Неділя, 22 Травня

Живий урок історії

Ярослав Кендзьор показав унікальну відеохроніку Ланцюга Єднання

У ліцеї № 6 Львівської міської ради відзначили День Соборності України, організувавши зустріч з автором відеолітопису суспільно-політичного життя України, учасником дисидентського руху в УРСР, народним депутатом України 6-ти скликань Ярославом Кендзьором. Захід, який мав відбутися у стінах ліцею, через інформацію про масове замінування шкіл 22 січня, перенесли до Палацу естетичного виховання учнівської молоді. Діти та дорослі таки почули про події часів народження сучасної незалежності України з перших уст, інформує “Еспресо.Захід”.

“Я показав, як 21 січня 1990 року патріотично налаштовані громадяни тоді ще УРСР творили живий ланцюг єднання між Заходом країни і Сходом. Оте велелюддя з прапорами на вулицях, живих, молодих, красивих і В’ячеслава Чорновола, і Левка Лук’яненка, і Олеся Гончара, і багатьох інших усміхнених цього дня людей, той настрій, який панував — воістину свято душі і надії, попри те, що ще існувала Радянська Україна і каральні комуністичні органи ніхто не скасовував. На моїй відеохроніці є фрагмент із вулиці Саксаганського у Львові, де якраз розгортали прапори, і поруч молодий міліціонер. Я підходжу до нього і питаю: «А як радянська міліція сьогодні буде святкувати? Чи думає  долучитися до процесів національного відродження?» І цей міліціонер сказав: “Ми обов’язково допоможемо відновитися Українській державі”. «Я пропрацював у Верховній Раді від 1990-го по 2012 рік, тобто 23 роки. 6 каденцій я попрацював у Комітеті з питань культури та духовності і авторитетно кажу — за цей час жоден президент України,  жоден склад парламенту та Кабінету Міністрів, а відповідно і структури, підпорядковані тій чи іншій гілці влади, питаннями майбутнього — зокрема в площині патріотичного, духовного, інтелектуального виховання не займалися, хоч я та мої колеги криком кричали, волаючи до всієї уповноваженої верхівки, що нехтувати ситуацією масового зросійщення, домінуванням російських телеканалів та російської церкви, браком державної політики щодо патріотичного виховання молоді не можна”, — розповів Ярослав Кендзьор.

“Стандартний урок історії дає фактаж, але не дає такого емоційного забарвлення, як людина, котра була очевидцем та учасником певних подій, — каже виконувачка обов’язків директора ліцею № 6 Аліна Бояр-Созанович. –  Відповідно почути про історичну подію з уст того, хто брав у ній участь,  набагато дієвіше, аніж прочитати про цю подію десять мудрих параграфів. Адже дитяче сприйняття — передовсім сприйняття емоційне. А уривки унікального відео ще й дають можливість предметно реконструювати в уяві, як то було, співпережити. Тобто — на відміну від ситуації, коли учень просто читає підручник — залишають у дитячій душі чіткий слід”.

Катерина ДОБРОВИЧ

Share.

Leave A Reply