Чесна гра та інші історії від Ореста Шота
У видавництві «Піраміда» торік побачила світ книжка Ореста Шота «Шот в шоці. Ідентифікація», що разом із виданою цього року книжкою «Шот в шоці. Штормовий штиль» формує серію «Книжка, що зцілює».
У розміщеному на форзаці зверненні автор промовляє до читача від імені книжки, використовуючи еротичну риторику. «Просто жадай мене… люби мене… ніжно та чуттєво… обережно та лагідно… Не спіши пізнати мене всю та відразу… Я нікуди від тебе не подінусь… Я створена тільки для тебе… Не поспішай… Я твоя… Навіки… Просто люби мене і не поспішай». А в післяслові дає поради, як читати його книжку: «гомеопатичними» дозами, перечитувати (щонайменше двічі) й робити помітки. «Це не є книжка для одноразового читання. Найкраще читати не більше одного допису за раз, навіть короткого. Читати потрібно у спокої і зосередженні… Можна читати «про себе», аби нікому не заважати… Але бажано — тихенько вголос… і у визначеній змістом послідовності…».
Візуальна особливість книжки — «фейсбучна» верстка (є також сторінка у фейсбуку «Шот в шоці»), коли кожне речення (які здебільшого короткі) подано з нового абзацу. Це органічно для соцмереж, але не найвдаліший варіант для книжкового формату.
Орест Шот пропонує читачам свої міркування на найрізноманітніші теми з розмаїтих сфер нашого життя. Його дописи, датовані 2018 — 2019 роками, містять цікаві й часто пізнавальні факти й відверті авторські коментарі.
Автор розповідає про поняття чесної гри (fair play) на прикладі футбольних матчів. Ідеться про те, що дотримуватися чесної гри означає не просто виконувати правила, а, скажімо, вчинити так, як гравець збірної Данії, який навмисне не забив пенальті у ворота збірної Ірану, бо знав, що арбітр призначив його помилково. Навіть якщо твоя команда таки програє з мінімальним рахунком.
Орест Шот пише в приправленій гумором манері, обігруючи рефреном фразу «Шот в шоці». Ділиться враженнями про прочитані книжки та переглянуті серіали, про соцмережі й політику, про призначення жінки і долю української мови, про бейблейд та фальшування історії, про жіночі груди і виникнення Москви, про українське кіно та красу жінки. Він висловлює свої думки, а вже читачам вибирати, погоджуватися з ним чи ні.
Катерина ДОБРОВИЧ
