«Вовина тисяча» – це початок виборів?
Яка ознака початку виборчої кампанії в Ук-раїні? Коли щось десь комусь, і не «внич-ку», як, приміром, головам військкоматів чи МСЕКу, починають роздавати. Так історично склалось за нашої незалежності, що в будь-якому становищі українців завжди годують чиєюсь «тисячею». Першою в українському політикумі цю трешову традицію започаткувала Юлія Тимошенко, потім Володимир Зеленський у ковідні часи роздавав за допомогою «Монобанку» на українських виробників ту ж тисячу. І все, може б, нічого, якби не третій рік повномасштабного вторгнення, дірок у бюджеті, вічної нестачі грошей у держави на дрони і збори! І тут «тадам»: у держави з’явилась для тебе тисяча?! А загалом то скільки мільярдів буде?!
Що і до чого?
З 1 грудня кожен українець має отримати по тисячі гривень від держави. Про це заявив Володимир Зеленський у традиційному вечірньому зверненні 25 жовтня, інформує ВВС Україна. Президент присвятив свій виступ підготовці до зими та опалювального сезону. І як підтримку громадянам України виділятимуть гроші.
“Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину – на родину вийде по кілька тисяч гривень”, – розповів президент.
Отримати “тисячу Зеленського”, імовірно, можна буде за таким самим алгоритмом, як і попередні виплати, наприклад, ”єПідтримку” (“ковідна тисяча”). Відповідний розділ з’явиться в застосунку “Дія” і користувачеві потрібно буде лише надати дозвіл на отримання грошової допомоги. Кошти виплачуватимуть на картку “Національний кешбек”, яку українці могли оформити раніше в рамках однойменної програми. Тобто ця картка вже прив’язана до “Дії”. Якщо такої картки немає, то її можна відкрити в одному з банків-партнерів програми і додати в застосунок, інформує УП.
На що можна буде витратити гроші?
Заступник міністра економіки Олексій Соболев пояснював, що кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, на ліки, транспорт, мобільний зв’язок, українські книжки. Оскільки кошти будуть зараховані на картку “Національний кешбек”, імовірно, витрачати їх можна на ті ж категорії, що й сам кешбек. В уряді сподіваються, що такі виплати стимулюватимуть економіку. “Є визначене коло, куди їх можна спрямувати. Але також їх можна задонатити на ЗСУ”, – наголосив Соболев.
Проте виплата цих коштів може мати й інший ефект. Отримавши змогу заплатити за комунальні послуги “тисячею Зеленського”, людина може використати заощаджені кошти на придбання імпортного товару, що призведе до збільшення попиту на валюту та знецінення гривні. Крім того, такі масштабні програми стимулювання економіки можуть збільшити кількість грошей в обігу, що негативно вплине на інфляцію. Але кого це цікавить?
Звідки взялись зайві кошти?
У Мінекономіки пояснюють, що джерелом виплати коштів є залишки за деякими бюджетними програмами, які не встигають використати до кінця року. Через особливості бюджетної системи після закінчення бюджетного року ці невикористані залишки “згорають”. Мовляв, тому влада вирішила виплатити ці кошти українцям.
За даними порталу Openbudget, за січень-серпень 2024 року (останні актуальні дані) Мінекономіки використало лише 54,6% із запланованих 36,56 млрд грн видатків. При цьому деякі програми підтримки бізнесу за вісім місяців 2024 року взагалі не використовували. Зокрема, держава не використала жодної гривні з 3 млрд, закладених на державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, і з 3 млрд, закладених на стимулювання створення індустріальних парків. Також невикористаною виявилася програма з розмінування сільськогосподарських земель: за вісім місяців 2024 року на неї не використали жодної гривні з 3 млрд, закладених у бюджет. Уряд майже не використав кошти, закладені на програму стимулювання попиту на українські товари. Саме за цією програмою і виплачують “національний кешбек”.
До кінця серпня на цю програму витратили лише 10 млн грн з передбачених 3,01 млрд грн. У жовтні українці отримали перші виплати кешбеку за вересень. Їх обсяг теж не вражає: лише 37,2 млн грн. Тобто сумарно “кешбек” обійшовся бюджету у близько 47 млн грн. Якщо ж проаналізувати всі програми Мінекономіки, які на початок вересня були використані на менш ніж 50%, то загальна сума невикористаних залишків становитиме близько 11,4 млрд грн. Цього вистачить, аби виплатити по тисячі гривень близько 11 млн українців. А нас, як ви знаєте, наразі більше…
Скільки популістська програма коштуватиме бюджету?
Наразі невідомо, скільки українців зможуть скористатися програмою, як і те, скільки громадян в Україні. Держстат такої статистики під час воєнного стану не веде. Водночас в уряді заперечують оцінки, що виплата безумовної тисячі гривень коштуватиме державі 30 млрд грн, тобто що кошти отримають 30 млн осіб.
“Приміром, попередня версія програми “єПідтримка” під час ковіду коштувала приблизно 8 мільярдів гривень. Фінальна сума цієї програми на три зимові місяці буде залежати від кількості українців, які захочуть скористатися програмою. Зараз не можна назвати фінальну суму”, – зазначив Соболев.
Неофіційно автори ініціативи оцінювали, що програмою зможуть скористатися близько 15 млн громадян. Відповідно, загальні видатки на виплати “тисячі Зеленського” не мають перевищити 15 млрд грн. Тож якщо на ці виплати підуть лише кошти, передбачені на програми підтримки бізнесу, то їх буде недостатньо.
Чи можна використати на дрони?
Видатки на програми підтримки бізнесу, як і на всі невійськові програми, Україні допомагають профінансувати партнери. Усі зібрані всередині держави кошти уряд витрачає на війну, а решту залучає від донорів. Міжнародні партнери ставлять низку умов щодо використання своєї фінансової допомоги. Найважливіша з них – ці кошти не можна використовувати на війну.
“Ми не можемо спрямувати гроші партнерів на військові видатки, це заборонено. У той же час, коли ми переказуємо гроші людині, це вже стають гроші українця. Якщо він так забажає, він може переказати напряму на ЗСУ, у якусь бригаду або волонтерам”, – пояснив Соболев.
Рішення про виплату “тисячі Зеленського” збіглося в часі з досягненням консенсусу країнами Великої сімки про виділення Україні кредиту на 50 млрд дол. під заставу заморожених російських активів. Ці кошти мають почати надходити до держбюджету з 1 грудня. Можливо, саме вони дозволять виплатити кошти українцям.
Наскільки це ефективно?
Експертне середовище дуже скептично оцінило ініціативу президента. По-перше, виплата 1 тис. грн виглядає дивно на тлі рішення про підвищення податків, яке для деяких платників буде втілюватися “заднім числом”. “Для багатьох це виглядатиме як непослідовність уряду. Спочатку бюджету не вистачає коштів, потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюють неоптимальне підвищення податків – тільки для тих, хто працює “в білу”. Навіть якщо цей закон ще не підписаний, виглядає так: забираємо в тих, хто чесно працює і платить податки, щоб потім роздати всім”, – вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
По-друге, є питання до самої ідеї виплачувати по тисячі гривень усім, а не підтримувати тих, хто найбільше потребує такої підтримки. Пропоноване рішення виглядає особливо цинічно на тлі зменшення обсягів фінансування соціальних видатків у законопроєкті про державний бюджет на 2025 рік. Чи не найбільше це скорочення стосуватиметься пенсійних видатків. У пенсіонерів-переселенців отримані, але невикористані кошти держава планує експропріювати з їхніх карток в Ощадбанку. Така непослідовність навряд чи викличе довіру суспільства до ухвалених та майбутніх економічних рішень влади. Крім того, влада позиціонує “тисячу Зеленського” як спосіб підтримати українців під час зими, коли можливі тривалі відключення електроенергії та проблеми з іншою критичною інфраструктурою.
Проте чи не ефективніше використати ці кошти на зміцнення захисту енергетичних об’єктів? У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що уряд виділив на облаштування пасивного захисту енергетичних об’єктів 10 млрд грн, ще понад 5 млрд грн виділила НЕК “Укренерго”. Видатки на “тисячу Зеленського” могли б принаймні подвоїти зусилля держави із захисту енергетики від обстрілів. Крім того, не зрозуміло, як таке рішення сприймуть міжнародні партнери, коштом яких будуть здійснювати виплати. Після ухвалення рішення про виділення 50 млрд дол. із заморожених російських активів Україна перекрила дефіцит зовнішнього фінансування на 2025 рік, проте фінансування дефіциту бюджету у 2026-му та в наступні роки залишається під питанням.
Це вже було
Раніше українці вже отримували тисячу гривень від держави, яку неформально називали “Вовиною тисячею”, а офіційно “єПідтримка”. Це було у 2021 році у розпал пандемії ковіду. Гроші виділяли повністю вакцинованим українцям на віртуальні платіжні картки через “Дію”. Тоді уряд виділив на це 8 млрд. Кошти програми можна було витратити лише на книжки, послуги у сфері культури, спорту чи пасажирських перевезень. Пізніше уряд розширив програму на підлітків віком від 14 років. Кошти “єПідтримки” можна було витратити на освітні послуги, дитячі позашкільні гуртки, перебування в літньому/спортивному дитячому таборі.
Що буде з економікою?
Поки соціальні мережі рясніють знущальними мемами про «Трускавецький економістів» і дешевий зелений популізм, експерти дискутують про вплив такого рішення на економіку України. Печерним популізмом і неефективним витрачання ресурсів назвав таке рішення Зеленського Сергій Фурса, інвестиційний банкір. ”Це намагання задобрити суспільство після прокурорів і МСЕК. Ні, це не могло бути використаним на армію. Це буде йти з тої частини бюджету, що призначена “не на сектор оборони”, – зазначив експерт.
Фурса прогнозує, що таке розкидання грошей може призвести до інфляції й цікавиться, як на це відреагує Нацбанк, який з нею бореться. У Нацбанку рішення президента не коментували.
“Ми підіймаємо податки, щоб назбирати 50 млрд грн на ЗСУ, бо нема чим бійцям зарплати платити, і тут же роздаємо 30 млрд грн в рамках пекельно популістичної акції”, – обурюється Катерина Венжик, економічна журналістка, співавторка видання “Мейканемо”. Вона сподіваються, що Нацбанк не піде на те, щоб друкувати гроші.
Андрій Длігач, голова міжнародної бізнес-спільноти Board та професор економіки, запитує, хто є економічними радниками президента і хто дає йому такі дешеві поради? На його думку, тисяча гривень кожному українцю шкодить модернізації, підживлює патерналізм і не сприяє дорослішанню суспільства. “Не підписаний закон про підняття податків – це добра історія, але тут, думаю, позитивний вплив МВФ. А ось роздача 35 млрд грн “на Новий рік” – в умовах дефіциту військового бюджету, недофінансованості справді ефективних економічних програм типу 5-7-9, можливої втрати 4 млрд євро в цьому році по програмі Ukraine Facility (програма макрофінансової допомоги Україні на 50 млрд євро. – Ред.) – логіку зрозуміти складно”, – зазначив експерт.
Роман Сульжик, фінансист, ексбанкір JP Morgan і Deutsche Bank вважає, що кошти, які Україні виділяють партнери, можна було б витратити набагато ефективніше – платити 200 тис. грн на місяць пожиттєво кожному, хто отримав інвалідність під час бойових дій, захищаючи країну; виплачувати гроші родинам військових. “Це було б правильно і показувало б, що влада розуміє, що найбільший стрес в суспільстві наразі саме тому, що люди бояться йти в армію – частково тому, що не вірять, що їх або їхні родини хтось підтримає, якщо вони принесуть себе в жертву заради всіх нас”, – говорить Роман Сульжик. Він назвав рішення про тисячу “проявом фінансової некомпетенції”.
Економіст Володимир Вахітов говорить, що не бачить прямої шкоди від виділення всім українцям тисячі гривень, адже частина цих грошей піде на оплату комунальних платежів через можливе зменшення боргів домогосподарств, частина повертається в бюджет через ПДВ. Під постом економіста Вахітова розгорнулась дискусія про те, що, якщо ці гроші використати на інші цілі – захист енергооб’єктів, створення маневрової генерації, укриттів та фортифікацій, то чи буде гіршим ефект, запитує користувач Віталій Фросіняк. Адже, за його словами, державні витрати на будівництво, матеріали, заробітна плата це і є стимулювання економіки. “Так, але це не створює Валовий національний продукт. У Росії зараз з цим затик. Всі гроші йдуть на війну, а не в споживчий ринок, і це вбиває економіку”, – відповідає на це Ольга Мещерякова. Обоє погодилися, що дотування комунального сектору також нічого не створює.
Депутатка фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук у коментарі ВВС Україна зазначила, що виділення тисячі гривень може стимулювати український книжковий ринок, як це було у 2021 році внаслідок програми “Є-підтримка”. Тоді українці витратили на книги близько мільярда гривень, і це дуже допомогло галузі. “Це хороший практичний крок, який вже спрацював у 2021. Очевидно, що він і зараз спрацює, – зазначила Євгенія Кравчук.
Все-таки це – складова майбутніх виборів?!
“Влада не забезпечує армію елементарними мавіками, аутелами, засобами РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби. – Ред.), боєприпасами, машинами та іншим, через нестачу цих засобів гинуть тисячі громадян України, а влада роздає гроші, щоб підняти свій рейтинг. Президент та його “слуги” прийняли закон про підвищення податків для підприємців, і виявляється, що з підвищення податків фінансують майбутню виборчу кампанію”, – підсумував дискусію військовий журналіст, головний редактор “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов.
Христина СЛЮСАРЧУК
