Вашингтонські домовленості: нова модель безпеки для України
18 серпня 2025 року у Вашингтоні завершилися переговори, які вже називають переломними для майбутнього України та всієї Європи. За підсумками зустрічі президента України Володимира Зеленського, чинного президента США Дональда Трампа та лідерів провідних європейських держав було досягнуто принципової згоди щодо формування нової системи безпеки для Києва.
Вашингтон підтвердив готовність надати Україні довгострокові гарантії оборонної підтримки, Європа зобов’язалася наростити виробництво озброєнь та фінансову допомогу, а Україна отримала політичне запевнення, що будь-які можливі мирні домовленості не можуть відбуватися ціною територіальних поступок Москві. Таким чином, переговори у Білому домі стали сигналом єдності Заходу та чіткої підтримки української незалежності.
Про костюм
Під час попереднього візиту, в лютому 2025 року, Зеленського критикували за стиль одягу. Тоді тему одягу порушив журналіст Браян Ґленн. Дональд Трамп звернув увагу, що цього разу український лідер прийшов у костюмі, а журналіст Ґленн назвав одяг українського президента “фантастичним” та вибачився за попередній випадок. Зеленський тим часом підмітив, що Ґленн одягнений у той самий костюм, – інформує «Суспільне».
Тристороння зустріч “Україна-США-Росія”
Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх зустрічей. Трамп вважає, якщо сьогоднішня зустріч складеться добре, то буде можливість провести подібні перемовини з Україною, Росією та США
“Я думаю, що коли ми це зробимо, буде розумна можливість закінчити війну”, — сказав Трамп. Американський президент також відмовився відповідати на питання, чи можуть включати гарантії безпеки для України розміщення американських військ. Він сказав, що, можливо, відповість на це пізніше.
Питання виборів в Україні
Зеленський заявив, що Україна готова до проведення виборів, однак для цього необхідно забезпечити безпеку громадян і врегулювати юридичні питання в парламенті, адже чинне законодавство забороняє вибори під час воєнного стану. Він підкреслив, що головною умовою є можливість організувати демократичний і законний процес навіть у складних обставинах війни.
Дональд Трамп відреагував жартом, запитавши, чи означає це, що у разі війни вибори взагалі скасовуються, і додав, що тоді у США їх довелося б відкладати на кілька років.
Вступ України в НАТО
Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не підтримують вступ України до НАТО, проте готові надати Києву “чіткі гарантії безпеки”. Він пояснив, що позиція про неможливість членства України в Альянсі озвучувалася раніше, і наразі це питання офіційно ще не обговорювалося.
Водночас Трамп підкреслив, що США залишаються відданими захисту України та співпраці з НАТО у цьому напрямку. За його словами, країни-члени Альянсу налаштовані підтримати Київ, а американська сторона готова допомогти їм у реалізації цих зобов’язань. Він наголосив, що майбутні домовленості мають забезпечити для України “дуже хороший захист і надійну безпеку”.
Закупівля зброї у США для України
Зеленський наголосив, що Україна вже має можливість закуповувати зброю у США та отримує підтримку від Європи й НАТО за окремими програмами. Він зазначив, що фінансування переозброєння української армії, зокрема у сфері протиповітряної оборони, стане ключовим елементом майбутніх гарантій безпеки.
Президент підкреслив важливість американських систем Patriot та повідомив про двосторонні домовленості з Дональдом Трампом щодо їх виробництва та постачання.
Наприкінці брифінгу Дональд Трамп повідомив, що після перемовин із Зеленським та європейськими лідерами зателефонує Путіну. Також відомо, що Зеленський та Трамп провели зустріч “сам на сам”, а згодом до них приєдналися європейські лідери.
Хто прибув до Білого дому для перемовин
Українська делегація:
- * керівник Офісу президента Андрій Єрмак;
- * секретар РНБО Рустем Умєров;
- * посолка України у США Оксана Маркарова;
- * заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця;
- * заступник керівника ОП Павло Паліса.
Лідери європейських країн та інституцій:
- * генсекретар НАТО Марк Рютте;
- * президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн;
- * канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;
- * прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні;
- * президент Фінляндії Александр Стубб;
- * президент Франції Еммануель Макрон;
- * прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер.
Американська делегація:
- * віцепрезидент США Джей ді Венс;
- * державний секретар США Марко Рубіо;
- * спецпредставник США з питань України Кіт Келлог;
- * спецпредставник США з питань Близького сходу Стів Віткофф;
- * керівниця апарату Білого дому Сьюзан Вайлз.
Зустріч між українськими, американськими та європейськими чиновниками відбулась після зустрічі Трампа з лідером Кремля Володимиром Путіним на Алясці.
Нагадаємо, 15 серпня на військовій базі Елмендорф-Річардсон в Анкориджі (штат Аляска, США) зустрілися президент США Дональд Трамп та лідер Кремля Володимир Путін. Вони обговорювали війну РФ проти України та низку двосторонніх питань.
Зустріч пройшла без участі Володимира Зеленського та європейських лідерів. Український президент вже назвав її “особистою перемогою Путіна”, заявивши, що той не налаштований на мир, а хоче лише вийти з міжнародної ізоляції та відтермінувати санкції.
Лідери зустрілися у форматі “три на три”. До Трампа долучилися держсекретар Марко Рубіо та спецпредставник США Стів Віткофф. З російської сторони — Путін, його помічник Юрій Ушаков та міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Згодом лідери виступили із заявами. Трамп заявив, що “угоди немає, але досягнуто значного прогресу”, та висловив бажання мати відносини з РФ після завершення війни. Путін повідомив, що Трамп намагається допомогти врегулювати українське питання, і висловив сподівання, що досягнута домовленість сприятиме миру.
Окрім того, були заплановані перемовини в розширеному складі делегацій США та РФ, проте їх скасували, пише Wall Street Journal. Лідери після зустрічі відразу покинули базу.
Трамп провів телефонну розмову з Зеленським та лідерами ЄС і НАТО. Трамп провів телефонну розмову з Зеленським та лідерами ЄС і НАТО.
Підготувала Христина СЛЮСАРЧУК
коментарі з соцмереж
Народний депутат України, журналіст Микола КНЯЖИЦЬКИЙ:
– Результати Вашингтона
- На порядку денному було два питання: обмін територіями та гарантії безпеки.
- Тема обміну територіями фактично не обговорювалася. Зеленський запропонував перенести її на особисту зустріч із Путіним. Судячи з усього, Трампа це влаштувало.
Ймовірність особистої зустрічі Путіна із Зеленським є надзвичайно низькою. Путін відверто зневажає Зеленського, і максимум, на що він міг би піти, – це зустріч для прийняття капітуляції. Та й навіть у такому випадку він, найімовірніше, делегував би когось на кшталт історика Мединського чи навіть так званого «голову ДНР» Пушиліна.
Отже, пропозиція перенести обговорення питання територій на тристоронню зустріч фактично означає сподівання не обговорювати його взагалі.
- Варто відзначити, що припинення вогню за поточною лінією фронту може відбутися і без особистої зустрічі Путіна із Зеленським. Таким чином, Путіну пропонують вибір із трьох варіантів:
- погодитися на зустріч із «нелегітимним Зеленським»;
- погодитися на припинення війни по лінії фронту без додаткових зустрічей;
- вийти з переговорів і продовжити воювати.
Третій варіант можна відкинути, адже Путіну переговори потрібні. Але яким буде його вибір між зустріччю із Зеленським та припиненням війни без такої зустрічі, цікаво буде не лише українцям.
Припущення, що Зеленський може ухвалити рішення про будь-який обмін територіями, є хибним.
Липневі протести проти скасування незалежності НАБУ продемонстрували: які б рішення не ухвалювалися в Офісі президента, без згоди суспільства вони не працюватимуть. Тобто, якщо американці вважають, що можуть про щось домовитися із Зеленським, а потім просто «спустити» це рішення вниз, то це доволі наївна позиція.
Щодо гарантій безпеки, то це питання є значно важливішим і складнішим, ніж території.
Очевидно, що після припинення бойових дій — незалежно від того, чи це буде великий мирний договір, чи скорочене перемир’я — проблема України для Росії нікуди не зникне. Сценарій, коли наступного дня після підписання угоди Москва скаже: «Чудово, тепер займемося Арктикою», виглядає наївним. Україна залишиться поруч, і це буде величезна країна, у якій десятки мільйонів людей ненавидять Росію, пам’ятають загиблих і, найімовірніше, будуть невдоволеними умовами договору та прагнутимуть його перегляду як несправедливого.
Отже, українське питання все одно залишатиметься на порядку денному Москви. Але якщо до 2022 року воно не було критичним, то після років жорстокої війни Україна об’єктивно створюватиме реальні загрози для безпеки путінської Росії. У такій конфігурації нове російське вторгнення практично неминуче.
Саме тому питання гарантій безпеки є найскладнішим: Росія прагнутиме залишити за собою можливість у будь-який момент відновити війну, тоді як Україна хоче гарантій того, що війни більше ніколи не буде. Очевидно, що жодні російські закони — від статті Кримінального кодексу про агресивну війну до «Угоди про дружбу і співробітництво», яка передбачала повагу до територіальної цілісності України, — нічого не гарантують.
Таким чином, гарантії безпеки для України мають бути забезпечені не російськими законами, не Будапештським меморандумом і не усними запевненнями на кшталт «якщо я буду президентом, війни не буде» чи «ми підтримуватимемо стільки, скільки треба». Це мають бути реальні механізми, які справді гарантуватимуть безпеку нашій державі.
Після саміту у Вашингтоні відповідь на питання «коли закінчиться війна?» залишається незмінною: війна завершиться тоді, коли Путін вирішить припинити воювати.
Тому немає сенсу тиснути на Зеленського, аби він щось підписав чи на щось погодився.
Тиск потрібно чинити на Путіна — або словесно, як це відбувалося останні пів року, або рішучими діями: постачанням зброї, санкціями та іншими формами військової допомоги Україні. Інших шляхів не існує.
Політаналітик, блогер Карл ВОЛОХ:
– Якщо в когось ще залишалися якісь сумніви, то сьогодні вже їх немає: ніяких секретних чи інших домовленостей із Путіним у Трампа немає, позиції сторін надзвичайно далекі, жодні спірні питання не врегульовані й компроміси не знайдені.
З поганого: війна, найвірогідніше, триватиме.
З доброго: допомога союзників не зменшиться й дозволить нам ефективно протистояти ворогові. Більше того, ця обставина може змусити Путіна ще раз зважити свою позицію, адже глибина дихання його економіки неспівмірна з такою в Європи, а американська зброя ефективніша за російську.
З найліпшого: світ, здається, однозначно дійшов висновку, що без військового паритету між Україною та Московією мир в Європі не можливий. Це означає, крім іншого, що Україна залишатиметься мега важливим фактором міжнародної політики й після війни.
З незрозумілого: хто ж, курва, навчить цей народ відповідальності, щоб він почав обирати у владу людей, котрі хоч мінімально здатні справлятися із завданнями такого рівня складності?
