Кінь – як символ воїна!
Ніхто, крім нас!
У міфах і легендах багатьох народів світу саме кінь є універсальним символом, що уособлює силу, свободу, волю, вірність, швидкість, чоловічу енергію, інтуїцію та циклічний розвиток життя. У східній культурі він – взірець відваги, витривалості, стійкості, невтомності, доброї репутації, уміння наполягти на своєму. Окрім того, він утверджує взаємну повагу, злагоду, розуміння та єдність. В переказах української культури кінь є символом могутності, незалежності, швидкості, волі, вірності й відданості. Навіть творчі люди мають своїм символом коня – Пегаса. Не забуваймо, що «Осідлати коня» означає досягти цілі й здобути кращу долю. Предковічно коні були помічниками богів, хліборобів, і, головне – воїнів.
Незрячий не означає «нещасний»
20 вересня 2025 року стало особливим днем для ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин. ГО “Об’єднана організація побратимів по зброї” у Львові на кінному манежі СКА, що на вулиці Клепарівській, відкрили нову унікальну програму підтримки для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Мета — допомогти учасникам долати стрес і наслідки війни завдяки особливій терапії спілкування з кіньми
Це перший захід з психологічного розвантаження через емоційну взаємодію з кіньми – спілкування з кіньми та верхова їзда. Учасники реабілітації двічі на тиждень матимуть можливість не лише перебувати поруч із тваринами, а й безпосередньо взаємодіяти з ними: доглядати, гладити, годувати та відчувати емоційний контакт. Важливою частиною програми є верхова їзда, яка поєднує фізичну активність і психологічне розвантаження.
Організатори зазначають, що коні здатні тонко відчувати емоційний стан людини, реагувати на нього і таким чином створювати унікальну атмосферу довіри та спокою. Це особливо важливо для поранених воїнів та ветеранів, які пережили бойові дії та потребують комплексного відновлення.
Війна не вибʼє нас з сідла
Ця ініціатива відбулася завдяки партнерству зі “Школою верхової їзди Марії Бродської” та Навчально-спортивною базою літніх видів спорту МО України. Це був не просто захід – перед ветеранами та інвалідами війни відкрився справжній простір відновлення, підтримки та тепла для тих, хто захищав і продовжує захищати нашу країну. Особливо зворушливо було спостерігати за дітьми військових, їхніми щирими усмішками, гордими поставами та щасливими очима.
«Ну що, Романе, – питають в десантника з 80-ки, – де цікавіше: на стрибках з парашутом, чи в сідлі?» Той сміється: «Ну, з парашутом то якось звичніше, а от на коні я вперше в житті. Чи то кобила? Щось я не глянув». Всі сміються.
Найщасливіші тут – діти!
Дітлахи несміливо годують яблуками і морквою коней, гладять їх і приміряють шоломи, а неподалік тримає під лікоть свою дружину Ірину Кушнір Антон Кузьо, колишній боєць артпідрозділу 46 бригади. Під час бою він отримав важкі поранення і повністю втратив зір. Іра вперше побачила його в реанімації, де працює, витягла з того світу, закохалась – і тепер вони разом! Про таку величну любов знімають кіносаги… Усі дуже переживали, як побратим втримається на коні, але дівчатка-вершниці Софія і Поліна, котрі допомагали неофітам-кіннотникам, виявились на висоті – і все пройшло бездоганно. Особисто я переймався, чи не впаде на пісок манежу мій тезка Микола Русинський, через ампутовану руку, але він так хвацько проїхав в сідлі, що здивувались навіть професіонали. Кінна терапія допомагає не лише тілу, а й душі – покращує настрій, дає відчуття спокою, сили та єдності. Люди відчували підтримку та розуміння, які так потрібні кожному, хто пройшов випробування війною.
Керівник ГО “Об’єднана організація побратимів по зброї” Юрій Максимів висловив сподівання, що рамки таких акцій будуть розширюватись, а особисто він сподівається, що до них долучаться сотні інших ветеранів та членів їхніх родин, щоб разом створити простір підтримки, розвитку та взаємоповаги для тих, хто пройшов і далі долає цю прокляту і криваву війну.
Микола САВЕЛЬЄВ
