Бронювання священників: і отця, і сина…
Які релігійні організації отримали статус критично важливих і бронь від мобілізації
Державна служба з етнополітики та свободи совісті затвердила перелік релігійних організацій, священнослужителі яких можуть оформити бронювання від мобілізації. Загалом у кожній області обрали по кілька десятків релігійних об’єднань, які матимуть можливість забронювати священників.
З-поміж 30 тис. релігійних організацій та об’єднань, які зареєстровані в Україні, обрали 7 726, які матимуть право подати своїх працівників для бронювання. Відбір проводили за сімома критеріями, затвердженими ДЕСС у лютому цього року. Зокрема, організація повинна бути зареєстрованою згідно з чинним законодавством, подавати звіти про використання доходів, а також не мати зв’язків з іноземними релігійними організаціями, діяльність яких в Україні заборонена. Це, зокрема, стосується УПЦ, яку наразі перевіряють щодо афілійованості до Російської православної церкви, пише «Захід.нет».
Автоматично відсіяли припинені релігійні організації, а також зареєстровані в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та Севастополі. Після цього список перевірила Державна податкова служба – чи внесена релігійна організація до Реєстру неприбуткових установ та організацій та чи подала вона звіт про використання доходів за попередній звітний період. Після відбору по цих критеріях залишилося 16 948 релігійних об’єднань. З-поміж них обрали 7 726 – тих, які офіційно оформили всі документи з приведеними згідно з законом назвами, та тих, які не перебувають на тимчасового окупованих територіях.
“Відсіяли усі релігійні організації, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, не залежно від їхньої конфесійної належності, – пояснює у коментарі «Еспресо» начальник відділу у справах релігії ДЕСС В’ячеслав Горшков. – Ми також надіслали перелік до Державної податкової служби України для здійснення перевірки, чи внесена релігійна організація до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також чи подала вона звіт про використання доходів за попередній звітний період. І на цьому етапі відсіялись дуже багато релігійних організацій, які не подали звіти або не були зареєстровані як неприбуткові”.
При цьому В’ячеслав Горшков припустив, що, можливо, у цей перелік вноситимуть зміни, бо є чимало організацій, які стверджують, що подавали звіти до податкової: “Бувають ситуації, коли релігійні телефонують і кажуть, ми подавали звітність, але чомусь ми не в переліку. Потрібно, аби вони з’ясували це з податковою службою. Можливо, за деякий час ми знову звернемось до податкової й уточнимо інформацію”.
“Одним з критеріїв внесення до переліку є те, що релігійна організація не включена до переліку релігійних організацій в Україні, афілійованих з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена. Однак цей критерій можна застосувати тільки після того, як буде проведене дослідження і ця організація офіційно буде визнана афілійованою. Але цей процес триває, тому цей критерій напряму поки що не можливо залучити, – каже В’ячеслав Горшков. – Натомість є інший критерій: у переліку можуть бути лише організації, статут (положення) яких не втратив чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації. А статути великої кількості релігійних організацій Української православної церкви втратили чинність в частині назви, тож вони не можуть бути внесені до цього переліку”.
При цьому до Переліку релігійних організацій потрапили чотири релігійні громади Російської православної старообрядницької церкви та “Релігійна громада “Свято-Іоанівській монастир” Російської православної церкви за кордоном, що у Шевченківському районі Києва, інформує «Еспресо».
В ДЕСС зазначили, що для того, щоб оформити бронювання священника, необхідно через «Дію» підтвердити працевлаштування священнослужителя; підтвердити статус священнослужителя відповідно до внутрішніх настанов релігійної організації; надати штатний розпис релігійної організації (гранична чисельність священнослужителів).
Серед 7 726 релігійних громад, священнослужителі яких можуть бути заброньовані, найбільше організацій Православної церкви України (1 894 організації), Української греко-католицької церкви (1 590 громад), громад християн-баптистів (715 громад) та Римсько-католицької церкви (358 громад), п’ятдесятників (183 громади), адвентистів сьомого дня (140 громад) тощо. З них понад 180 – монастирі. У переліку також 45 іудейських громад, 15 – мусульманських, 16 громад свідомості Крішни, в також організації тих, хто поклоняється Велесу, Дажбогу, Роду, Будді тощо. Тобто загалом бронювати священнослужителів зможуть будь-які організації, які зареєстровані як релігійні та вчасно подають звіти у податкову, не залежно від того, скільки парафіян чи членів має ця організація, зазначає «Еспресо».
За словами В’ячеслава Горшкова, процедура бронювання священнослужителів дещо відрізнятиметься від бронювання працівників критично важливих підприємств: “Підприємства самостійно бронюють своїх працівників, а священнослужителів бронюватимуть працівники нашої служби. Ми цей процес готуємось запустити ось-ось. Нам ще мають надати доступ до Дії. Тобто поки що заброньованих священників в Україні немає».
За словами експерта, на першому етапі бронюватимуть тих священнослужителів, які є керівникам релігійних організацій, оскільки інформація про них підтягуватиметься з ЄДР. Трохи пізніше почнеться бронювання священнослужителів, які перебувають в оформлених трудових відносинах з релігійними організаціями. Тобто якщо на парафії є декілька священників, спочатку забронюють лише керівника.
Як повідомили в Сухопутних військах ЗСУ, щоб священник отримав бронь від мобілізації, він має обов’язково бути офіційно працевлаштований та перебувати на військовому обліку в ТЦК та СП. Окрім того, в Сухопутних військах ЗСУ додали, що церквам слід зважати на те, що у війську необхідні військові капелани.
«Командування звертає увагу на важливість служби військових капеланів у Збройних Силах України, які надають духовну підтримку особовому складу. Бронювання священнослужителів має враховувати квоти конфесійного представництва для капеланів у ЗСУ, Національній гвардії, Державній прикордонній службі та інших формуваннях, як це передбачено законодавством», – йдеться у повідомленні.
Водночас військовий юрист Тарас Боровський у коментарі «Суспільному» розповів про ризики бронювання священників: «Можна собі уявити, що певна релігійна організація, внесена до переліку, можливо, буде теоретично влаштовувати на роботу когось із військовозобов’язаних для того, щоб допомогти уникнути призову. Однак встановити ці факти, довести та притягнути до відповідальності може правоохоронець».
Наталя БОРИСЛАВСЬКА
P.S. 11 червня на Тернопільщині мобілізували настоятеля Почаївського Свято-Духівського монастиря-скита (УПЦ МП) архімандрита Пафнутія.
Клірика Одеської єпархії УПЦ МП, протоієрея та настоятель Свято-Троїцького храму с. Трояндове Олександра Московчука мобілізували 10 червня. У ТЦК повідомили, що він відмовився стати капеланом, тож його відправили у збірний пункт.
