Критична турбулентність:
багатьох заброньованих розбронюють?
Всі вже чули, що президент України Володимир Зеленський наказав главі Офісу Президента Кирилу Буданову завершити війну. Зрозуміти це неможливо, коментувати це – даремно втрачати час. Але є речі, які українці повинні знати, аби потім не викрикувати: «А чого це ви мене, хлопці, тягнете в бус? Я ж весь заброньований!» Перший місяць літа принесе нам низку змін, які стосуватимуться і військової сфери, і фінансів, працевлаштування та державних програм підтримки. Найбільшу увагу привертають анонсована реформа армії – і як наслідок – нові підходи до бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств. Саме ці рішення вже викликали найбільше обговорень і серед роботодавців, і серед самих військовослужбовців.
Реформа, якої всі боялись
Президент Володимир Зеленський раніше заявив про старт першого етапу масштабної трансформації армії. За словами глави держави, йдеться не лише про збільшення виплат для військових, а й про зміну самої системи мотивації та проходження служби, що в невмотивованих ухилянтів відразу викликало іронічну посмішку. У владі анонсують вищі зарплати для бойових підрозділів, спеціальні контракти для піхоти, а також підготовку механізму поетапної демобілізації для тих, хто найдовше перебуває на фронті. Паралельно уряд посилює контроль за системою бронювання військовозобов’язаних працівників. Кабмін уже змінив критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих, а також переглянув правила обліку працівників при формуванні квот на бронювання. У бізнес-середовищі ці зміни називають одними з наймасштабніших від початку повномасштабної війни. Експерти зазначають, що нові правила можуть суттєво вплинути на ринок праці. Частині компаній доведеться повторно підтверджувати свою критичність, переглядати кадрову політику та адаптовуватися до нових вимог щодо рівня заробітної плати працівників. Особливе занепокоєння бізнесменів викликає можливість втрати бронювання для окремих спеціалістів у сферах енергетики, логістики, виробництва та ІТ. Водночас у Міністерстві економіки пояснюють: оновлення системи необхідне для того, щоб усунути зловживання, які виникли за останні роки. Йдеться, зокрема, про випадки формального працевлаштування працівників за сумісництвом лише для збільшення квот на бронювання. На тлі цих змін червень стане важливим місяцем не лише для армії, а й для роботодавців, які намагаються зберегти ключових працівників в умовах мобілізації та кадрового дефіциту.
Реформа армії: влада обіцяє зміни в системі виплат
У червні має стартувати перший етап змін у Збройних силах України. Серед головних новацій — перегляд системи грошового забезпечення військовослужбовців. За словами глави держави, розмір виплат планують прив’язати до рівня відповідальності, досвіду та умов проходження служби. Згідно з озвученими планами, мінімальне грошове забезпечення для військових на тилових посадах має становити не менше 30 тисяч гривень проти теперішніх 22. Для військовослужбовців, які виконують бойові завдання безпосередньо на передовій, суми можуть бути суттєво вищими. Вже анонсовано спеціальні контракти для піхотинців із винагородою від 250 до 400 тисяч гривень залежно від умов служби. Водночас механізм фінансування нової системи ще перебуває на стадії опрацювання. Говорячи простіше: реформи вже є, а грошей на них ще нема. Окремим напрямом змін має стати поступове впровадження механізму демобілізації військовослужбовців, які перебувають на службі найдовше. Оскільки детальні умови та критерії поки що не оприлюднені, то в ЗСУ в це якось не дуже вірять, адже брак кадрів в деяких підрозділах сягає до 60 відсотків!
«Резерв+» почне пропонувати вакансії автоматично
У Міністерстві оборони повідомили про підготовку нової функції в додатку «Резерв+». Система зможе автоматично аналізувати дані військовозобов’язаних і пропонувати їм вакансії у війську відповідно до освіти, професійного досвіду та навичок. У відомстві наголошують, що така функція не означає автоматичний виклик до територіального центру комплектування. Йдеться про механізм інформування та добровільного підбору спеціальностей.
Нові правила бронювання працівників
Уряд оновив підходи до визначення критично важливих підприємств, які мають право бронювати військовозобов’язаних працівників. Серед ключових змін — підвищення зарплатного критерію для бронювання. Планується, що він становитиме 25 941 гривню. Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, передбачено окремі умови. Також змінюється принцип обліку працівників-сумісників. Відтепер військовозобов’язаного враховуватимуть у квоті бронювання лише за основним місцем роботи. У Міністерстві економіки пояснюють, що це має зменшити можливості для маніпуляцій із розрахунком лімітів бронювання. Протягом найближчих місяців підприємства проходитимуть перевірку відповідності оновленим критеріям критичності.
Здивовані погляди досвідчених ухилянтів. Держава спробує пояснити усім заскоченим, що бронь тепер матимуть тільки по справжньому достойні!
Попри заяви уряду про необхідність упорядкувати систему бронювання, нові правила вже викликали активне обговорення серед бізнесу та юристів. Найбільше питань стосується того, як саме підприємства проходитимуть перевірку на відповідність критеріям критичності та чи не створять нові вимоги додаткового навантаження для роботодавців. Окрему увагу експерти звертають на зміну підходу до обліку працівників-сумісників. За словами представників бізнес-спільноти, частина компаній тепер буде змушена переглядати кадрову політику та структуру працевлаштування, щоб не втратити можливість бронювання ключових спеціалістів. Крім того, представники окремих галузей уже попереджають про ризики дефіциту кадрів у разі затримок із погодженням бронювання або відмов у підтвердженні статусу критично важливого підприємства. Особливо це стосується сфер логістики, енергетики, ІТ та виробництва, де нестача кваліфікованих працівників може безпосередньо вплинути на стабільність роботи компаній. Експерти також звертають увагу на можливі труднощі для малого та середнього бізнесу. На їхню думку, нові бюрократичні процедури можуть вимагати додаткових ресурсів для підготовки документів та взаємодії з державними органами, що стане серйозним викликом для підприємств із обмеженим адміністративним штатом. Юристи також наголошують, що оновлені правила можуть стати початком масштабнішого аудиту підприємств, які отримали статус критично важливих у попередні роки. Уряд уже заявив про намір перевірити обґрунтованість таких статусів та відповідність новим вимогам.
Додаткове занепокоєння бізнесу викликає майбутній перегляд статусу критично важливих підприємств. Відповідно до урядових змін, компанії мають повторно підтвердити відповідність оновленим критеріям, а профільні міністерства та обласні адміністрації проведуть перевірку раніше ухвалених рішень. Представники бізнес-спільноти побоюються, що під час такого аудиту частина підприємств може втратити статус критично важливих через невідповідність новим вимогам або технічні помилки в документах. Через це роботодавці вже зараз рекомендують провести внутрішню перевірку кадрової документації, військового обліку та показників заробітної плати, від яких залежить можливість подальшого бронювання працівників.
Також для збереження статусу критично важливого підприємства компаніям необхідно буде підтверджувати відповідність одразу кільком критеріям. Серед них — відсутність податкової заборгованості, визначений рівень середньої заробітної плати, а також важливість підприємства для окремої галузі або регіону. У Міністерстві економіки заявляють, що такі зміни мають зробити систему бронювання більш прозорою та унеможливити формальне отримання статусу без реального внеску в економіку чи забезпечення потреб держави.
Коментар
Ірина ТАРАС, юрист правничої компанії «April consult»:
«Оприлюднена Постанова КМУ №692, яка змінює правила бронювання, – це фактично оголошення масштабного кадрового та фінансового аудиту для бізнесу. Уряд рішуче “закручує гайки”, і компаніям доведеться грати за значно жорсткішими правилами. Як юристка, яка щодня працює з підприємцями, я вважаю ці зміни найкритичнішими за останній час. Головна проблема для бізнесу – це ризик втратити все в один момент. Усі “старі” рішення про критичність діятимуть максимум до 1 вересня 2026 року. Бізнес опиняється в ситуації колосальної невизначеності: якщо компанія не встигне або через нові жорсткі фільтри не зможе підтвердити свій статус, вона в один день втратить і статус, і бронювання для людей, що може просто паралізувати роботу.
Якщо розібрати документ по суті, я виділяю головні нововведення та больові точки для бізнесу:
- * Фінансовий шок (коефіцієнт 3,0): З 1 вересня зарплатна планка суттєво зростає. Щоб підприємство визнали критичним, а працівника можна було забронювати, середня зарплата має бути не нижчою за мінімальну, помножену на 3,0 (це 25 941 грн замість колишніх 21 617 грн). Виняток зробили лише для держструктур та прифронтових підприємств (для них лишили коефіцієнт 2,5). Для решти регіонального та середнього бізнесу це буде колосальне фінансове навантаження.
- * Жорсткий капкан за перевищення лімітів: Тепер, якщо підприємство перевищило ліміт заброньованих, керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів сам подати заяву через «Дію» на анулювання “зайвої” броні. Якщо цього не зробити і ліміт буде перевищено — держава просто скасує підприємству статус критично важливого. Тобто через помилку в одного працівника фірма ризикує втратити захист для всього штату.
- * Дія Сіті під прицілом: Просто мати статус резидента Дія Сіті тепер замало. Потрібно буде реально підтверджувати відповідність закону про цифрову економіку податковими розрахунками за останні 6 місяців.
- * Нові правила для сумісників: Працівники-сумісники та ті, хто вже має відстрочку з інших причин, тепер рахуватимуться в загальну квоту лише за одним (основним) місцем роботи.
Ключові дедлайни, за якими варто стежити:
- * До 10 червня 2026 — органи влади переглянуть (і точно ускладнять) галузеві та регіональні критерії.
- * До 1 липня 2026 — держава проведе аналіз, хто з бізнесу реально відповідає новим вимогам, а хто “на вихід” уже в липні.
- * До 1 вересня 2026 — повний перегляд усіх старих рішень. Далі вони не діятимуть.
Держава відкрито робить ставку на “економічний” фактор і спроможність бізнесу платити високі податки. Проте для підприємців це літо буде критично турбулентним. Моя головна порада керівникам — не чекати осені, а вже зараз, у червні, сідати з юристами й бухгалтерами за розрахунки штату та зарплат, щоб тверезо оцінити свої шанси на виживання в нових реаліях», – пояснює Ірина Тарас.
Христина СЛЮСАРЧУК
