за князя Лева, тобто у XIII ст. Поселення було максимально близьке до Полтви, практично на березі (площа Св. Теодора — це вихід до річки). В річці тоді жили риби. Навіть у XVIII столітті й на початку XIX у річці ще можна було купатися і ловити рибу. Це у XIX столітті її перетворили на каналізацію, і тепер у ній природної води майже немає, а лише стоки. У Львові було риби дуже багато, її солили, соління львівського щупака знали у найбагатших дворах Європи.

Якщо говорити про те, чому селилися люди на території сучасного Львова, то тут були печери, багато води, де було легко ловити рибу, багато лісів, тому легко було полювати на дичину. Також було легко займатися господарством, тому й селились ще з давніх часів. «Добробут» — тимчасовий ринок, а що буде на цій території згодом — вирішувати місту, але якимось чином ця територія має бути музеєфікована, бо є дуже цінною», — підкреслив львовознавець.

Христина СЛЮСАРЧУК

з коментарів у фейсбуку

ДЕНИС МАНДЗЮК: «Я себе тішу, що в 2000-х там легенько могли поставити якесь кічове лайно. То краще хай поки так, рано чи пізно дозріємо».

Mary Mare: «У Кракові гарно виглядає в центрі ринок, Stary Kleparz, від Galeria Krakowska кілька метрів. Риночки — дуже класно, навіть якщо Краківський поруч. В когось маленька дитинка, далеко іти до Краківського, або навіть і собі — там ввечері в неділю можна було з рук купити домашні варенички і малинку в бабусь. Я за те, щоб більше місця було на проході біля зупинок маршруток, щоб охайнішим зробили риночок і чебуречну, оновили. Але щоб не зносили».

Olesya Datsko: «Чудова рекреаційна зона може бути в центрі. Не обов’язково загаратувати все тими гаргарами. Земля там була комунальна. Коли її приватизували і за скільки — питання риторичне. Коли вона стала приватна? Тут робота для прокуратури! Безоплатно можуть давати землю лише громадянам і для соціальних потреб. Коли її приватизували? Я щось не пам’ятаю, щоб її викуповували. Тут чисто комерційний проєкт на землях історико-культурного призначення».

LIDIA HORNYCKA: «Дуже цікаво, кому і за які копійки буде віддана ця ділянка під будівництво? Ой, ой бідні, ще не знають, що будуть з нею робити. Але мусять знати, що це територія буферної зони СВІТОВОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО. Вже пишіть листи з печатками в штаб-квартиру до Парижу за дозволом».

до теми

Привласнити і продати?

Тим часом пiдприємцi спрoбyвaли привлaснити зeмлю пiд ринкoм «Дoбрoбyт» нa плoщi Kнязя Oсмoмислa та хочуть звeсти на цьoмy мiсцi гoтeль тa рoзвaжaльнi зaклaди, повідомляє «Львiвський пoртaл» із покликанням на прeсслyжбу Львівської міської ради.

В юридичнoмy дeпaртaмeнтi з’ясyвaли, щo наприкiнцi грyдня минyлoгo рoкy TзOВ «Спiльнe Укрaїнськo-Aвстрiйськe пiдприємствo «ГAЛІНВEСT» нeзaкoннo зaрeєстрyвaлo прaвo пoстiйнoгo кoристyвaння на зeмeльну дiлянкy плoщeю 0,66 гa пiд ринкoм «Дoбрoбyт» y цeнтрi Львoвa.

Ділянку на площі Князя Осмомисла переоформили «для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування для будівництва готельного комплексу».

«Oстaннiм чaсoм y Львoвi хoдять чyтки прo прoдaж ринкy «Дoбрoбyт». Цiни рiзнi — вiд 5 дo 10 млн єврo. Прoдaвaти тaм нiчoгo — зeмля кoмyнaльнa, прaвa влaснoстi нa нeрyхoмiсть нeмaє. A якщo випaдкoвo з’явиться в рeєстрi, тo вoнo нeзaкoннe», — пoяснили в юридичнoмy дeпaртaмeнтi.

Мeрiя звeрнyлaся з пoзoвoм дo TзOВ «Спiльнe Укрaїнськo-Aвстрiйськe пiдприємствo «Гaлiнвeст» прo визнaння нeдiйсним тa скaсyвaння дeржaвнoгo aкта нa прaвo кoристyвaння зeмлeю, скaсyвaння в Дeржaвнoмy зeмeльнoмy кaдaстрi зaписy прo рeєстрaцiю зeмeльнoї дiлянки тa скaсyвaння в Дeржaвнoмy рeєстрi рeчoвих прaв зaписy прo рeєстрaцiю прaвa кoристyвaння зeмeльнoю дiлянкoю.

Share.

Leave A Reply