Крісла на мільйон!
У час, коли країну охопила війна, захисники та захисниці ціною власного життя боронять державу, а українці безупинно донатять, аби придбати те, що потрібно ЗСУ – є і ті, хто нахабніє і витрачає сотні тисяч державних гривень на м’які крісла, щоб ще зручніше вмостити туди свої сідниці.
Так, днями журналісти «Наші гроші» проаналізували закупівлі в системі «Прозорро» за крісельним кодом 39110000-6. І щедрість окремих організацій на державні гроші задля власного комфорту обурює громадськість.
Наприклад, «Оператор газотранспортної системи» замовив імпортні крісла підвищеного комфорту для цілодобового диспетчерського користування Sedus Mr 24. Щоб поперек працівників ОГТСУне втомлювався під час сидіння, у кріслі передбачена функція регулювання підтримки попереку до відсутності здавлення хребта завдяки механізму з гідравлічним блокуванням.Ціна таких крісел– понад 3 тисячі євро за штуку, а це близько 128 тисяч гривень. А установа замовила 8 таких. Тобто на суму 1,2 мільйона гривень.
При цьому на закордонних сайтах це ж крісло коштує близько 58 тис. грн, або в 2,5 раза дешевше. За ці кошти можна придбати дрон, який нашій державі зараз значно потрібніший, аніж крісло.
Тендер оголосили в березні 2023 року і завершили у квітні. Єдиним учасником торгів, а також переможцем, стало ТОВ “КІСПРІ УКРАЇНА”. Дивно, але пропозиція ціни переможця майже збіглася з тендерною пропозицією ОГТСУ – 1,2 мільйона гривень.
Згідно з інформацією платформи відкритих даних Youcontrol, ТОВ “КІСПРІ УКРАЇНА” було зареєстроване у липні 2017 року. А за інформацією платформи Dozorro, яка займається моніторингом держзакупівель, за 6 років діяльності вартість всіх контрактів ТОВ “КІСПРІ УКРАЇНА” склала 2,02 млн грн. Це менше половини від одного контракту, який вдалося отримати за тендером «Оператора газотранспортної системи України».
Після розголосу в ОГТСУ прокоментували закупівлю, повідомили, що від зручних крісел вони відмовились ще раніше. Але в «Прозорро» станом на 20 серпня так і не було жодних даних про розрив угоди.
«Товариство ще у липні 2023 року повідомило постачальника офісних меблів, що відмовляється від закупівлі. Жодних коштів за цією угодою не перераховувалося. Таке рішення ґрунтується на результатах проведеної у червні службової перевірки. Розслідування виявило порушення по невідповідності тендерної документації умовам договору. Додатково: тільки за другий квартал 2023 року новим керівництвом Товариства ініційовано 18 службових розслідувань, за результатами яких правоохоронні органи порушили три кримінальні провадження», – йдеться у повідомленні.
На ситуацію також відреагував представник Федерації роботодавців України Олександр Соколовський. На його думку, крісла з ідентичними характеристиками можна було замовити в українських виробників, але значно дешевше.
«Таке крісло в Британії коштує 1163 фунт стерлінгів, що становить близько 55 тисяч гривень, або втричі дешевше. Певно, дуже класні крісла за такі гроші. Але чому не замовити крісла з такими ж характеристиками в українських виробників? Погуглив, є подібне, з тими ж параметрами, явно не гірше за дизайном і значно дешевше, ніж ціна таких же за кордоном. Невже не чули про “свій до свого…” та про те, що українська економіка ледь тримається? Поки що…», – написав Соколовський на своїй сторінці у фейсбуку.
На жаль, попри війну скандали з державними закупівлями – не рідкість. Упродовж літа в Україні стало відомо про ще низку скандальних тендерів, які в суспільстві також сприйняли як недоречні під час повномасштабної війни.
До прикладу, в середині червня із системи держзакупівельProZorro стало відомо, що Дніпровська РДА (Київ) оголосила тендер на придбання 306 шкіряних барабанів, вартість одного з яких коливається від 1 900 до 3 960 грн. Згідно з даними цього тендеру на 891 тис. грн, барабани призначені для шкільних укриттів задля психологічного розвантаження учнів під час повітряних тривог. Після того, як навколо закупівлі розгорівся скандал голова Дніпровської РДА Павло Бабій заявив про розірвання угоди на закупівлю 306 барабанів за бюджетні кошти.
Окрім того, чиновники одного з навчальних закладів Дніпровського району Києва закупили для укриттів електричні овочерізки на 130 тис. грн, електричну сковороду за 720 тис. грн та пароварку за майже 500 тис. грн. Працівники школи повідомили, що планували облаштувати місце для харчування дітей в укритті.
Ще один скандальний тендер у час війни – закупівля піску для столичних пляжів на 6,5 млн грн. У тендері йдеться про 49 488 кв. м піску для пляжів, які офіційно не діють.
Ще 72 млн 587 тис. 737 грн на Волині, у час війни вирішили витратити на капітальний ремонт бігових доріжок та тренувальних спортивних майданчиків. За інформацією на Prozorro відповідний тендер оголосили у міськраді Ківерців. В інформації про тендер також вказано, що до Держаудитслужби було зроблене звернення з проханням перевірити цю закупівлю щодо нецільового використання бюджетних коштів у воєнний час.
До слова, у Бюро економічної безпеки наприкінці липня повідомили, що вони запобігли розтраті 691,7 млн грн бюджетних коштів на тендерних закупівлях. «Аналітики Бюро економічної безпеки України за першу половину 2023 року не допустили розтрату коштів державного бюджету на суму 691,7 млн грн під час проведення тендерних закупівель», – ідеться в повідомленні.
З початку 2023 року аналітики БЕБ проаналізували понад 30 тисяч тендерів за участі розпорядників державних коштів. Одним із найпоширеніших порушень є проведення ініціаторами закупівель тендерів за завищеними цінами. Наприклад, у Дніпрі намагалися купити дизель-генератори на 30% дорожче від ринкової вартості. У Києві – вдвічі дорожчі продукти харчування та кабелі для енергетичної компанії, у Рівному – медобладнання.
У БЕБ зазначили, що ще однією поширеною схемою є нецільове використання бюджетних коштів. До прикладу, службові особи одного з державних підприємств у сфері управління автомобільними дорогами перерахували 1 млрд грн бюджетних коштів на користь комерційного підприємства, нібито в якості надання гарантій та виплат за договорами факторингу. Посадові особи ще однієї державної установи планували витратити на благоустрій та озеленення території міста 40 млн грн. Деякі підприємства-переможці тендерів не декларують отримані бюджетні кошти.
Найбільше порушень при проведенні закупівель за державні кошти аналітики Бюро виявили в місті Києві, Київській, Дніпропетровській та Харківській областях.
Христина СЛЮСАРЧУК
