“Форест Гамп”: скандал у владній верхівці
Кому належить фраза «Корупцію потрібно систематизувати і контролювати»? Ексголові ОП Андрію Єрмаку, голові ОП Кирилу Буданову, а може, Президенту?
Чергове антикорупційне розслідування в Україні вийшло далеко за межі історії про сумнівне походження грошей чи діяльність окремого чиновника. Спецоперація НАБУ та САП під кодовою назвою «Форест Гамп», про яку стало відомо 19 серпня, об’єднала одразу кілька чутливих для держави сюжетів: Офіс президента, чинного і колишнього народних депутатів, керівництво державного банку, 150 мільйонів гривень готівки, заставу за колишнього міністра, можливе втручання у державні реєстри та ймовірні рейдерські захоплення столичної нерухомості.
Але найбільш резонансним виявився навіть не масштаб сум, а те, яку картину неформального управління державними інституціями описують слідчі. За версією НАБУ і САП, у центрі розслідування перебуває група осіб, до якої входили або з якою були пов’язані чинний та колишній народні депутати, посадовці Офісу президента, представники Міністерства юстиції, бізнесмени та керівники державного Sense Bank. Прокурор САП під час судових засідань назвав серед фігурантів Ірину Мудру, Віктора Дубовика, Олену Ференс, Максима Микитася, Вадима Столара, Василя Астіона, Миколу Гладишенка, Олега Ступака, Людмилу Снігур, Валентина Єлізарова, Микиту Тарковського та Єгора Меркулова. Сам факт згадування людини у матеріалах провадження, звісно, не означає доведення її вини.
Звідки взявся «Форест Гамп»
Назва операції звучить майже комічно на тлі серйозності звинувачень. Однак, за інформацією ЗМІ, вона виникла з однієї з розмов, записаних під час документування справи. В одному з епізодів співрозмовники обговорювали ситуацію навколо порятунку людини, яка опинилася під слідством, порівнюючи її зі «Спасінням рядового Раяна». У цій же розмові прозвучало «Форест Гамп» — і ця назва зрештою закріпилася за спецоперацією. За ефектною назвою ховається значно серйозніша фабула.
150 мільйонів для застави
Одним із центральних епізодів справи стала легалізація 150 мільйонів гривень готівкою. НАБУ стверджує, що кошти, отримані злочинним шляхом, через рахунки низки підконтрольних або підставних компаній мали бути введені у легальний фінансовий обіг. Кінцевою метою нібито була сплата застави за одного з учасників іншої гучної справи — «Мідас».
Антикорупційні органи спочатку не називали його прізвища. Водночас обставини справи та оприлюднені записи вказували на колишнього міністра Германа Галущенка; про цей зв’язок повідомляла низка українських медіа. За версією слідства, схема була не одноразовою операцією з передачею валізи грошей. НАБУ описує кілька траншів.
Спочатку нібито доставили 50 мільйонів гривень. Із них 15 мільйонів передали довіреній особі колишнього депутата, а 35 мільйонів спрямували до так званої «пральні». Наступним був транш у 10 мільйонів. Потім — ще 70 мільйонів: 20 мільйонів, за даними слідства, залишили довіреній особі, а 50 мільйонів знову спрямували через механізм легалізації. Остання частина становила 20 мільйонів гривень. Разом — ті самі 150 мільйонів. За даними слідства, платежі проводили у спеціальному «ручному режимі», щоб операції не були заблоковані фінансовим моніторингом. Саме тут у справі з’являється державний банк.
Чому в історії виник Sense Bank
Sense Bank після націоналізації перебуває у державній власності. Тому твердження слідства про можливе використання його інфраструктури для легалізації коштів перетворило кримінальне провадження ще й на політичну проблему. За версією НАБУ, для реалізації схеми використовували державний банк та рахунки підконтрольних підприємств, а окремі етапи операцій могли узгоджуватися з представниками менеджменту. У матеріалах справи фігурують колишній голова наглядової ради банку Микола Гладишенко, колишній голова правління Олег Ступак та начальниця одного з департаментів Людмила Снігур. Після вибуху скандалу уряд ухвалив кадрові рішення щодо керівництва банку та доручив профільним державним органам оцінити ситуацію.
Ірина Мудра і політичний рівень скандалу
Найболючішою для Офісу президента частиною «Форест Гампа» стала поява у матеріалах справи Ірини Мудрої — на той момент заступниці керівника ОП пана Буданова.
19 серпня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади. Того ж дня Мудра підтвердила проведення обшуків і вручення їй підозри. Вона заявила, що сама подала заяву про звільнення, аби кримінальне провадження не перетворювалося на боротьбу навколо державної інституції. Мудра не визнала висунуті проти неї твердження доведеними.
Під час розгляду запобіжного заходу вона, зокрема, категорично заперечила отримання від Максима Микитася чотирьох мільйонів доларів — готівкою, банківським переказом чи в будь-якій іншій формі.
За її словами, доказів фактичної передачі цих грошей у матеріалах немає, а відповідні твердження базуються на словах іншої особи. Мудра також заявила, що Микитась був близькою для неї людиною, однак, як з’ясувалося, тривалий час записував їхні розмови. Ця позиція захисту є важливою: публічно оприлюднені записи та версія прокуратури ще мають пройти перевірку в судовому процесі.
«Почистити» телефон і конспірація
Окремий резонанс викликали матеріали, які прокурори представили у ВАКС. За версією обвинувачення, у розмовах Мудрої та Микитася йшлося про неможливість отримати інформацію щодо дій НАБУ, побоювання стеження та необхідність вживати заходів конспірації.
Також обговорювалося бажання «почистити» телефон. Прокуратура використала ці записи як один із аргументів на користь існування ризику знищення доказів. Сама Мудра заперечувала намір переховуватися.
Рішення суду щодо Мудрої
25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав Ірині Мудрій запобіжний захід — 60 діб тримання під вартою з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень. Прокурор просив значно більшу заставу — 150 мільйонів. Захист натомість наполягав на особистому зобов’язанні.
Суд обрав проміжний варіант. Важливо розуміти юридичну різницю: рішення про запобіжний захід не є вироком і не означає визнання Мудрої винною.
Максим Микитась
Іншим центральним персонажем справи став колишній народний депутат і бізнесмен Максим Микитась. 21 серпня ВАКС відправив його під варту з можливістю внесення 30 мільйонів гривень застави.
Слідство розглядає його як одного з ключових учасників системи, причому «Форест Гамп» для Микитася став далеко не першим кримінальним провадженням. Саме записи його розмов стали важливою частиною доказової бази, яку прокурори почали представляти у ВАКС.
Вадим Столар
У матеріалах розслідування також фігурує чинний народний депутат Вадим Столар. За повідомленнями українських медіа, 20 серпня йому повідомили про підозру за п’ятьма статтями Кримінального кодексу. Інформація про підозру стала публічно відомою пізніше. У версії слідства роль політичних і бізнесових зв’язків навколо Столара та Микитася виходить далеко за межі історії зі 150 мільйонами. І саме тут «Форест Гамп» переходить до другого великого блоку.
Не тільки гроші: операція «Феміда»
Паралельно НАБУ та САП розкрили деталі операції «Феміда». За версією антикорупційних органів, учасники тієї ж системи могли займатися незаконним встановленням контролю над підприємствами та дорогою нерухомістю в Києві. Механізм виглядав складніше, ніж класичне силове рейдерство. Слідство говорить про використання підроблених документів, судових механізмів, кримінальних проваджень, державних реєстрів, посадовців Міністерства юстиції та навіть хакерів.
За даними НАБУ, хакери могли отримувати незаконний доступ до державних реєстрів, після чого майно переоформлювали на підконтрольних або номінальних осіб. Паралельно могли запускатися процедури банкрутства підприємств через Господарський суд Києва.
Ще одним інструментом, за версією слідства, були кримінальні провадження, необхідні для накладення арешту на активи. У результаті юридичний власник міг втрачати фактичний контроль над своїм майном.
Сотні мільйонів нерухомості
Масштаб потенційних активів пояснює, чому слідство приділяє цьому напряму так багато уваги. НАБУ заявляло, що восени 2025 року учасники схеми могли заволодіти активами вартістю понад 248 мільйонів гривень. У травні 2026 року йшлося про спробу встановити контроль над іншими об’єктами у Києві вартістю понад 207 мільйонів.
Крім того, слідчі говорять про плани щодо нерухомості у центрі столиці загальною вартістю понад 500 мільйонів гривень. Таким чином, потенційна економічна вага «Форест Гампа» і «Феміди» вимірюється вже не лише 150 мільйонами застави.
Міністерство юстиції
Особливо небезпечним для державної системи є твердження слідства про можливе використання можливостей Міністерства юстиції. НАБУ вважає, що рішення або бездіяльність окремих посадовців могли допомагати блокувати скарги власників майна чи легалізувати результати незаконної перереєстрації. Саме тому серед осіб, названих прокурором у суді, є представники Мін’юсту.
Боротьба за антикорупційні органи?
Ще один фрагмент записів викликав окремий політичний резонанс.
У розмовах, оприлюднених НАБУ, обговорювалися кадрові питання та необхідність мати власний «кадровий резерв». Також звучали міркування щодо майбутнього керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. НАБУ заявляє, що зафіксувало спроби просувати підконтрольних людей до правоохоронних та антикорупційних структур або впливати на їхню роботу. Якщо слідству вдасться довести саме системний характер таких дій, тоді питання звучатиме вже не «хто відмивав гроші?», а «чи існувала система, яка намагалася забезпечити контроль над тими, хто мав її розслідувати?».
Антикризовий план щодо ВР
Під час обшуків детективи також повідомили про виявлення документа з планом антикризових комунікацій щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. За інформацією НАБУ, документ містив пропозиції щодо інформаційної реакції, роботи у медіа та соціальних мережах у контексті антикорупційної інфраструктури. Сам по собі комунікаційний план не є доказом злочину. Однак у контексті всього провадження знахідка породжує питання про те, наскільки тісно могли переплітатися політичні, інформаційні, банківські та правоохоронні інтереси людей, яких досліджує слідство.
Що заперечують фігуранти
Тут важливо відділяти матеріали слідства від доведених фактів. Ірина Мудра заперечує отримання мільйонів доларів і наголошує, що фрагменти приватних розмов не можуть автоматично підтверджувати фактичну передачу грошей. Вона також не погоджується з твердженнями про намір утекти та нагадує, що добровільно повернулася в Україну, знаючи про розслідування.
Голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев, ім’я якого з’явилося у публічному обговоренні записів, категорично заперечив будь-яку причетність до спроб встановити контроль над Sense Bank. Він заявив про готовність дати свідчення НАБУ та пройти поліграф. Інші фігуранти також матимуть можливість представити свої позиції під час слідства та судового процесу. Презумпція невинуватості залишається ключовою: жодна плівка НАБУ, повідомлення про підозру чи навіть перебування людини під вартою не замінює обвинувального вироку суду.
Чому «Форест Гамп» став політичною справою
Політичний масштаб скандалу пояснюється поєднанням одразу кількох факторів.
Перший — Офіс президента. Однією з центральних підозрюваних стала людина, яка до моменту операції працювала на високій посаді безпосередньо в президентській вертикалі та узгоджувала свої дії із керівництвом, тобто із паном Будановим чи Президентом?
Другий — державний банк. Якщо версія слідства підтвердиться, виникне питання, чи могла державна фінансова установа використовуватися для обслуговування приватних політичних або кримінальних інтересів.
Третій — Міністерство юстиції та судова система. Версія НАБУ передбачає не одиничний хабар, а потенційне використання цілої інституційної системи для встановлення контролю над активами.
Четвертий — антикорупційна вертикаль. Особливо токсично виглядають розмови про кадровий резерв та майбутнє керівництва САП.
І нарешті п’ятий — зв’язок зі справою «Мідас». «Форест Гамп» фактично виник як продовження попереднього великого корупційного розслідування. Тобто одна справа почала породжувати іншу.
Чия фраза?
За матеріалами слідства, Мудра ділилася з Микитасем настановами, які отримала від «когось згори» в Офісі. Коли є питання, приходила туди обговорювати кадрові призначення та «правильні речі». Точне ім’я цього високопосадовця НАБУ поки офіційно не розголошує. «Він каже: “Дивіться, неправильний підхід. Корупцію потрібно систематизувати і контролювати”. Мудра розповідає Микитасю, що мала бесіду зі своїм топкерівництвом на Банковій. Хто саме це був — ексголова ОП Андрій Єрмак, голова ОП Кирило Буданов, а може, Президент?
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
