Березень посеред зими: як аномальне тепло впливає на Україну
Наприкінці січня одразу у кількох районах Києва почали цвісти сакури. Такі аномалії пов’язані з теплою зимою, спричиненою глобальною зміною клімату. І хоч початок лютого приніс зниження температур — вони однаково залишаються вищими за норму для цієї пори року.
Аграрії між тим стурбовані: незвичне зимове тепло та відсутність снігу можуть вплинути на майбутній ріст овочів та зернових. Чи є ризик неврожаю, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Знову температурні рекорди
Кінець січня приніс Україні низку температурних рекордів. Зокрема, 27 січня у Києві зафіксували два максимуми. Мінімальна температура повітря не опустилась нижче 5,1°С, що на 2,1°С вище попереднього рекордного показника для цього дня 1902 року. Також середньодобова температура повітря виявилася найвищою за весь час спостережень і більше відповідала кінцю березня, ніж середині зими.
У лютому стовпчики термометрів почали знижуватися. За словами речниці Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, середньомісячна температура буде коливатися від -3 до +2. А це на 1,5-2 градуси вище кліматичної норми.
Тепло може стати проблемою для аграріїв
Березневі температури у січні можуть не минути безслідно для українського сільського господарства. Як пояснила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, зміни клімату можуть негативно вплинути на вирощування капусти, огірків та картоплі. “У червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто “спечеться”, тобто почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз склалися несприятливі умови”, — зазначила Віра Балабух.
Ризики для урожаю зернових
Тим часом науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН стурбовані спричиненою аномальним теплом дочасною вегетацією озимих, яка загрожує їхній зимівлі в разі різкого похолодання.
На думку ж речниці Укргідрометцентру Наталії Птухи, тепла погода взимку навпаки сприяла кращому сходженню озимих культур. “Певні перестороги є в аграріїв, але, наприклад, в цьому році є певний позитивний вклад у тому, що, оскільки осінній період був дуже сухий, не встигли вчасно посіяти всі культури, які були заплановані, тому що дуже сухий ґрунт був, це було неможливо зробити, і деякі культури озимі посіяли пізніше. І те, що зараз ось ці місяці зимові були досить теплими, є плюсом, тому що вони розвинулися, зійшли”, — зазначила вона.
Нові можливості
Про те, що аномальне тепло може принести не лише ризики, а й нові можливості, говорить і Віра Балабух. Серед плюсів, які бачить науковиця: м’які зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, економію електроенергії. А це дуже важливо, зважаючи на постійні російські удари по нашій інфраструктурі. Також, за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт. До того ж, збільшення вегетаційного періоду дає Україні шанс збирати три врожаї на рік, а також вирощувати на півночі культури, які раніше росли лише на півдні — наприклад, кукурудзу та соняшник.
Вплив на тварин
Тварини теж реагують на аномально теплу погоду. За словами доцента кафедри екології та географії Житомирського університету імені Франка Івана Хом’яка, є підвищена активність бобрів, бо знижується рівень води й весь час вони добудовують свої греблі, вигризаючи молоді чагарники навколо, пише «Бі-Бі-Сі Україна».
Також у долині річок Случ і Тетерів еколог помітив велику кількість водоплавних птахів, які не мігрували. Зазвичай, коли стає холодніше, вони поступово мігрують на південь України. Зараз цього не сталось.
У Надслучанському національному парку зимують лебеді. Велику кількість перелітних птахів помітили у лісі у Житомирському районі. “Я боюсь, як вони переживуть ці морози – у них можуть бути проблеми з їжею. З іншого боку, наступного року в них буде дуже багато їжі, тому що більшість комах виживуть”, – прогнозує вчений.
Збільшення кількості комах, зокрема верхівкового короїда, який знищує соснові ліси, вчений називає ще одним наслідком теплої зими. “Активізуються шкідники, починаючи від колорадського жука і закінчуючи різними довгоносиками й так далі. Тому що вони дуже добре зараз себе почувають”, – розповідає еколог.
Через теплу погоду з зимової сплячки час від часу прокидаються ведмеді, хоча, це здебільшого поодинокі випадки, говорить науковий співробітник Чорнобильського і Поліського заповідників Сергій Жила.
На зиму ведмеді накопичують жир і їм комфортніше спати при температурі -15. За теплої погоди вони можуть прокидатися, виходити з барлогу, шукати прохолодніші місця і знову засинати. Теплі зими не є критичними для популяції ведмедів. В Україні й в цілому у Європі їхня численність зростає.
Від теплої зими страждають великі тварини – наприклад, лосі. Вони накопичують жир перед зимою і їм взимку потрібна низька температура. “Лосі можуть мати тепловий стрес. Особливо, коли їх переслідують хижаки і їм стає жарко. Вони зазвичай намагаються врятуватися у водоймах. Коли на болотах мало води, тварини стають жертвами вовків”, – пояснює Сергій Жила.
Наталя БОРИСЛАВСЬКА
