Український харч для німецьких зубрів

Завезені з Німеччини до нацпарку "Сколівські бескиди" шестеро зубрів гладшають на українських харчах просто на очах, що не може не тішити лісничого Майданського лісництва Михайла Фединця, під опікою якого й перебувають ровесники мамонтів. „Клопоту, звичайно, трохи додалося, -- розповів п. Михайло. -- При тригектарному вольєрі цілодобово перебуває єгер, який візуально двічі на добу перевіряє, чи все добре з рогатими "німаками". Хоча вони дуже чемні, спокійні і не намагаються розбити огорожу".

Працівники лісництва постійно підкладають їм у годівниці смачненьке з гірського різнотрав'я та солі, і адаптація до місцевих умов проходить дуже добре.

Цьому можна завдячувати також вдалому місцю розташування вольєру: тут є два потічки з чистою водою, є зарості для сховку та сонячні поляни.

Аби добре підготувати переселенців до умов тутешньої суворої зими, з осені почнемо загодовувати їх зернофуражем (овес, ячмінь), коренеплодами (буряк).

Ця адаптація не дешева, і до Нового року коштуватиме щонайменше тридцять тисяч гривень, але ж відомо, що є деякі речі, які не можна оцінювати ані в доларах, ані в гривнях. Уже навесні німецьких зубрів випускатимемо на волю, де вони й приєднаються до місцевої популяції і, сподіватимемося, поліпшать її кров. Процес знайомства з місцевими зубрами не затягнеться, адже вольєр для перетримки побудовано у найулюбленішому їхньому місці.

-- Натомість полювання на зубрів відкриється, ой, як не скоро, -- додає головний мисливствознавець нацпарку Василь Гошовський. -- Якщо не буде великих потрав сільгоспугіддь із боку зубрів, кількість яких, ясна річ, зростатиме з тридцятивідсотковим щорічним приростом, то, можливо, й не полюватимемо на них зовсім. Хай краще розселяються по всіх Карпатах. Ну, хіба що організовуватимемо фотосафарі. І це, гадається, не менш захоплююче заняття, яке також потребує певної сміливості та витримки. Спробуйте нині клацнути затвором фотоапарата і побачите, як вони важким галопом затупотять у хащі…

Юрій РУДЕНКО