Європейський закон про штучний інтелект: спроба захистити права людей
1 серпня у Європейському Союзі набув чинності закон, що регулюватиме правила у сфері штучного інтелекту. Його сфера дії охоплює всі сектори економіки (за винятком військового) та всі типи штучного інтелекту. Про основну мету, ризики закону та що саме потрібно знати про нього українцям – далі в нашому матеріалі.
В офіційному прес-релізі Європейської Ради Закон описують як «перший у світі комплексний нормативний акт щодо штучного інтелекту. Закон покликаний гарантувати, що штучний інтелект, розроблений і використовуваний в ЄС, заслуговує довіри, має гарантії захисту основних прав людей. Закон спрямований на створення гармонізованого внутрішнього ринку штучного інтелекту в ЄС, заохочення впровадження цієї технології та створення сприятливого середовища для інновацій та інвестицій».
Країни – члени ЄС мають до 2 серпня 2025 року визначити національні компетентні органи, які контролюватимуть застосування правил для систем на основі штучного інтелекту та здійснюватимуть діяльність з нагляду за ринком. До того ж комісія ЄС матиме повноваження застосовувати штрафну систему: 35 мільйонів євро або 7 % їхнього річного глобального доходу. Для малих, середніх та новострворених підприємств буде застосовуватися нижча шкала штрафів, щоб підтримати їхні інтереси та економічну діяльність.
Українцям важливо розібратися в положеннях закону про штучний інтелект насамперед з таких причин:
? Оскільки Україна впевнено крокує до вступу в Євросоюз, найближчими роками норми Закону будуть адаптовані і в наше законодавство.
? Нормам повинні відповідати всі системи штучного інтелекту, які бажають отримати доступ до внутрішнього ринку ЄС, тобто їх мають дотримуватися відповідно українські розробники та постачальники для транскордонного надання послуг і продуктів, пов’язаних зі штучним інтелектом.
Прийняття закону має подвійну мету: 1) сприяти поширенню ШІ, інвестиціям та інноваціям у цій сфері завдяки правовій визначеності; 2) усунути або принаймні мінімізувати ризики, пов’язані з використанням такої технології.
Крім того, це значно посилює роль Європейського Союзу у формуванні глобальних норм і стандартів щодо ШІ.
Законом передбачено, що ШІ повинен гарантувати безпеку та гарантію захисту основних прав людей. На основі цього встановили категорії ризику ймовірності заподіяння шкоди.
Більшість систем штучного інтелекту, таких як системи рекомендацій із підтримкою штучного інтелекту та фільтри спаму, належать до категорії з мінімальним рівнем ризику. Компанії можуть самостійно встановити додаткові правила поведінки користування ШІ.
Системи ШІ з обмеженим ризиком – системи, до яких все ще потрібно дотримуватися певних заходів безпеки, однак нормативні вимоги до цих систем менш суворі. Наприклад, ??чат-боти для обслуговування клієнтів на основі штучного інтелекту, який використовують для надання автоматизованих відповідей на запитання.
Системи, які використовують у критичній інфраструктурі, освіті, підборі кадрів, при наданні державних послуг, в правоохоронних органах, управлінні прикордонним контролем і правосудді, належать до категорії із високим рівнем ризику. Вони повинні будуть відповідати суворим вимогам, включаючи системи зменшення ризиків, високу якість наборів даних, реєстрацію активності, детальну документацію, чітку інформацію для користувачів, людський нагляд і високий рівень надійність, точність та кібербезпеку.
Системи ШІ, які вважають явною загрозою основним правам людей, будуть заборонені. Це включає в себе системи штучного інтелекту або додатки, які маніпулюють людською поведінкою, щоб обійти свободу волі користувачів, наприклад іграшки, які використовують голосову допомогу, що заохочує небезпечну поведінку неповнолітніх, системи, які дозволяють «соціальний рейтинг» урядів або компаній, а також певні програми інтелектуального контролю. Цю систему, згідно з Законом, зараховують до категорії із надзвичайним ризиком.
Крім вищезгаданих систем штучного інтелекту, є загальноприйняті: ChatGPT, Gemini і Copilot. Вони можуть створювати системні ризики та повинні проходити процес ретельної оцінки.
Більшість правил Закону про штучний інтелект почнуть застосовувати 2 серпня 2026 року. Однак заборони систем штучного інтелекту, які вважають такими, що становлять неприйнятний ризик, діятимуть через шість місяців, тоді як правила для так званих моделей ШІ загального призначення діятимуть після 12 місяців.
ЄС та його країни-члени розглядають ШІ як вагому інноваційну складову, зокрема у розвитку промисловості та в енергетиці, у цифровій трансформації та у реалізації «зеленого курсу», у боротьбі проти кліматичних змін тощо. Наскільки вдалою буде ця спроба, покаже час.
Ганна НЕШУТА, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
