Середа, 4 Серпня

Вулиця Шурата: забудова, що пахне змовою?

На думку втаємничених — це питання ОСОБИСТО лобіює бурґомістр Садовий

Нерозчищені дороги, гори снігу і льоду, ожеледиця, вода під ногами, транспортний колапс, який стає хронічним, бурульки на голову — усі ці аспекти, на жаль, стали для львів’ян звичним явищем. Після низки пертурбацій у Львівській міській раді почало повертатись і те, що містяни вже звично називають «хаотичною забудовою». Традиційно міська влада Львова кожного року намагається розбудувати місто за «феншуєм» і супроводжує це обіцянками про нові паркінги та соціальну інфраструктуру, про те, містяни вже не раз стикались із недотриманням обіцянок і відверто не довіряють міським обранцям та, як не дивно, й обраному самими львів’янами меру Садовому. Цього разу перст хаосу вказав на львівську вулицю Щурата…

Що передувало?

Ще 1 грудня на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради розглядали питання «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва на нове будівництво обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Північна околиця» комплексу багатоквартирних житлових будинків із вбудованими комерційними приміщеннями, трансформаторною підстанцією та підземним паркінгом на вул. В. Щурата у м. Львові», — інформує Львівська міська рада. Забудовник гарантував фінансування будівництва школи у районі вул. Щурата у межах гарантійних внесків. «Всі ви знаєте, що з наступного року скасовується інвестиційний внесок як такий. Насправді це буде великою проблемою для міської ради та виконавчих органів, тому що великої частини бюджету розвитку, фактично, держава нас позбавить. Це якраз той випадок, який, на мою думку, треба брати за приклад для інших. Ми вимагати не можемо, але можемо клопотати, аби забудовники брали на себе добровільно зобов’язання, які були раніше, та просити, все-таки, їх виконувати. Щодо цієї конкретної території, нам треба розуміти, що міська рада її визначила як таку, де має здійснюватися житлове будівництво, і ми не можемо ставити це під сумнів. Взагалі, в тому мікрорайоні є така ситуація, що, незалежно від того чи буде той проєкт реалізований, чи ні, школу нам потрібно будувати. Цей проєкт дає можливість долучити фінансування від приватного інвестора. Також хотів би сказати, що це питання розглядалось на містобудівній раді та отримало позитивний висновок. Треба розуміти, що те, що нам показують сьогодні, не догма, адже у рішенні виконкому прописана необхідність проведення окремого архітектурного конкурсу. Власне, кінцева конфігурація буде визначена за його підсумками», — зазначив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. Втім, рішення не набрало достатньої кількості голосів на підтримку, тому буде розглянуте повторно наступного засідання. «Фактично, у нас від першого числа наступного року скасовують гарантійні внески. Натомість забудовник гарантує, що в межах гарантійних внесків буде профінансовано будівництво школи», — акцентував головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Однак є погодження

На вул. Щурата у Львові планують збудувати житловий комплекс на 21 будинок із комерційними приміщеннями та дитсадком. Відповідні містобудівні умови і обмеження погодив виконавчий комітет Львівської міської ради під час засідання 12 лютого. Проєкт цього житлового конкурсу визначать на архітектурному конкурсі, — інформує «Захід.нет».

Йдеться про земельну ділянку на вул. Щурата загальною площею 2,7 га. Призначення цієї ділянки — для багатоквартирної житлової забудови (зона Ж-3). Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев уточнив, що на цій території передбачено 50 тис. кв. м житлової площі, 4200 кв. м комерційних приміщень та дитячий садок на 1000 кв. м. За ескізним проєктом, який забудовник подав на затвердження виконкому, планують збудувати 21 секцію житла, середня висота будинків становитиме 6 поверхів, однак кілька з них матимуть 14 поверхів. Окрім того, у проєкті нового житлового комплексу передбачені громадський простір, спортивні та дитячі майданчики. Зона Ж-3 передбачає житлове будівництво на 6-10 поверхів. Однак, як пояснив «Захід.нет» Антон Коломєйцев, у цій зоні може допускатись й вища забудова за умови погодження містобудівною радою. «Архітектори представляли ескізний проєкт на містобудівній раді й отримали погодження такої поверховості та висоти до 55 метрів. Це дасть можливість збудувати не монолітну забудову однакової поверховості, а скомбінувати висотну забудову з середньою», — пояснив Антон Коломєйцев. Забудовник планує оголосити архітектурний конкурс на розробку проєкту цього житлового комплексу. Після цього параметри ЖК можуть іще змінитися.

То чому мешканці проти?

Свою думку з приводу нового ЖК розповіла громадська активістка Олеся Дацко. «Я живу в цьому мікрорайоні і була на громадських слуханнях, коли відбувалось обговорення цього комплексу. Мабуть, варто розпочати з того, що детальний план затверджений не повністю і не розроблений у повному обсязі. Принаймні ті матеріали, які є на сайті ЛМР і в містобудівному кадастрі, не описують головних обмежень. Перше — інженерні мережі і охоронні зони. Друге — санітарні об’єкти і їхні охоронні зони. Плюс обов’язково мали б були описані в детальному плані потужність шкіл, садочків, їх наповненість і реальна можливість забезпечити інфраструктурою заплановане будівництво. Це все пишеться дуже загально, аби неможливо було потім ні до чого придертися. Відповідно, з’явиться чергова багатоповерхівка, до якої немає пропускної спроможності каналізаційних мереж. Не розраховані водогони і списки водогонів, не розрахована потужність електричних мереж. Взагалі немає садочків і шкіл. Щоб ви розуміли, у нашому районі ще років п’ять тому заповненість шкіл є у 1,5 —1,6 раза більша, аніж проєктована потужність цих закладів, — пояснює пані Дацко. — Фактично цей комплекс, який постав, не враховує санітарно небезпечного об’єкта, який є збоку, його на детальному плані видно. І якби звичайний школяр взяв і порахував охоронну зону, то зрозумів би, що ту 16-поверхівку, як і заплановану другу висотку, будують у санітарній охоронній зоні, що є заборонено. Тобто ті люди, що там планують жити — піддаються небезпеці. Чому там раніше не будували? Ще за радянських часів не дурні люди сиділи. Вони порахували і мали якісь обмеження, щоб це контролювати. А тепер такого нема. І коли вони туди приїхали і подивилися, то фактично на території приватної садиби забудований практично без прибудинкової території величезний комплекс, без можливості для належного під’їзду пожежної техніки, тому що об’їхати цей комплекс зі всіх боків неможливо. У разі пожежі, навіть нема такої драбини, тобто — дістатися на таку висоту буде неможливо. Чому було обмеження висотності? Бо було не тільки розраховано, аби ґрунти могли витримати будівництво, але, передусім думали, що може відбутися у разі небезпек? Так-от — у нас немає такої техніки, яка би погасила пожежі вище 10-го поверху. Ба більше, щільність будівництва, яку вони здають, підвищує ризик, тому що не дотримуються елементарних відстаней до прилеглої забудови.  В результаті узаконюється будь-що». Активістка додала, що ця ділянка — в районі лікарні на Топольній. «Там уже на сьогодні дороги зранку і ввечері не проїзні. А тепер собі уявіть, що у дві 16-поверхівки, які є у безпосередній близькості (300-400 метрів) до лікарні, заселяться люди, в яких є машини. Збоку, за фірмою «Розточчя», є вузенькі вулички, які заблоковані мешканцями для проїзду загального транспорту, тому, що там нема подекуди навіть нормального дорожнього покриття. І що буде з тими людьми, яких будуть везти на «швидких» до лікарні?», — зазначила Олеся Дацко.

Параліч вулиці, нелогічна, незрозуміла, неадекватна забудова – але будуватимуть?!

Депутатка Львівської міської ради Наталія Шелестак у коментарі «Ратуші» зазначила, що основна небезпека для всіх львів’ян у тому, що збільшення потоку машин по вулиці Миколайчука спричинить повний параліч на цій вулиці. «Я нагадувала і меру, і депутатам, і всім іншим, що там є дві найбільші лікарні — одна дитяча, інша — лікарня швидкої допомоги, і обласний заклад — це станція медицини катастроф, з якої, по суті, виїжджають автомобілі швидкої. Нещодавно ми були на виїзному засіданні з бюджетною комісією і їхали у Грибовичі через Збиранку, і, відповідно, через Миколайчука, то Андрій Москаленко і всі інші могли спостерігати, як на одному відрізку вулиці стоять і чемно чекають дві «швидкі» з проблисковими маячками, і як би машини не хотіли роз’їхатись (у першій годині дня), там є затор, і роз’їзду там нема. Я загалом не проти будівництва, не тільки на Щурата, а й у всьому Львові, але я категорично проти хаотичної, незрозумілої, неадекватної і нелогічної забудови у той момент, коли у нас немає нормальної інфраструктури, доріг, коли вони не заплановані, коли ми не розуміємо, як буде здійснюватись виїзд із цих вулиць. Чи не посилиться навантаження на вулиці? Я вже не кажу про садочки, школи, спортивні об’єкти і про все, що мало би бути перед тим, як роздавати забудовникам землі з аукціонів, чи якимось іншим незрозумілим мені шляхом.

Зважаючи на те, що там заплановано продаж земельних ділянок з аукціонів, я вважаю, що маємо першочергово розуміти — якщо ми даємо старт таким великим будівництвам (а це, здається, понад 1090 квартир, якщо говорити саме про цей об’єкт), хто стоїть за цим об’єктом. Відповідно, маємо розуміти, що наступні кілька років ми повинні реально виділяти кошти і робити ті інфраструктурні блага, які будуть забезпечувати життєдіяльність цього району. І для мене мегаважливо, щоб насамперед були продумані в’їзди і виїзди.  Я ще раз наголошую, там є дві великі лікарні і станція «швидких», звідки автомобілі безперебійно виїжджають на виклики, — інформує депутатка. — Крім того, на сьогодні немає ніде затверджено, крім якогось міфічного меморандуму, який підписав Зубач, незрозуміло ким делегований до підписання (наобіцяли там купу всього), де буде школа, де буде садок, за які кошти це буде зроблено, ті багаторівневі паркінги. Кудою будуть їздити трамваї і тролейбуси, про  які згадано у тому меморандумі. Хотілось би, щоб підходили до цього з розумом, не лише стосовно вулиці Щурата, а й до будь-якого нового будівництва. Ми маємо розуміти, чи не створює це додаткових проблем мешканцям. Я розумію кожного мешканця Щурата, але я ще розумію кожного з тих, хто сидітиме у цій «швидкій», яка там «застрягне», і не знатиме, куди йому дітись. Ми передовсім мали б побудувати там додаткову смугу, хоча б по вул. Миколайчука. Я вже мовчу про те, що в нас у жахливому стані вулиця Мазепи, якою їздять ті швидкі. Я вже мовчу про те, що у нас із вул. Пилипа Орлика зроблена одна маленька частинка, а все інше також перебуває у жахливому стані, з купою ям, і там, по суті, односмугова дорога, тому що інша — запаркована автомобілями, і там роз’їхатися неможливо. Як на мене, це серйозна небезпека. Ніхто вже й не говорить про 97-му школу, яка є переповнена, бо вона одна на весь мікрорайон. Найближча школа — внизу на вул. Мазепи. І я вже мовчу про брак дитячих садочків. Ми маємо спершу робити, а потім роздавати земельні ділянки і продавати їх», — переконана Наталя Шелестак.

Дивна позиція членів виконкому

«Пан мер сказав, що все погоджено з мешканцями. А я вважаю, що він, по суті, обдурив членів виконкому і тих, хто дивився онлайн цей виконком у той час. Тому, що погодження було справді проговорено (всі питання меморандуму), але на той момент, коли відбувалося голосування,  меморандум був не підписаний. Його тоді підписав лише Зубач та забудовник, який на камеру мешканцям обіцяв 30 млн внеску. Мені особисто, коли ми зробили в понеділок швидку нараду, сказав, що він стільки платити не буде. І якщо говорити про те, що прописано у меморандумі, то в ньому справді зазначено значно меншу частину — 2 % від кошторису житлова частка і 4 % — нежитлова. Це виходить приблизно 15-19 млн, залежно від того, який буде проєкт. Тобто, це вже не так, як було заявлено мешканцям. Крім того, підписуючи меморандум, пан Зубач, напевно, спирався на якісь класні ідеї розвитку цього кварталу, але ви ж розумієте, що не від нього залежить цей розвиток. Завтра депутати вирішать, що треба розвивати Сихів, а на Щурата нема грошей, і що тоді? Хто буде за це відповідати?», — каже міська обраниця.

 Вирішуватимуть ПОТІМ?!?

«Я є однією з ініціаторів ухвали, в якій ми пропонуємо ініціювати розроблення містобудівної документації власне щодо того мікрорайону. І там має бути розроблений детальний план території, де чітко потрібно визначити всі об’єкти за цим планом. Тобто, грубо кажучи, де буде розміщено додаткові соціальні об’єкти інфраструктури, як  проходитиме дорога. І я хочу, щоб усі депутати проголосували за те, щоб передбачити у міському бюджеті на 2022-2024 роки фінансування такого комплексу заходів. Розумієте, Зубач наобіцяв мешканцям, але бюджет затверджує не Зубач. І потім, аби не було такого, що в нас немає грошей. І знову будуть винні депутати, бо ми це не передбачили. Я розумію, що це не ми обіцяли, але треба брати на себе відповідальність. І якщо ми вже обіцяємо мешканцям, що ми це маємо робити, значить ми маємо розставляти пріоритети і закладати на наступні 4-5 років оцю можливість створення відповідної інфраструктури, — підсумовує Наталя Шелестак. — Ця ухвала дасть можливість, скажімо, захистити мешканців району від тих необдуманих обіцянок. Дасть ґрунт для тих обіцянок, які вже надав заступник мера, що ми зробимо і те, і се. А як ми зробимо, якщо це вирішується депутатським корпусом кожного року в рамках бюджету? Він не зміг мені пояснити, каже: «Ви що, будете проти?» Я можу бути і не проти, а всі інші депутати можуть бути проти. Хто це гарантує? Це важлива річ. Тому, я думаю, що ми знайшли порозуміння зі всіма депутатами, які будуть підписувати цю ухвалу. Власне у тому форматі, що ми розуміємо: має бути  розроблений детальний план, де чітко буде видно, що тут буде садок, тут — школа, а ніколи не буде будинку, тут буде паркінг. Тобто, щоб ми розуміли, що воно вже так закладається і не змінюється кожен рік-два, бо так хоче якийсь забудовник чи якийсь чиновник. І взагалі, я хочу сказати, що йдеться не тільки про вул. Щурата. Ми маємо Малоголосківську. Я вважаю, що це яскравий приклад хаотичності і незрозумілості забудови, туди важко заїхати і виїхати. Якщо ми сьогодні не подумаємо про вул. Щурата, ми будемо мати там те саме. Але все це ускладнюється розміщенням там двох великих лікарень і станції екстреної допомоги, але про це чомусь ніхто не думає. Чомусь спочатку роздаємо дозволи, а потім щось плануємо. Ми не можемо про це говорити потім, ми маємо це робити наперед. І я хочу, щоб ви розуміли, що у бюджеті розвитку на цей рік у нас не закладені такі речі. Тому що, принаймні смугу (поворотну на спуску Миколайчука — Мазепи) ми маємо зробити цього року, бо в нас нема інших варіантів. Це хоч трохи пришвидшить проїзд на перехресті, відповідно, розвантажить трафік. А коли там з’явиться будівництво більш як на тисячу квартир, скільки там буде їздити автомобілів двома дорогами? Це вулиці Миколайчука і Орлика. І це створить серйозні перешкоди у пересуванні не лише мешканцям тих вулиць. Я вже зверталась до мера, і я думаю, що кожен із депутатів це усвідомлює і члени виконкому це розуміють, що ми не можемо хаотично розбудовувати Львів. В нас має бути нормальний план розвитку і забудови Львова. Люди прагнуть бачити якусь логіку та зрозумілість у діях влади. Вони не хочуть, щоб їхнє життя ускладнювалось, а хочуть, щоб будь-які забудови були на покращення, щоб вони були з урахуванням того, що потрібно будувати інфраструктуру. Щоб було зрозуміло, де взяти гроші на цю інфраструктуру, а не просто фантазувати. Спочатку забудовник набудує 1100 квартир, а потім ми колись, через 100 років, там щось збудуємо. Так не буде! Так не має бути! Тому, щоб виправити ситуацію, яка вже склалась, ми завтра зареєструємо цю ухвалу, ми ще її трохи виправляємо. І я думаю, що вже весь депутатський корпус буде розуміти, що у нас вже є певні зобов’язання. Ми маємо створити всі умови, щоб цей район мав принаймні можливість розвиватись, так, як обіцяли, а не так, як завжди».

Думка міських обранців

Свою позицію у коментарі «Ратуші» озвучив голова фракції «Європейська Солідарність» у Львівській міській раді Петро Адамик: «Моя позиція у тому, що рішення треба було ухвалювати комплексно, ми розуміємо, що місто буде розвиватися. Але, чиновник ЛМР, а саме Любомир Зубач, пішов і від імені ЛМР наобіцяв різних інфраструктурних проєктів. На мій не експертний погляд, можливо, потрібно буде робити експертизу, дивитися, яка буде ПКД (проєктно-кошторисна документація). Він просто пішов і написав від 100 до 150 млн всяких речей мешканцям цієї території і прилеглих територій. Ми вважаємо, що на найближчому засіданні ЛМР ми будемо просити його розповісти нам, по-перше — де він планує ті гроші взяти, по-друге — де він взяв повноваження такі речі обіцяти. Я бачив меморандум підписаний з однієї сторони, тільки чиновником. Тобто підписів мешканців я не бачив. І це стало такою формальною підставою для прийняття такого рішення, — пояснює Петро Адамик. — Ми зараз говоримо не про Щурата, а загалом про систему ухвалення рішень. Нові члени виконкому, більшість із яких взагалі ще не тямлять у містобудівних умовах та обмеженнях, вони не є фахівцями. А їм приніс головний архітектор міста Львова цей проєкт, ці містобудівні умови і обмеження, і вони за це проголосували. Тим самим знявши відповідальність із цього архітектора, бо він завжди зможе сказати, що це було колективне рішення».

Голова фракції переконаний, що потрібно міняти саму систему. «Виконком ЛМР має вирішувати питання міської господарки. А містобудівні умови та обмеження має видавати головний архітектор. Якщо потрібна колективна відповідальність, то нехай це буде погодження профільної комісії і містобудівної ради, де люди фахово підійдуть до цього.  І тоді не буде такого. Я пам’ятаю, що під час виборчого процесу були скандали на вул. Голоско. У нас взагалі багато будівельних скандалів. Я свідомий того, що де б не будували, завжди буде хтось незадоволений, це вже питання інше. Андрій Іванович Садовий казав: «Ну це ж виконком голосував, а за виконком голосували депутати». Тобто крайніми завжди будуть депутати, то нехай це рішення приймає архітектурна комісія, тобто профільна, за рекомендаційними пропозиціями. І тоді воно все буде написано на папері, а як ми знаємо, рукописи не горять, протоколи комісій — теж. А головний архітектор нехай підписує і несе персональну відповідальність, і тоді він 10 разів подумає, чи приймати таке рішення, чи ні. Тому я думаю, що коли ми будемо писати розмежування повноважень, ми це і зробимо. Коли ми з 1 травня будемо запускати нову структуру органів місцевого самоврядування у Львівській ОТГ, за яку ми вже проголосували. Ми з колегами проголосували умовно за квадратики і кубики. А наповнення — це вживання повноважень, яке зараз пишеться. От власне там ми всі ці нюанси і врахуємо. Я консультувався з багатьма колегами з інших фракцій, і цю позицію підтримують на сьогодні всі, окрім «Самопомочі». Я сподіваюся, що і «Самопоміч» до цього прийде. Тому, що Щурата — це просто яскравий приклад. Якщо ми займаємося політикою, то ми маємо задавати правила гри на ринку, а не гасити «локальні пожежі», — пояснює Петро Адамик.

Своєю чергою, депутат Львівської міської ради від фракції «Самопоміч» Андрій Шевців зазначив: «Є управління архітектури та урбаністики, яке має стратегію розвитку міста, яке бачить, де може бути житловий масив з будівлями громадського призначення. Яке під час розробки цього детального плану, який передує містобудівним обмеженням, власне розпрацьовує, куди мешканець, чи відповідні служби, мають заїхати, куди виїхати, яка кількість паркомісць там має бути, які розв’язки, яка інфраструктура. «Вони це змоделювали і дали на виконавчий комітет зі зверненням тих чи інших юридичних організацій, які десь там планують у перспективі здійснювати розвиток цієї території. У виконавчому комітеті люди всі достатньо освічені, всі живуть у Львові, відповідно, і приймали це рішення. Мені, як депутату і голові комісії міської інфраструктури, і як мешканцю Львова, важливо, щоб там приділили увагу інфраструктурі та мережі вуличної інфраструктури. Щоб там було як зайти, заїхати, виїхати, щоб поблизу можна було користуватись громадським транспортом, планувати маршрути, кінцеві зупинки, щоб людям не потрібно були йти 2 кілометри до громадського транспорту. А загалом я думаю, що Львів має розвиватися. Це колись по 2-3 сім’ї було в одній квартирі, сьогодні кожна сім’я хоче мати окреме житло, тим паче, молода сім’я. Я досить часто буваю у відрядженнях у різних українських містах, і мені дуже сумно, коли я бачу один будівельний кран на все місто. Я не кажу, що у нас будівельні крани стоять у кожному житловому масиві, кварталі, — каже депутат. — А щодо цього меморандуму, чи справді він буде виконаний вповні? Я сподіваюсь, що так, бо у нас є позитивний прецедент із вулицею Малоголосківською. Коли на першому етапі реалізації свого проєкту забудівельник спільно з девелопером відійшли від домовлених речей і «забули» про садочок,  школи, під’їзні шляхи. Перше, що зробив Любомир Зубач, це поїхав туди, зібрав активних мешканців цього мікрорайону, запросив забудовників, представників, девелопера і вони всі разом дійшли згоди. Тому, сподіваюсь, що за таким позитивним прикладом, реалізується і цей проєкт. Чужі не будують, 80 % людей, які зводять готелі, квартали, житлові комплекси, — це львів’яни. Доволі багато з них — публічні особи, політики», — додав Андрій Шевців.

Христина СЛЮСАРЧУК

Р.S. Як переконані в кулуарах депутатського корпусу і в захристях ЛМР,  рішення виконкому щодо вул. Щурата прямо лобіював новобраний керівник Львівської ОТГ Андрій Садовий. Одностайність його ухвалення свідчить про те, що зацікавлений Садовий знайшов важелі впливу на тих членів Львівського виконкому, котрі аж ніяк не є його ставлениками. Це не дивує, але зумовлює низку вельми прикрих, хоча й прогнозованих висновків.

до теми

Проєкт бюджету розвитку Львова не готовий до ухвалення на сесії Львівської міської ради 25 лютого, йдеться в заяві депутатів фракції «Європейська Солідарність» у ЛМР після обговорення цього питання на засіданні 22 лютого.

Члени фракції наголосили на тому, що через певні причини підготовка бюджету розвитку до розгляду відбувається не прозоро та не конструктивно.

По-перше, немає чіткості у розумінні щодо його частки, яку потрібно виділити на покриття боргових зобов’язань Львівської міськради за 2020 рік, а також на початок 2021 року. Депутати усвідомлюють, що місто повинно виконати свої зобов’язання перед виконавцями, підрядниками та кредиторами, щоб не втратити їхню довіру. Однак виконавча влада ігнорує вимогу депутатів надати вичерпний перелік боргових зобов’язань Львова. Лише після того, як відокремлять кошти на покриття боргів, у депутатів з’явиться розуміння того, яку ж реально суму Львів може виділити на фінансування нових проєктів. Зрозуміло, що цих коштів буде недостатньо для того, щоб задовольнити всі запити. Виконавча влада, проте, не виробила та не представила депутатам бачення щодо пріоритетів розвитку Львівської тергромади з врахуванням потреб всіх територій, а також й потреби швидкої реакції на виклики, які пов’язані з коронавірусом. А це також суттєво гальмує завершення процесу підготовки проєкту бюджету розвитку до ухвалення.

Share.

Leave A Reply