«Yuşan-Зілля: голоси українського Криму» — мистецький проєкт, що єднає культури
Кримські татари неодноразово ставали об’єктом насильства й депортацій. Сьогодні їхня історична батьківщина — півострів Крим, земля предків — знову перебуває під ворожою окупацією. Історія кримськотатарського та українського народів тісно переплетена: їх поєднує спільний біль, боротьба за свободу й прагнення зберегти власну культуру.
Сьогодні перед нами стоїть спільне завдання — ревіталізація культурної спадщини кримськотатарського народу: відродження традицій, повернення до життя нематеріальних скарбів, глибше пізнання культури киримли.
У Домі Франка триває реалізація проєкту «Yuşan-Зілля: голоси українського Криму» — продовження минулорічного проєкту «Yuşan-Зілля: українське та кримськотатарське суголосся», який із тріумфом відбувся у Києві, Одесі та Львові. Обидва проєкти здійснюються за підтримки Українського культурного фонду.
Метою цьогорічного проєкту є популяризація багатокультурної музичної й літературної спадщини Криму, насамперед кримськотатарської та української, через мистецькі й просвітницькі події.
Творча група — заслужена артистка України Наталка Рибка-Пархоменко, композитор і заслужений діяч мисецтв України Джеміль Каріков та віолончелістка Ніаль Халілова — вже записали музичний альбом українського й кримськотатарського фольклору у сучасних інтерпретаціях. Також триває робота над створенням трьох музичних відеокліпів, що поєднують дві народні традиції.
Для запису одного з кліпів команда вирушила на Рівненщину, у село Старі Коні, до легендарної Домініки Чекун — хранительки унікальної поліської вокальної техніки, яка входить до нематеріальної культурної спадщини України. Зустріч із нею стала по-справжньому теплою та натхненною.
Щоб створити інший кліп, команда звернулася через соцмережі до громадян із проханням поділитися особистими фото й відео — кадрами з життя, подорожей, родинних свят, побуту, пейзажів. Адже саме з таких щирих моментів складається мозаїка пам’яті, що об’єднує людей і наближає спільну мрію — повернення Криму. Ці матеріали стануть основою для відеокліпу на кримськотатарську пісню «Yosmam».
У Домі Франка також відбувся поетично-музичний вечір «Любов моя, розлука, чужина». Актор і режисер Театру Леся Курбаса, лауреат Шевченківської премії Андрій Водичев відкривав глядачам красу кримськотатарської поезії, яку вивчає вже кілька років. Його цікавить середньовічна література, зокрема збірка «Окрушина сонця», і творчість класика Ашика Омера. Виступ Андрія став справжнім синтезом театру, голосу й музики, а атмосферу вечора підкреслила чарівна гра Ніаль Халілової, у чиїй віолончелі оживали голоси предків і мрія про вільний Крим.
Робота над проєктом триває. У планах — зустрічі з Джемілем Каріковим та Зейнеп Яг’яєвою. Зейнеп — мисткиня, акторка, яка через музику, спів і танець розповідає світу історію свого народу. Джеміль Каріков — видатний етномузиколог і композитор, автор симфонічного аранжування національного гімну кримських татар. Понад сім років він працював над антологією кримськотатарської музики, що охоплює чотири століття (XVI–XX ст.) і містить понад 700 композицій, зібраних ним ще з 1980-х років у депортації. Нині проєкт має на меті видати цю працю як посібник для музикантів, етномузикологів і студентів.
Проєкт «Yuşan-Зілля: голоси українського Криму» об’єднує різні середовища — музичне, театральне, музейне, наукове, освітнє, громадське. Його мистецька ідея полягає в тому, щоб через музику й поезію показати красу кримськотатарської культури, розкрити глибинні сенси, що живуть у ній.
Два мелоси — український і кримськотатарський — зливаються у суголоссі, творячи єдине звучання, сповнене сили, пам’яті й любові до Батьківщини.
