Львів: то куди підуть мільярдні кредити?
Львівська міськрада у закритому режимі погодила кредит майже на 1,8 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ! Депутати Львівської міської ради на пленарному засіданні 18 червня підтримали залучення трьох кредитів на загальну суму 1,778 млрд грн для фінансування публічних інвестиційних проєктів. Саме питання стало одним із найбільш дискусійних у порядку денному. Це вже була друга спроба ухвалити рішення. Під час попередньої сесії проєкт несподівано зняли з розгляду. Причиною стали розбіжності серед депутатів щодо того, які саме об’єкти слід вважати критичною інфраструктурою, а відтак — фінансувати за рахунок кредитних коштів,
Після доопрацювання документа міська рада повернулася до питання, інформує Захід.нет. У фінальній редакції обсяг кредитного портфеля збільшили з орієнтовно 1,4 млрд грн до 1,778 млрд грн, водночас змінивши пріоритети фінансування. Якщо раніше на критичну інфраструктуру планували спрямувати 36% запозичених коштів, то остаточний варіант передбачає вже 52%, або майже 920 млн грн.
Основним аргументом міської влади стала необхідність підготовки Львова до нового опалювального сезону в умовах війни та ризику нових атак на енергетичну інфраструктуру. Найбільше коштів передбачено на модернізацію систем теплопостачання, заміну аварійних тепломереж, встановлення когенераційних установок і будівництво модульних котелень. Кредитні ресурси місто планує залучити у трьох державних банках: 612,3 млн грн — в «Укргазбанку», 583,5 млн грн — в «Укрексімбанку» та 582,6 млн грн — в «Ощадбанку». Позики оформлять терміном на п’ять років із плаваючою відсотковою ставкою, яка переглядатиметься щоквартально і може становити від 16,69% до 22% річних. Умови запозичення погодило Міністерство фінансів України.
Окрім енергетичних проєктів, кредитні кошти спрямують на розвиток медичної, дорожньої та освітньої інфраструктури. Майже 358 млн грн передбачено для медичних закладів, ще 254 млн грн — на реконструкцію доріг і транспортної інфраструктури, зокрема вулиць Залізничної та Конюшинної, а також будівництво шляхопроводу на перехресті вулиць Шевченка та Омеляна Ковча. Близько 210 млн грн отримає освітня галузь, хоча порівняно з попередньою редакцією проєкту фінансування окремих шкіл і дитячих садків було… скорочено.
Загалом кредитні кошти планують використати для реалізації 39 міських проєктів.
А з чого віддаватимемо, панове?
У мерії наголошують, що без залучення позикового фінансування реалізація більшості з них була б неможливою через суттєве скорочення бюджету розвитку в умовах воєнного стану. Водночас значний розмір кредиту та його вартість стали предметом жвавих дискусій серед депутатів, адже місту доведеться обслуговувати запозичення в умовах високих відсоткових ставок. Закритий формат розгляду цього питання також викликав суспільний інтерес. Попри те, що фінальне рішення було ухвалене, публічна дискусія щодо доцільності окремих витрат, структури кредитного портфеля та майбутнього боргового навантаження на бюджет Львова, ймовірно, триватиме й надалі.
Підготовка до зими – як пріоритет
За ініціативою окремих депутатів від фракції “Європейська солідарність”, зокрема голови комісії законності Уляни Пак вдалося “вибити” додаткові 347 млн грн на модернізацію теплових мереж міста. З них – 322 млн грн спрямують на п’ять модульних котелень, кожна з яких матиме від 5 до 10 МВт., – додає «Еспресо». “Їх (ред.— модульні котельні) встановлюватимуть у житлових кварталах і приєднуватимуть безпосередньо до тепломережі. Ця ініціатива виникла в нас на комісії законності та на фракції, і колеги з комісії стійкості її підтримали”, – зазначила Пак.
Як повідомив голова комісії стійкості Назарій Бербека сума кредиту була спеціально збільшена на 300 млн грн саме для включення розподіленої генерації у кредитний портфель.
“Це критично важливо для підготовки міста до зими, хоча залишається відкритим питання виконання робіт у стислі терміни”, – розповів Бербека.
На важливості фінансування розподіленої генерації наголошує й заступник голови комісії фінансів та планування бюджету Віталій Троць, на його думку місто повинно готуватися до найгіршого сценарію. І навіть якщо поточних надходжень до бюджету не вистачає на потреби генерації, варто брати запозичення, щоб забезпечити критичну інфраструктуру.
“Кожен будинок повинен мати кілька варіантів живлення взимку, бо передбачити нічого неможливо. Так, може статися, що обстрілів не буде, війна завтра закінчиться, і це будуть даремно витрачені гроші. Але ми мусимо готуватися до гіршого”, – зазначає депутат.
Уляна Пак також додала, що до оновленого проєкту запропонували включити кошти на заміну водопровідних та теплових мереж, яких у попередньому варіанті кредиту не було взагалі.
“Усі знають критичну ситуацію на Домажирському водогоні. Мешканці Шевченківського та Залізничного районів уже кілька разів залишалися без води через пориви. Тому пріоритет — замінити труби на цій лінії, а також модернізувати мережі на інших напрямках”, – наголосила депутатка.
Чи встигнуть до опалювального сезону?
Освоєння кредитних коштів залишається одним із питань, що досі висять у повітрі. Як одноголосно пояснили депутати, першочергова задача – встигнути встановити модульні котельні до початку опалювального сезону, який в залежності від погодних умов може розпочатися в жовтні-листопаді. Варто зауважити, що процес може зайняти час – від закупівлі до під’єднання обладнання.
Водночас, як зазначив пан Бербека, потреба міста у модульних котельнях становить близько 40-ка, однак місто змушене рухатися поетапно. За його словами, перші три установки вже закуплені, і згідно з ухваленим рішенням їх планують змонтувати ще цього року.
“Коли надійдуть кредитні кошти, ми встановимо решту. Ці рішення потрібно ухвалювати якнайшвидше, адже попит на такі котельні в Україні зараз величезний. Головне завдання — правильно організувати процес і встигнути їх придбати”, – зауважив Бербека.
Депутат наголосив, що незабаром розпочнеться монтаж перших котелень, і саме на цих пілотних об’єктах стане зрозуміло, скільки реального часу потребує встановлення та чи доведеться залучати додаткові ресурси для прискорення процесу.
Також Бербека не виключає, що частина робіт може затягнутися, оскільки вже червень, а рішення про закупівлю лише ухвалюється.
На складності на етапі закупівлі наголосила й Пак, вона пояснила, що стовідсоткової гарантії щодо строків поставок наразі дати неможливо, оскільки багато міст прагнуть придбати такі установки, і виробники не завжди встигають за попитом.
Крім того, депутатка нагадала, що паралельно триває будівництво досить складних об’єктів когенерації. Вона припускає, що їх не вдасться завершити до грудня, відтак частина робіт може перенестися на наступний рік.
“Але ми максимально стимулюємо виконавчі органи підготуватися саме до опалювального сезону”, – сказала Пак.
Реалії: величезні суми кредиту, величезні борги і відсотки
Яка ситуація із фінансами, кредитами загалом? «Сумна ситуація, оскільки вже після прийняття бюджету 25-го року нам у столиці сказали, що нам ще треба доплатити вчителям, а це понад 800 мільйонів цього року, – розповіла «Ратуші» голова комісії з фінансів і планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак. – Відповідно, це не було враховано, звичайно, в бюджеті, ми не знали, що так буде. Крім того, ми до кінця сподівалися, що реверсна дотація залишиться в нас.
Також нагадую, що є різниця тарифів, тобто держава мала б оплачувати цю різницю, бо заборона щодо підняття цін на тепло через газ, вона, власне, мала б компенсуватися державою, а нічого не компенсується. Плюс ПДФО військових, і прокуратури, і поліції, і інших правоохоронних органів, і їхніх інституцій також іде загалом на Київ, тобто у державний бюджет. Відповідно, це все призвело до того, що в нас зараз складно і господарку утримувати, і маємо програму допомоги військовим, багато медичних програм, львів’яни мають можливість отримувати медичну допомогу, яка не покриває НСЗУ в деяких випадках. Є дороговартісні ліки, які ми покриваємо, наприклад, людям з СМА. І так далі. Дуже багато речей, які ми об’єктивно не дуже витягуємо, а про розвиток мова не йде взагалі. Плюс у нас є попередні кредити, взяті давно, і їх треба гасити. Відповідно, депутати прийняли рішення, точніше, прийняли рішення чиновники, а депутати підтримали, про те, щоб узяти кредит і зробити найбільш необхідне, на думку депутатів і чиновників. Я трошки не погоджувалася з цією думкою, за деякі пункти голосувала, за деякі – ні. Я б їх поділила по-іншому, розумію, що треба однозначно голосувати за підготовку до зими і за медичні проєкти. Все решта можна почекати, і з бібліотеками, і зі школами. Розумію, що це вкрай важливо, але складна ситуація, величезні суми кредиту, величезні борги, відсотки, і це стримує. Але загалом депутати підтримали, тому кредит буде взятий, і насправді кожен з цих об’єктів дуже важливий для міста. І таких об’єктів в нас значно більше, ніж ми зараз будемо реалізовувати. Бюджет виконується і перевиконується. Платники податків сплачують податки. Якщо порівняти бюджет до повномасштабної війни, він був десь в межах 14 мільярдів чи навіть менше, зараз – близько 20 мільярдів. Питання в тому, що цих грошей бракує. Видатків набагато більше, набагато. І все потрібне, все необхідне. Хотілося б більше допомагати війську, тому що той мільярд, який у нас виділений цього року на програму, вже на сьогодні повністю розписаний, а звернення від військових надходять щодня. Я, користуючись нагодою, хочу подякувати платникам податків і соціально відповідальному бізнесу, що навіть у такий складний час сплачують податки і ще й додатково допомагають і медицині, і військовим».
Христина СЛЮСАРЧУК,
Наталя ДУДКО
