Програма уряду: за що її критикують експерти
Кабмін подав до парламенту проєкт програми діяльності на 2026-2027 роки. Документ визначає стратегічні цілі для кожного міністерства та забезпечує Кабміну річний імунітет від відставки. Серед заявлених кроків — удосконалення військового обліку, зміни пенсійної системи, оптимізація державного апарату, відновлення конкурсів на держслужбу та подальша реорганізація закладів вищої освіти. Водночас значна частина положень документа поки описує напрям руху, а не конкретний механізм його реалізації. Самого документу українці не бачили, але загальні напрями експерти та нардепи оглянули, «Ратуша» зібрала найцікавіші.
У четвер, 13 серпня, «Урядовий портал» опублікував інформацію, про те, що прем’єр-міністр України Сергій Корецький разом із членами Уряду представив на засіданні Ради коаліції проєкт Програми діяльності Кабінету Міністрів України. А вже у понеділок, 17 серпня, на сторінці у мережі «Фейсбук» прем’єр-міністр написав про схвалення програми: «Сьогодні схвалили Програму діяльності Уряду. Документ у встановлений законом строк передано на розгляд Верховної Ради.
Що передбачає програма?
Політичний імунітет: Затвердження документа захищає уряд від відставки через оцінку роботи на 1 рік.
Євроінтеграція та МЗС: відкриття переговорів за всіма 6 кластерами ЄС і вступ до Об’єднаних експедиційних сил (ОЕС).
Енергетика: ремонт 8 ГВт потужностей, запуск 800 МВт газової генерації та захист інфраструктури.
Економіка та фінанси: залучення 101 млрд доларів держпідтримки за два роки, збільшення податкових надходжень на 15–20% та продаж двох держбанків до кінця 2027-го.
Соціальна сфера: перехід до нової моделі пенсій (без підняття мінімалки до 6 тис. грн), підвищення зарплат педагогам і медикам, розширення програми “Доступні ліки”.
Цифровізація: запуск 5G у 5 містах та автономність 70% веж зв’язку до 72 годин без світла.
З плюсів і з мінусів
«З плюсів: документ реалістичний (ну майже). Без 100500 трильйонів ВВП і 500 тисяч ГВт; непогано структурований в стилі КРІ; без якихось ідей, які б викликали негатив.
З мінусів: немає взагалі антикорупції та верховенства права, тобто ані реформи ДБР, ані посилення НАБУ та САП, нічого взагалі; немає нічого по реформі оплати праці військових чи хоч якись зміни по ТЦК/ мобілізації.
Я не побачив жодного кроку, який би чітко вказав на те, що уряд планує скоротити непершочергові видатки. Натомість в програмі залишився популізм на зразок “зроблено в Україні” чи “тисячовесни”.
Нагадаю, що Уряд має внести у Раду майже через місяць свою програму, а Рада швидко її розглянути. Якщо це станеться і вона (програма) буде затверджена, то це буде вперше після 2019-го року», – пояснює у своєму дописі народний депутат України Ярослав Железняк.
Набір слоганів без діалогу
Політолог, керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко на своїй фейсбук-сторінці пояснює, що програма уряду Корецького, засвічена в ЗМІ, є добротним набором слоганів, який робили піарники. «1. Почну з того, що мене найбільше здивувало: до кінця року податкові надходження виростуть на 15%, а наступного ще на 20%. На фоні ударів по виробництвах і логістиці, знищення металургії, катастрофічної ситуації з експортом через блокаду Чорного моря, наростальній кризі неплатежів в ритейлі — це можливо тільки завдяки інфляції та витисканню останнього з бізнесу.
- Взагалі, програма уряду і діяльність уряду — це, перш за все, політична рамка. І тут ми маємо колосальний дисонанс між реальністю і деклараціями. Ми входимо в, можливо, найсерйознішу економічну кризу з початку 90-х, на фоні дуже суттєвої деградації економічних можливостей суб’єктів цієї самої економіки (від людських ресурсів до технологій).
Уряд мав можливість піти дуже складним шляхом діалогу з суспільством. Але було ухвалене рішення продовжити традицію мінімізації діалогу.
- Тепер про податки. Я тут можу тільки повторити: є два підходи: або збільшити тиск і отримати податки зараз або дати можливість бізнесу вижити зараз, заплющивши очі на певні проблеми. Взагалі, як на мене, фундаментальною помилкою є теза про те, що бізнес завжди хоче заробити якомога більше. Бізнес завжди хоче протриматися якомога довше. Заробіток, звичайно суперважливий, але він вторинний щодо виживання. 4. Якщо ситуація не зміниться, а вона навряд чи має багато шансів змінитися найближчим часом, вже на початку наступного року ми можемо пережити доволі вагомий сплеск закриттів цілої низки бізнесів, а аграрний сектор та переробка харчових продуктів на фоні кризи неплатежів та закриття експорту просто не матимуть обігових коштів. Це своєю чергою ставить під загрозу посівну 2027. Про металургію і проблему цілих регіонів я взагалі мовчу. І на цьому фоні посилення тиску на ФОПів робить ситуацію просто ідеального економічного шторму.
- Я неодноразово говорив: тут немає і не може бути лінійних рішень. І на відміну від 2022 року ми маємо мінімальні шанси на опцію “рішення прийде з-за кордону”. Можливо, я ідеаліст, але я переконаний, що будь-яке рішення починається з діалогу і довіри до цього самого діалогу. Діалогу “влада-бізнес”, “влада-народ” і “бізнес-народ”, – йдеться в блозі.
Уряд знову проколюється на ЗСУ
Володимир Цибулько, український політичний експерт: «Кожен уряд Зеленського проколюється на ЗСУ. Уряд Сергія Корецького написав 86 сторінок, понад 400 завдань і чотири стратегічні напрями. Паперу багато — стратегії немає. Документ показали не суспільству й навіть не всій Верховній Раді, а вузькому гуртку уряду, Банкової та керівників комітетів. Країні, яка воює, знову пропонують не суспільний договір, а закриту презентацію.Та кожен уряд Зеленського проколюється на одному й тому самому — на ЗСУ. Кабмін обіцяє стовідсотково забезпечити потреби армії та довести її укомплектованість до 100%. Фокус захований у примітці: потребу спочатку «уточнить і ресурсно обґрунтує» саме Міністерство оборони. Не вистачає людей? Треба просто зменшити цифру потреби — і ось уже статистична перемога! Слово «мобілізація» на сотнях сторінок з’являється лише раз. Немає строків служби, механізму демобілізації, реформи рекрутингу, гарантій соціального захисту. Про зарплати військових — тиша. Виявляється, забезпечити ЗСУ на 100% можна, не відповівши на жодне питання самих військових. Так само зникли антикорупційна політика, судова реформа, перезавантаження митниці та БЕБ. Зате мільярди пораховано старанно: $49 млрд підтримки 2026 року, $52 млрд — 2027-го, ще €60 млрд на оборону. Загальної вартості програми, прогнозу інфляції та ясних джерел фінансування немає.
Європа каже: гроші залежать від реформ. Уряд Зеленського відповідає: гроші запишемо, реформи — якось потім. А війну, мабуть, знову мають витягнути ЗСУ — без строків, без відповідей, зате зі стовідсотковою укомплектованістю на папері», – йдеться у дописі мережі «Фейсбук».
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
