Сотні отруйних змій і крокодилів на волі
Змії та крокодили окупували село в Китаї після тайфуну. Кобри втекли з ферми з розведення змій, коли її затопило. І захопили ціле село. Поширили відео, де видно, як рептилії швидко ковзали по каламутній паводковій воді в селі Ханчжоу. Змії, які, за даними місцевих ЗМІ, мешкали на місцевій фермі, доки її не затопило після тайфуну і рептилії не опинилися на волі. Вже відомо про одну людину, яку вкусили. Також з ферми втекли крокодили, пише Daily Mail.
Тропічний шторм “Мейсак” приніс до провінції Гуансі рекордну кількість опадів, починаючи з суботи, що спричинило прорив водосховищ.
Раніше, у вівторок, було оголошено, що кількість загиблих становить шість осіб. Але зараз влада повідомляє, що загиблих — кілька десятків. Другий шторм, тайфун “Баві”, перебуває в морі і, згідно з прогнозами, пройде на північ від Тайваню, принісши сильні дощі на острів із населенням 23 мільйони людей, а в суботу обрушиться на провінцію Чжецзян або Фуцзянь. Це буде дев’ятий тайфун 2026 року, який уже отримав назву “супертайфун”. Через нього в провінції скасували всі заходи та закрили всі заповідники й визначні пам’ятки. А круїзним суднам порадили оминати цей район.
Багато жителів Китаю залишаються заблокованими у своїх будинках або на височинах. Так, у місті Гуйган, що на північний схід від Ханчжоу, врятували майже десять тисяч учнів та вчителів із місцевих шкіл.
Тварини також опинилися в пастці або були змиті водами, що піднімалися внаслідок повені.
У зоопарку міста Гуйган повідомили про зникнення понад 100 тварин, зокрема двох зебр, чотирьох дикобразів та десятків тропічних птахів. Були задіяні безпілотники та близько 5700 човнів. У ході масштабної рятувальної операції з пошуку людей, які опинилися у пастці у водах, рятувальники борються з сильною течією та уламками, намагаючись дістатися до постраждалих.
Було евакуйовано близько 130 000 осіб. Наразі рівень паводкових вод знижується, але в деяких районах у найближчі два дні очікуються нові дощі та нові повені.
Чому у львівських парках побільшало плазунів
Цього літа мешканці та гості Львова все частіше помічають плазунів у міських парках, скверах та навіть на подвір’ях житлових будинків. Особливо багато повідомлень про такі «зустрічі» надходить від відвідувачів Регіонального ландшафтного парку “Знесіння”.
У парку та в пресслужбі ЛМР заспокоюють: панікувати не варто, адже плазуни є важливою частиною міської екосистеми. Як пояснюють фахівці РЛП “Знесіння”, більшість змій, яких зараз бачать львів’яни — це звичайні вужі. Вони абсолютно безпечні для людини, не мають отрути і ніколи не проявляють агресії першими.
“Знесіння» — це об’єкт природно-заповідного фонду. Птахи, звірі та плазуни перебувають тут у своєму природному середовищі. Наше головне завдання — зберігати природні процеси, а не втручатися в них, тому працівники парку не виловлюють його мешканців”, — зазначили в адміністрації парку.
Адміністрація нагадує: приходячи до парку, львів’яни фактично перебувають у гостях у дикої природи, тому варто бути уважними та ставитися до її жителів із повагою.
“Вуж боїться людини більше, ніж вона його. Якщо ви побачили плазуна, просто спокійно обійдіть його”, — радять фахівці.
Для спокою містян біологи нагадали головні відмінності між безпечним вужем та отруйною гадюкою, яка також теоретично може зустрітися в лісистій місцевості:
Вуж: має яскраві жовті або помаранчеві плями на потилиці (“вушка”), круглі зіниці та однотонний або плямистий візерунок на спині.
Гадюка: відрізняється чітким темним зигзагом на спині, вертикальними (котячими) зіницями та вираженою трикутною формою голови.
Знищувати плазунів суворо заборонено. І вужі, і гадюки контролюють чисельність гризунів, які розносять небезпечні інфекції. Вони перебувають під охороною закону, а їхнє зникнення може порушити природний баланс міста.
“Найкращий спосіб взаємодії зі зміями — спостерігати за ними здалеку. Це безпечно і для людини, і для природи”, — наголошують у “Знесінні”.
Плазуни активні протягом усього літа й аж до осені, особливо коли вигріваються на сонці після дощу чи прохолоди. Найчастіше вони оселяються на узліссях, вирубках, у чагарниках, біля водойм та на кам’янистих місцинах.
Також їх приваблюють: покинуті бетонні конструкції та напівзруйновані стіни;
купи тирси, повалені дерева та старі пні; копиці сіна.
Змії глухі, але добре відчувають вібрацію землі. Якщо вони чують кроки людини, то зазвичай намагаються втекти. Гадюки ніколи не нападають першими — укус є виключно реакцією самооборони (якщо на неї наступили або порушили її сховок).
Як захиститися та знизити ризик укусу
Правильний одяг: Вирушаючи до лісу, взувайте високі черевики та цупкі довгі штани, які обов’язково заправляйте у взуття. У зарості парку краще не заходити, якщо ви у шльопанцях чи сандалях.
Перевірка місця: Перш ніж сісти на траву чи колоду, постукайте по них палицею — змія відчує вібрацію і піде геть.
Обачність: Не перевіряйте руками дупла, пні чи порожнечі під камінням.
Спокій при зустрічі: Якщо побачили змію, не робіть різких рухів. Зупиніться і зачекайте, поки вона відповзе. Безпечна відстань — 2–3 метри. За потреби її можна відкинути зі стежки довгою гілкою.
Домедична допомога: що робити, якщо гадюка вкусила
Отрута місцевих гадюк рідко є смертельною для здорової дорослої людини, проте вона вкрай небезпечна для дітей, літніх людей та алергіків. Якщо укусу не вдалося уникнути, головне — не панікувати та якнайшвидше доправити потерпілого до лікарні.
Алгоритм правильних дій:
Зніміть прикраси та тісний одяг (каблучки, браслети, взуття), оскільки набряк у місці укусу розвивається дуже швидко.
Забезпечне спокій та знерухомте кінцівку: зафіксуйте уражену руку чи ногу у піднятому положенні (за допомогою шини або підручних засобів), а потерпілому попросіть якомога менше рухатися.
Обробіть рану: промийте водою або дезінфікуйте, накладіть чисту пов’язку (вона не повинна бути тугою!).
Давайте багато пити (воду) та за наявності прийміть антигістамінні (протиалергійні) препарати.
Важливо: Введення специфічної протиотрути є найефективнішим лише в першу годину після укусу, далі лікарі борються з наслідками отруєння. Якщо гадюка вкусила дитину, візит до медзакладу є обов’язковим та невідкладним!
Ангеліна СКОРІНА, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
