Часів Яр все ще стоїть!
Нещодавно президент РФ Володимир Путін кілька разів поспіль заявив про те, що населений пункт Часів Яр взято. Суспільство країни-агресора вже давно не чуло про хоч якісь значні перемоги, тому інформація про взяття цього населеного пункту мала б вселити в мешканців боліт і балалайок оптимізм. Та, як невдовзі з’ясувалось, російський диктатор поспішив подати своїм підлеглим ілюзію успіху за справжній успіх. Що цікаво, 29 січня 2025 року низка російських джерел вже заявляла про падіння міста, але ця інформація була згодом спростована повідомленнями про хід бойових дій і даними OSINT.
«Ратуша» зателефонувала до бійців кількох підрозділів, яким ми на цьому напрямку регулярно постачаємо дрони, і перед нами постала наступна картина, підтверджена не лише розповідями воїнів, а й даними онлайн-карти DeepState.
Один з бійців-дроноводів з антидроновою рушницею і дроном-«бомбером», який придбаний завдяки пожертвам українців. Фото зроблено на позиції поблизу Часового Яру
Станом на 5 серпня підрозділи рашистів справді прорвались до центру міста. І вже звідти розповзаються по його території малими групами. З 10 штурмовиків ворога проривається один – прекрасно працює артилерія і ефпіві-дрони. По рації почастішали розмови агресорів з відмовою йти на штурми. Реально захоплено більше 70 відсотків того, що колись називалось містом. Часів Яр сьогодні перетворився на суцільні руїни. Деякі квартали повністю стерті з лиця землі і є самими грудами цегли. Масштаби руйнувань, зокрема застосування тактики «випаленої землі» рашистами, дуже нагадують стратегію повного винищення Бахмута, яка актуальна й сьогодні. Місто зайди з РФ знищують свідомо і методично, квартал за кварталом. Колись в ньому, до речі, проживало 14 тисяч мешканців. Потім сюди прийшли «освободітєлі»…
Зараз російські війська переважно застосовують піхотні штурми, часто малими групами, намагаючись обійти або безпосередньо штурмувати українські позиції. Вони також активно використовують широкий спектр технічних засобів, включаючи мотоцикли, квадроцикли, дрони та бронетехніку. У всіх цих бойових діях найменше ворог шкодує свою піхоту, що подекуди межує з мазохізмом і маразмом. Втрати ворога інколи зашкалюють, та схоже, це їхнє військове керівництво хвилює найменше. Ворог винищує оборонні позиції з допомогою артилерії і КАБІв, позбавляючи українських захисників укриттів та вогневих точок, а також щоб деморалізувати їх, що робить подальші штурми легшими та менш затратними для наступаючої сторони. Небо просто кишить дронами – українськими і ворожими. Ворожих, на жаль, більше. Що таке електро-, газо- та водопостачання, в Часіку давно забули. Попри заяви Росії про захоплення, українські сили досі продовжують утримувати значні частини міста та його околиць. Жорстокі вуличні бої тривають в районі міських забудов, хоча, якщо чесно, то вже давно не існує ні вулиць, ні забудов. Під-ри в деяких місцях справді просунулись від центру міста вглибину, хоча вже давно не існує ні міста, ні його центру. Українські військовослужбовці наполягають, що хоча просування ворога значне, однак говорити про повне захоплення Часового Яру ворогом поки що не доводиться. Ситуація впродовж останнього тижня наскільки напружена і динамічна, що не існує навіть суцільної лінії бойового зіткнення – все змінюється щогодини – їхні бойові групи в нашому тилу, наші – в їхньому. Цю територію, що контролює Україна, агресор ще братиме місяці два.
Інтенсивна битва за Часів Яр триває вже 16-й місяць. Основна фаза міських боїв розпочалася у квітні 2024-го. На весну 2024 року під Часовим Яром були встановлені протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали.
26 місяців знадобилося військам РФ на цьому напрямку, аби відбулося просування на 11 км від Бахмута до Часового Яру. «М’ясорубка» працює справно і в ній, на жаль, гинуть не тільки вороги. Сьогодні військові експерти оцінюють втрати наступаючої сторони в пропорції 5 до 1. Особливу стійкість показали в боях піхотинці 24-ї механізованої та 5-ї штурмової бригад, які часто вимушені були прикривати проколи інших підрозділів, та дроноводи Нацгвардії.
Містечко має велике значення завдяки своєму розташуванню на панівних висотах, приблизно за 10-12 кілометрів від Бахмута по прямій, і заперечувати це – тупо. Найвища точка в місті сягає 247 метрів, що значно перевершує середні висоти сусідніх міст, таких як Костянтинівка, Дружківка, Слов’янськ та Краматорськ, які коливаються в межах 100-125 метрів.
Ця висотна перевага забезпечує панорамний огляд та контроль над навколишньою територією, роблячи місто природним укріпрайоном. Природним оборонним бар’єром канал Сіверський Донець-Донбас, що проходить через східну частину міста. Коли взимку 2023 року битва за Бахмут була у самому розпалі, Часів Яр став найголовнішим логістичним центром української армії, через нього проходила «дорога життя» — останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному Бахмуті.
Якщо російські війська повністю захоплять Часів Яр, це відкриє кілька потенційних напрямків для подальших атак на Костянтинівку, від якої російські війська розташовані приблизно за 7-8 кілометрів, постає загроза перед Торецьком, Покровськом, Краматорськом та Слов’янськом. Говорити про те, що ворог зможе швидко просунутися від Часового Яру, який він ще остаточно не захопив, до Краматорська та Слов’янська за час анонсованого ним так званого «літнього наступу», не можна. Якщо стільки часу рашисти потратили на Часік, то їхній похід на ці міста буде ускладнено низкою тактичних водних об’єктів на захід та північний захід від Часового Яру. Це якщо забути про укріплення, які Україна, навчена гірким досвідом Бахмута, будує на різних напрямках.
Здатність утримувати позиції та завдавати значних втрат атакуючим силам є нині визначальною, бо кількість ворога теж не безмежна. Щоправда, нашим бійцям критично бракує підготовленого особового складу (це не дає можливості робіти ротації на позиціях), певних боєприпасів і… дронів! Власне «Ратуша» вже не перший місяць в рамках акції «Передайте нашим!» акумулює кошти на їх купівлю саме бійцям в Часів Яр, який наші війська нині обороняють з останніх сил, дронів, збираючи їх у розставлені у львівських кафе бойові тубуси, а також на карточку.
Якщо Ви хочете долучитись до цього збору – номер карточки:
5457 0822 2844 2468
Призначення платежу: «На дрони для ЗСУ»
Часів Яр залишиться українським!
Принаймні ми повинні все для цього зробити.
Микола САВЕЛЬЄВ
