Залужний: «Манафорт мені не потрібен, а Єрмак – і поготів»
Відтоді як у 2024 році його усунули з посади головнокомандувача армії України та призначили послом країни у Великій Британії, Валерія Залужного вважають головним політичним суперником президента Володимира Зеленського.
52-річний Залужний відмовляється обговорювати свої політичні амбіції, заявляючи, що не хоче ризикувати завдати шкоди національній єдності під час війни з Росією, яка наближається до своєї четвертої річниці. Проте, як ознаку його можливого бажання балотуватися на посаду президента — після завершення війни — Залужний уперше публічно розповів про глибокий розрив між ним і Зеленським у недавньому інтерв’ю аґенції Associated Press.
Напруга виникла невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, і між цими двома чоловіками часто спалахували суперечки щодо того, як найкраще захищати країну, сказав Залужний. Напружені стосунки досягли точки кипіння у вересні 2022 року, коли десятки агентів СБУ здійснили рейд в офісі Залужного, розповів він AP.
Залужний стверджує, що цей раніше невідомий загалові інцидент був актом залякування. Цей інцидент ризикував оголити їхнє суперництво в той час, коли національна єдність була першочерговою.
Служба безпеки України заявила, що жодного обшуку в офісі Залужного не проводилося, хоча й визнала, що ця адреса фігурувала в розслідуванні, не пов’язаному з ним. Офіс Зеленського теж відмовився коментувати цю історію. AP не змогло незалежно підтвердити версію Залужного щодо рейду.
Навіть через роки це викриття загрожує поляризувати громадську думку в Україні в критичний момент війни. Російські сили здійснюють повільне, поступове просування по всій східній лінії фронту України, і обидві сторони дотримуються несумісних вимог на переговорах, в той час як США тиснуть на них, щоб вони досягли мирної угоди.
Залужний сказав, що під час рейду 2022 року на його офіс, він зателефонував [Андрієві Єрмаку] керівнику апарату Зеленського, попередивши, що він є готовим залучити військових, щоб зупинити цей рейд і захистити командний центр: «Я буду з вами битися і я вже викликав підкріплення до центру Києва для підтримки».
За словами Залужного, хоча та майже кризова ситуація на початку війни минула, розбіжності між Залужним і Зеленським щодо того, як захищати країну, зберігалися. Залужного також сказав, що він часто ставив під сумнів військову стратегію президента.
Суперечка щодо контрнаступу 2023 року, який у підсумку зазнав невдачі, була особливо гострою, сказав колишній генерал. Хоча популярність Залужного серед громадськости було підкріплено кількома успіхами на полі бою, Зеленський звільнив його з посади головнокомандувача в лютому 2024 року, а пізніше оголосив, що його буде направлено до Лондона.
Цей крок широко розглядався політичними аналітиками як спроба Зеленського обмежити потенціал Залужного як політичного суперника, віддаливши його від повсякденних справ в Україні.
Опитування послідовно дають Залужному невелику перевагу над Зеленським у гіпотетичній гонці. Колись міцна популярність Зеленського зменшилася, бо війна затягується. Корупційний скандал, що зачепив кількох високопосадовців Зеленського, підірвав громадську довіру, за словами законодавців і громадських активістів. Нещодавно Зеленський провів перестановки у своїй керівній команді, намагаючись відновити довіру.
США посилюють тиск на Росію та Україну з метою припинення війни. Хоча угода залишається недосяжною, Зеленський принципово погодився на план, викладений президентом США Дональдом Трампом, який передбачає проведення виборів після завершення війни та за умови надання гарантій безпеки.
«Я знаю, як воювати»
Одного вечора в середині вересня 2022 року, коли Україна проводила ефективний контрнаступ на північному сході, Залужний, тодішній командувач армії, вийшов з напруженої зустрічі в штабі Зеленського і попрямував назад до свого офісу в Києві.
Через кілька годин десятки аґентів СБУ з’явилися в офісі Залужного, щоб обшукати приміщення, сказав Залужний. На той час там перебували понад десяток британських офіцерів, сказав він.
За словами Залужного, аґенти СБУ не пояснили, що саме вони шукають, і він стверджує, що він не дозволив їм переглядати документи та комп’ютери.
Рейд був очевидною загрозою, сказав Залужний. У присутності аґентів він зателефонував тодішньому керівнику апарату Зеленського Андрієві Єрмаку і зробив жорстке попередження: «Я сказав Єрмаку, що відбиватиму цю атаку, бо я знаю, як воювати».
Потім Залужний зателефонував тодішньому голові СБУ Василеві Малюку, щоб запитати, що відбувається. За словами Залужного, Малюк сказав, що нічого не знає про рейд, і пообіцяв розібратися.
Пізніше він дізнався, що відомство Малюка за два дні до того звернулося до районного суду Києва за ордером на обшук за адресою, де розташовано офіс Залужного. Відомство буцімто прагнуло обшукати якийсь стрип-клуб, який, за твердженням слідства, керувався злочинною організацією, згідно з судовим документом, отриманим AP.
Але стрип-клуб, зазначений у матеріалах, закрили за цією адресою ще до повномасштабного вторгнення Росії, повідомили AP двоє працівників, які працюють у новому місці розташування клубу.
СБУ заявила, що перевіряла кілька адрес у межах розслідування організованої злочинности — не пов’язаного зі Залужним. У заяві відомство зазначило, що одна з адрес, зазначених у кримінальній справі, виявилася «нещодавно створеним прихованим резервним командним пунктом» Залужного.
У заяві сказано, що СБУ не проводила обшук за цією адресою і що ситуацію було з’ясовано після розмови Малюка і Залужного.
Залужний вважає, що ордер на обшук був приводом і що СБУ не могла сплутати місцезнаходження головного воєнного командного центру країни.
Розбавлена ударна сила
Контрнаступ 2023 року зазнав широкої критики з боку військових експертів за надмірну амбітність і запізнення, що дало російським силам час укріпити позиції.
Залужний каже, що план, який він розробив за допомогою партнерів по НАТО, провалився, бо Зеленський та інші посадовці не виділили потрібні для нього ресурси.
Початковий план передбачав зосередження достатніх сил в «єдиний кулак», щоб повернути частково окуповану Запорожчину — де розташовано важливу атомну електростанцію — а потім просунутися на південь до Азовського моря. Це перерізало б сухопутний коридор, який російська армія використовувала для постачання Криму, який вона незаконно анексувала у 2014 році. Для успіху потрібні були значне зосередження сил і тактична раптовість, сказав Залужний.
Натомість, за його словами, сили було розпорошено на широкій території, що розмило їхню ударну потужність.
Його розповідь про те, як контрнаступ відійшов від початкового плану, підтвердили двоє західних оборонних посадовців, які говорили на умовах анонімности, бо вони не мають дозволу публічно спілкуватися зі ЗМІ.
Дипломат з політичними намірами?
Офіс Залужного в українському посольстві в Лондоні відображає його роки на посаді генерала. Стіни прикрашено плакатами з військовими літаками, армійськими медалями, якими його нагородили, та дитячими малюнками бойових сцен. На столі з червоного дерева стоять іграшкові дрони.
За його столом екрани показують трансляції в реальному часі з дронів, що літають над полем бою на сході України.
Ключові зауваження Залужного щодо воєнної стратегії України полягають у тому, що вона спирається на нереалістичну кількість військ і є погано організованою в частині розробки та впровадження нових технологій на полі бою. Він уважно стежить за розвитком подій, але каже, що не бере участи у військових рішеннях відтоді, як Зеленський усунув його з посади головнокомандувача. Залужний сказав, що після цього вони з Зеленським мали «абсолютно дружні» розмови під час двох зустрічей.
Деякі аналітики кажуть, що відсутність Залужного у щоденних політичних справах України може послабити його популярність.
Водночас опитування Ipsos, опубліковане минулого місяця, показало підтримку Залужного у гіпотетичних майбутніх виборах на рівні 23% порівняно з 20% у Зеленського, що робить його головним конкурентом президента.
Багато українців бачать у ньому фігуру, здатну змінити систему, сказав Володимир Фесенко, політичний аналітик з Києва. «Люди голосуватимуть не лише за Залужного, а й проти Зеленського — звинувачуючи його у невдачах його президентства», — пояснив він.
Залужний уникає обговорення політики, за його словами, побоюючись розпалити розкол серед українців. «Поки війна не закінчиться або воєнний стан не буде скасовано, я цього не обговорюю і нічого для цього не роблю», — сказав він.
Попри його стриманість, низка консультантів з виборчих кампаній, партійних діячів і політичних інсайдерів продовжують звертатися до Залужного і пропонувати допомогу в розробці його кампанії.
Залужний сказав, що один «досить відомий» американський політичний консультант звернувся до нього навесні 2025 року. Посадовець, близький до Залужного, який говорив на умовах анонімности, бо не був уповноваженим публічно коментувати, повідомив AP, що це був Пол Манафорт, який очолював президентську кампанію Трампа 2016 року, перш ніж у 2018 році його засудили за злочини, серед яких було і таємне лобіювання на користь колишнього проросійського президента України Віктора Януковича.
«Я подякував йому за увагу до мене, але сказав, що не потребую його послуг», — сказав Залужний.
Манафорт, якого Трамп помилував ще наприкінці свого першого терміну, не відповів на дзвінки та повідомлення від AP.
Семія Куллаб і Сюзі Бланн, Associated Press, 18.02.2026 (інтерв’ю було зроблено 02.02.2026), переклад взято з фейсбук-сторінки «Радіо «Лемберг»
Коментарі
Народна депутатка України Софія ФЕДИНА:
– Я переконана, що це лише частина того, що Валерій Залужний готовий розповісти суспільству. І якщо вже зараз пролунали такі заяви – про обшуки в командному центрі, про стратегічні розбіжності, про політичну напругу в період найвищої загрози для держави – очевидно, що попереду ще багато непростих фактів.
Особливо показовим є інше. Людина, яка публічно не критикувала владу, свідомо утримувалася від політичних заяв заради збереження єдності в умовах війни, все одно стала об’єктом підкилимних процесів і внутрішньої боротьби. Це ставить під сумнів риторику про «монолітну єдність», яку нам роками демонстрували з Банкової.
Єдність не може будуватися на кулуарних іграх, силових інструментах і персональній лояльності до однієї особи. Коли система замикається на самозбереженні і звеличуванні керівника – це вже не єдність держави. Це єдність вузького кола навколо влади.
Політолог, журналіст, письменник Володимир ЦИБУЛЬКО:
– Зеленський у Мюнхені вирішив зіграти роль історика власної величі. І вийшло, як завжди: в жанрі «я – пророк, усі інші – боягузи». Розповідь про те, як він нібито послав Залужного до американців просити зброю, а ті, мовляв, відповіли «копайте окопи», звучить ефектно лише на сцені. Проблема в тому, що ця театральна репліка вбиває не лише правду, а й репутації живих людей.
Бо якщо ти президент, то або говориш точно, або мовчиш. А коли ти кидаєш у зал прізвище Міллі й підставляєш під сумнів професійність союзника, то це вже не дипломатія — це дешевий стендап. І коли ти вплітаєш у цей номер Залужного, ніби він був носієм «принизливої відповіді», — це вже спроба перекласти власні стратегічні провали на чужі плечі.
Залужний довго мовчав. Мовчав, коли його акуратно «відсовували». Мовчав, коли з нього ліпили зручного цапа-відбувайла за контрнаступ. Але мовчання генерала — це не слабкість. Це дисципліна. І коли він заговорив для західної аудиторії, без істерик, без сцен, сухо й по-військовому, — стало зрозуміло, хто тут державник, а хто актор, що загрався у монологах.
Залужний говорить про планування, концентрацію сил, управлінські рішення. Зеленський говорить про «я сказав». Один оперує категоріями відповідальності. Інший — категоріями образи.
І найіронічніше — Зеленський сам створив собі головного опонента. Не Залужний пішов у політику. Його туди штовхнули. Кожним натяком, кожною кулуарною атакою, кожною спробою переписати історію війни під власний політичний сценарій.
Коли президент починає воювати з генералом за оплески — це вже не про безпеку держави. Це про страх. Страх перед рейтингами. Страх перед порівняннями. Страх перед людиною, яка не потребує телесуфлера, щоб говорити про війну.
Зеленський хотів виглядати єдиним символом опору. Але символ не потребує приниження інших. Символ не прикривається чужими іменами. Символ не розкидається репутаціями союзників, як реквізитом.
Історія запам’ятає не мюнхенські репліки. Історія запам’ятає, хто тримав фронт, а хто тримав мікрофон.
