Війни силовиків: ГУР проти СБУ
Конфлікт, що дійшов до стрілянини
Конфлікт між двома ключовими українськими спецслужбами, про напружені відносини яких роками говорили переважно за зачиненими дверима, на початку вересня вийшов у публічну площину. Причому у спосіб, який складно було уявити під час повномасштабної війни: між представниками Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міноборони у Києві сталася збройна сутичка. Президент Володимир Зеленський назвав ситуацію «абсолютно ганебною», Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження, а двоє учасників уже отрималлише верхівка значно складнішої історії.
Перестрілка в Києві
На початку вересня у Дніпровському районі столиці стався конфлікт між представниками окремих підрозділів СБУ та ГУР МО, під час якого була застосована вогнепальна зброя. У медіа з’явилося відео сутички. За даними «Української правди», внаслідок подій постраждали троє співробітників ГУР. На місце прибули поліція, представники ДБР та керівництво спецпідрозділу СБУ «Альфа». ДБР офіційно підтвердило розслідування. Підозри отримали представники обох структур: співробітник СБУ – за перевищення влади або службових повноважень, військовослужбовець ГУР – за посягання на життя працівника правоохоронного органу. Саме ця обставина важлива: на сьогодні слідство не встановило публічно «винну спецслужбу».
А вже 4 вересня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід військовослужбовцю СБУ Назару Верхолі у справі про стрілянину між представниками Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міноборони. Про це повідомив кореспондент Суспільного з зали суду.
Суд ухвалив рішення призначити Назару Верхолі запобіжний захід у вигляді особистого поручення керівника департаменту контррозвідки СБУ.
Прокурори у справі просили про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у мільйон гривень
Раніше Печерський райсуд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання для військовослужбовця ГУР Сергія Іванова у справі про стрілянину між представниками СБУ та ГУР у Києві 2 вересня.
У центрі історії — військовий РДК
Безпосередньою передісторією конфлікту стала справа Степана Каплунова заступника командира з бойової роботи Російського добровольчого корпусу, який діє у структурі, пов’язаній із ГУР.
Каплунов стверджує, що 23 серпня його затримали біля будинку, після чого дев’ять діб утримували на режимних об’єктах та допитували. За його версією, за цим стояли співробітники СБУ. Він також заявив про психологічний тиск і погрози. Це версія самого Каплунова та його захисту, а не встановлений слідством факт.
За версією Служби безпеки, контррозвідка отримала інформацію про підготовку ФСБ замаху на одного з представників російського опозиційного руху, який перебував в Україні. СБУ заявила, що виявила контакти Каплунова з представником російської спецслужби та оприлюднила відео, на якому військовий говорить про спробу його вербування. Каплунов згодом заявив, що відповідні свідчення давав під тиском. Його адвокат також заперечує версію СБУ.
«Щодо неприпустимої ситуації, яка сталась у Києві між співробітниками СБУ та ГУР МОУ: У межах системної контрдиверсійної роботи СБУ працювала, щоб запобігти вбивству, яке на замовлення фсб рф планувалося у День Незалежності нашої держави. Служба безпеки України отримала відповідну інформацію оперативним шляхом. Зокрема, було викрито контакти заступника командира російського добровольчого корпусу ГУР МОУ із спецслужбами рф. Вказана особа мала підготувати замах проти одного з лідерів російського опозиційного руху, який у цей час мав прибути в Україну. За наявними матеріалами, в межах спілкування з представниками спецслужб рф цей військовослужбовець отримав завдання на ліквідацію й інших військових Сил оборони України в обмін на грошову винагороду. Завдяки роботі СБУ на випередження, підготовку злочину було вчасно зупинено. Надалі за участі вказаного військовослужбовця проводився комплекс контррозвідувальних перевірочних заходів. При цьому ця особа визнала факт контактів із фсб рф та надала СБУ відповідну інформацію. Це дозволило українській спецслужбі встановити весь ланцюжок причетних до запланованого злочину. Служба безпеки задокументувала у телефоні фігуранта його листування із представником фсб. Зважаючи на визнання цим військовослужбовцем контактів із фсб рф і співпрацю зі слідством, до нього не було застосовано запобіжний захід. У той час як співробітники СБУ проводили невідкладні слідчі дії для збору та фіксації доказів вказаного кримінального правопорушення, виникла абсолютно неприпустима конфліктна ситуація, яка призвела до стрілянини. Цього точно не мало статися. Наразі розслідуванням цього інциденту займається Державне бюро розслідувань», – йдеться у повідомленні СБУ.
Як справа Каплунова перетворилася на перестрілку
За версією СБУ, її співробітники проводили невідкладні слідчі заходи у межах розслідування й зіткнулися з представниками ГУР, які намагалися їм перешкодити. Інша сторона фактично розглядає події через призму незаконних дій щодо військовослужбовця ГУР. Конфлікт переріс у фізичне протистояння та застосування зброї. Саме обставини цього моменту тепер має встановити ДБР: хто першим застосував силу, чи були законними дії учасників, хто відкрив вогонь і чи мали представники кожної зі структур правові підстави діяти саме так.
Президент втрутився
2 вересня Володимир Зеленський назвав ситуацію між окремими підрозділами ГУР та СБУ «абсолютно ганебною» та доручив Генеральному прокурору і ДБР встановити всі обставини. Президент наголосив, що внутрішні розслідування мають провести обидві служби.
Наступного дня Зеленський повідомив про дві підозри та анонсував звільнення заступників керівників обох структур, які мають нести відповідальність за ситуацію. «Обидві структури повинні відповідати», заявив президент. Окремим кадровим рішенням 2 вересня був звільнений начальник Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБУ Олег Храмов.
Тінь справи Дениса Кірєєва
Однією з найболючіших історій залишається загибель банкіра і розвідника Дениса Кірєєва в березні 2022 року. Кірєєв брав участь у першому раунді українсько-російських переговорів після початку повномасштабного вторгнення. Пізніше тодішній керівник ГУР Кирило Буданов публічно заявляв, що Кірєєв був штатним співробітником української воєнної розвідки і передав критично важливу інформацію про підготовку російського наступу. Буданов також публічно покладав відповідальність за його загибель на співробітників СБУ. Ці твердження не дорівнюють судовому встановленню вини конкретних працівників СБУ, однак справа Кірєєва стала одним із найвідоміших публічних проявів напруження між структурами. За даними «hromadske», після цього питання обговорювалося між керівництвом спецслужб, і сторони намагалися не допустити подальшої ескалації. Тому нинішня стрілянина сприймається не як абсолютно ізольований епізод, а на тлі попередніх конфліктів.
Фактор Буданова
Додаткової політичної ваги історії надає постать Кирила Буданова, який раніше очолював ГУР, а нині керує Офісом президента. Саме за часів його керівництва воєнною розвідкою сформувалися підрозділи та мережа контактів, частина яких сьогодні опинилася у центрі конфлікту.
Каплунов пішов ще далі: він заявив, що метою дій СБУ нібито була дискредитація командування «Спецпідрозділу Тимура» та самого Буданова. Однак доказів, які б дозволяли подавати це як встановлений факт, наразі немає. Це твердження Каплунова, яке має перевірити слідство. Саме тому будь-які твердження про нібито особисту «війну Буданова із СБУ» на цьому етапі були б радше політичною інтерпретацією, ніж доведеним фактом.
Чому конфлікт такий небезпечний
ГУР і СБУ мають різні функції, однак під час великої війни їхні операційні поля неминуче перетинаються і вони є конкурентами. СБУ відповідає, зокрема, за контррозвідку, боротьбу з диверсіями, тероризмом та державними злочинами. ГУР веде воєнну розвідку та проводить спеціальні операції.
Коли об’єктом контррозвідувальної розробки стає людина, пов’язана з іншою силовою структурою, виникає надзвичайно небезпечна зона компетенцій: одна спецслужба може бачити потенційного агента чи загрозу, інша власного військовослужбовця або джерело. Саме для таких ситуацій держава повинна мати механізм координації, який не дозволяє міжвідомчому конфлікту перетворитися на озброєне протистояння.
Давній конфлікт між Будановим і Покладлом, який свого часу переступив межу і наслідком стало вбивство банкіра – розвідника Кірєєва, перейшов на новий рівень і що саме стало справжньою причиною стрілянини і смертей – питання питань. В цій ситуації не мали слушності ОБИДВІ СПЕЦСЛУЖБИ і встановити статус – кво мав би президент України. Але оскільки він втратив повагу в обидвох силових структур воюючої країни – то такі конфлікти можуть бути не останніми. І не обмежитись лише боротьбою компроматів. І дрон, який залетів в Києві кабінет пана Поклада (а це була не «Гербера» і не КАБ!), цілком вірогідно, міг керуватись не ворогами з Раші, а тими, хто в час війни, бореться за монополію дахування колУнцентрів, сигаретних потоків з Румунії і наркоти з Чорногорії
Христина СЛЮСАРЧУК, Микола САВЕЛЬЄВ
