“Покров України” в храмі Святого Климента-папи
Видатний феномен українських зображень Покрови Пресвятої Богородиці полягає в сакралізації державотворчості українського народу.
Сама ідея і свято Покрову Богородиці найперше зародився в княжому Києві ще за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. За часів козацтва Покровський культ став державним. У часах Гетьманщини значно поширилися так звані «козацькі покрови» – ікони із зображенням українських гетьманів, церковних ієрархів, козацької старшини та значних козаків. Сотні і тисячі таких «козацьких покров» стали ніби своєрідним ілюстрованим літописом у фарбах основних, найважливіших віх державотворчої традиції Руси-України, пов’язані з Небесним Благословенням і Освяченням. Саме тому окупаційний царський московський режим, починаючи з кривавого українофоба Петра I, намагався масово знищувати такі ікони «козацьких покров». З особливою ненавистю знищували Покрови із зображенням гетьмана Івана Мазепи. Сьогодні ця традиція фіксування національно-державницького символізму триває. Свідчення цього є розпис «Покров України» в одному із знакових храмів Львова.
Стінописно-мозаїчну композицію-триптих «Покров України» можна оглядати на хорах львівського храму Святого Климента-папи (вул. ген. Чупринки). У 2023 році її створили митці іконописної майстерні «Аліпій» Андрій Комарницький (автор проєкту) та Юрій Вербовський за благословення пароха храму о. Зеновія Завидівського. В основі композиції «Покров України» – ідея Небесної Прослави воїнської звитяги України, яка стосується всієї історії України, проте найтісніше пов’язана з подіями широкомасштабної війни, у якій Українська Армія відстоює Незалежність і Волю не лише своєї країни, але й цілої Європи. Поряд з Богородицею в цій композиції використано мотив двох щитів, як наголошення на тому, що впродовж тисячолітнього протистояння Русі-України з азійськими ордами Україна була і залишається щитом для всієї Європи.
Отже, в центральній стіні триптиху є масштабна півпостать Богородиці з Покровом, який ніби виходить з-за долонь Пресвятої Діви. Німб Діви Марії – великого розміру, щедро оздоблений поєднанням коштовної золотої та різнокольорової мозаїки зі шклом. Проте Богородиця не сама – нижче Її грудей в колі зображений давній державний символ України – тризуб. Це поєднання Діви Марії та національного символу – тризуба є досить рідкісним, але дуже важливим, адже наголошує на символізмі Богородиці як персональної опікунки України. Тризуб завершується мозаїчним хрестом. Ідея завершення тризуба хрестом є символом освячення державної влади – ідеї, яка походить з часів правління Володимира Великого. Ця ідея освячення державної влади є особливо актуальною для нинішнього часу в Україні.
Тризуб завершує дерево з шести листочків. На кожному з них написано ім’я видатного військового діяча в історії України. На трьох лівих листочках зверху до низу є імена: Степан Бандера, Тарас Чупринка, Євген Коновалець. З протилежної сторони: Валерій Залужний (головнокомандуючий ЗСУ 2021-2024 рр.), Сергій Кульчицький (генерал ЗСУ), загинув під Луганськом у 2014 році.
Генерал Валерій Залужний, без сумніву, є найвидатнішою знаковою постаттю в новітній історії Української Армії і водночас – символ успішного спротиву України російським окупантам.
Зліва від центральної стіни триптиху зображені два мечі на двох щитах. На щитах – написи: «Слава Богу», «Слава Україні», «Героям слава». Це вперше у сакральному стінописі й зокрема в іконографії Покрови Богородиці в Україні використано це найпопулярніше привітання-гасло, яке в останні роки визвольної боротьби українського народу з московським окупантом є чудовим втіленням нескореного духу українського народу. Воно символізує Український Дух і волю до перемоги. Вживання цього гасла в сакрально-значущій композиції Покрови Богородиці робить це гасло ще більш значущим і дає можливість сакралізувати його. Розміщене біля Богородиці Покрови, гасло «Слава Україні – Героям Слава» набуває священного сенсу. Над мечами зображено корону (символ прослави військової доблесті України). Поряд з короною зображена птаха – символ захисниці Азовсталі Катерини Поліщук під псевдонімом «пташка». У розписі цієї стіни додатково використано мотив калини і початкові слова духовного гімну України: «Боже Великий Єдиний нам Україну храни». Мечі зі щитами зображені, щоб показати, що Україна – не тільки нація хліборобів, але й нація воїнів. На правій стіні триптиху зображено Ангела України з бандурою, який оспівує військову славу України. Нижче від Ангела України – текст акафісту «Непереможній Воєводі на честь звитяги переможну піснь співаючи».
Це – вперше у мистецтві створена ідейна візія Покрови як прослави військової доблесті України під враженням дивовижних подвигів українських воїнів під час широкомасштабної війни з московським окупантом. Так світ відкрив новітню Українську Армію, яка під покровом Божої Матері та проводом «залізного генерала» головнокомандуючого Валерія Залужного зуміла зупинити московську азійську орду, яка є пострахом для цілої Європи.
Андрій Комарницький, кандидат мистецтвознавства, співголова іконописної майстерні «Аліпій», член НТШ
