Блиск і злидні скульптурної фабрики
Спілка художників заявляє про спробу рейдерського захоплення майна з боку міської влади
Правління Львівської обласної орга-нізації Національної спілки худож-ників України, яка є власником Львівської фабрики скла, кераміки та скульптури (ЛФСКС), переконане, що відбувається спроба рейдерського захоплення фабричних споруд площею 13,5 тисячі квадратних метрів і фабричної території, що має 2,5 га землі у парковій зоні біля Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. На думку директора ТзОВ «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури», голови Львівської обласної організації Національної спілки художників України Ігоря Гавришкевича, про це свідчить зокрема розпочате на межі з фабрикою з порушенням ДБН будівництво житлових апартаментів за юридичною адресою ЛФСКС (вул. Мучна, 32).
Нинішня ситуація з фабрикою має тривалу передісторію. У час фінансової кризи Львівської кераміко-скульптурної фабрики кінця 90-х – початку 2000-х років Національна спілка художників України (НСХУ) як власник фабрики передала все рухоме і нерухоме майно фабрики в управління ТОВ «Компанія управління проектами «Акрополь». 30 червня 2024 року на вимогу НСХУ за рішенням Господарського суду Львівської області майно фабрики передали її початковому правовласнику. Судовий розгляд тривав понад два роки – з квітня 2022 року до 30 червня 2024 року. Відтоді всі фабричні майнові права знову офіційно зареєстровані за ЛФСКС. Виконано рішення тільки 16 вересня, коли в Держреєстрі речових прав зафіксовано припинення будь-яких речових прав, які компанія «Акрополь» мала щодо цього майна.
Як зазначають у спілці, саме в період судового процесу стався ймовірно зумисний підпал у порожньому приміщенні фабрики, до якого були залучені підлітки. За наслідками пожежі ДСНС склала протокол протипожежних вимог щодо всіх приміщень фабрики. Однак цей протокол чомусь помилково адресували не до фактичного тодішнього власника фабрики – «Акрополя», а до ТОВ «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури». У низці вимог цього припису ДСНС передбачено встановлення дорогого автоматичного протипожежного обладнання в приміщеннях, які нині не мають належного дахового перекриття і жодного електричного чи іншого обладнання, оскільки їх уже не експлуатують багато років. А самі скульптури з гіпсу чи бетону не становлять вибухонебезпечної загрози.
«Спілка художників віддала майно в управління ТОВ «Акрополь» в надії, що компанія буде ефективним управлінцем, розвине фабрику. Але цього не сталося, натомість розробили різні варіанти використання, зокрема перенесення фабрики за межі Львова. Художники дізналися про це й почалися перші протести, – розповів під час пресконференції Ігор Гавришкевич. – Після того, як змінилася влада у спілці, у Києві та Львові, я знайшов документи, які підтверджували, що одним з планів було забудувати територію фабрики. Спілка почали вести роботу, щоб розірвати договір управління майном з ТОВ «Акрополь», подали в суд. Тоді почалися перші проблеми, зокрема штучні підпали порожнього приміщення, акт пожежників, подання на нас у суд, хоч мали б на того, хто управляв майном. З чиєї волі подали в суд саме на нас? Знаємо, хто це організовує, тому влаштовуємо протести, звинувачуємо певні структури влади. Нас дивує, з якою завзятістю на нас наступають. Проти нас відкрита кримінальна справа за невиконання постанови суду, хоч ми виконуємо, є договори, проєкти відповідні, але на нас дуже репресивно наступають».
Суд дозволив діяльність фабрики задля встановлення устаткування пожежної безпеки. Фабрика вже придбала пожежні щити, уклала угоди і замовила проєктну документацію на протипожежне обладнання. Є всі підтверджувальні документи про поетапне виконання вимог постанови суду щодо дотримання правил пожежної безпеки. Однак, кажуть у спілці, слідчий ГУ НПУ у Львівській області перешкоджає здійснювати ці роботи, навіть зриває замки з фабричних приміщень.
На думку ЛОО НСХУ, є кілька важливих факторів, які викликають підозру причетності міського голови до співучасті в рейдерських намірах щодо захоплення нерухомості фабрики ЛФСКС, зокрема:
- подання на розгляд сесії Львівської міської ради питання щодо інвентаризації приватного майна фабрики без відома її представників;
- ствердження на офіційних зустрічах, що фабрика ЛФСКС є комунальним об’єктом;
- цькування неправдивими дописами керівника фабрики підконтрольними дописувачами у соцмережах Андрія Садового.
Національна спілка художників України у своєму відкритому листі виступила проти спроб перевести ЛФСКС у комунальне майно, зазначивши про початок спроб рейдерського захоплення нерухомого майна спілки. «19 серпня 2023 року заступник міського голови Львова Андрій Москаленко привів команду своїх прихильників на наш приватний об’єкт – ТзОВ «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури» за адресою вул. Мучна, 32 у Львові для нібито формування концепції використання комунального об’єкта за цією ж адресою. Звісно, що такого комунального об’єкта не існує. Команда Андрія Садового фактично жодної концепції там не розглядала».
«Відповідь на запитання, хто забудовник, можна отримати у Львівській міській раді. Бо міська рада погоджує будівництво, хоча цьому мало б передувати погодження меж території, є відповідні норми ДБН, згідно з якими мають бути пожежні розриви між спорудами. Якщо за нашою юридичною адресою хтось будує, це передбачає заплановане захоплення нашої території, – каже Ігор Гавришкевич». За його словами, 80% приміщень фабрики можна незначними зусиллями відремонтувати, решта потребують більших вкладень: «У нас є інвестор, за допомогою якого плануємо реалізувати наш проєкт «Львівський центр мистецьких проєктів». Маємо намір розширити функції, організувати реабілітацію воїнів, внутрішньо переміщених осіб. Розмовляли з різними потенційними інвесторами, але знайшли особу, яка нічого від нас не вимагає і може поступово відновити приміщення до відповідного рівня. На це піде більше часу, ніж знадобилося б потужнішому інвестору з великими коштами, але який захоче натомість від спілки нерухомість. На це ми погодитися не можемо».
Наталя БОРИСЛАВСЬКА
