Буревій у Львові: удар по деревах і пам’ятках
За кілька годин до буревію, який пронісся Львовом 25 червня, у місті, вже звично, комунальники зрізали дерева. Згідно з дозволами та сплативши «відновну шкоду», як повідомляють у таких ситуаціях у міській раді. Потім до них доєдналися знищені буревієм дерева. Так люди й природа «об’єдналися».
За інформацією департаменту цивільного захисту населення Львівської ОДА, внаслідок ускладнення погодних умов, що супроводжувалися сильними зливами та шквальним вітром, у Львові повалено 180 дерев, пошкоджено 26 дахів, стіну одного житлового будинку, 16 автомобілів, підтоплено 10 будинків, затоплено 10 присадибних ділянок. Також через падіння дерева на вулиці Сахарова, 4, травмовано одну людину. Унаслідок обривів контактної мережі у Львові було припинено рух міського електротранспорту. За даними Львівського гідрометцентру, 25 червня в місті випало 28 мм опадів, тобто 33 % місячної норми у червні. Комунальні бригади працювали всю ніч, аби ліквідувати аварії та пошкодження. Наслідки негоди комунальники ліквідовували і впродовж неділі та понеділка, 27 та 28 червня.
Факти й рефлексії
Соцмережі та медіа наповнювалися повідомленнями на кшталт: «Негода не оминула фестиваль джазу, зокрема затопила частину крісел та дах», «У Малехові випав град», «У центрі Львова затопило МакДональдс. Користувачі оприлюднюють відео затопленого ресторану».
«Повертаюся додому. Дерева поламані, декор обвалився. Маса зламаного гілля. А на Пекарській ось таке. Дах впав посеред вулиці, перекрив дорогу і обірвав дроти» (Василь Расевич).
«Стихія. Якось цього разу боліло мене кожне дерево, яке вітер нагинав до землі… Дуже шкода дерев, на очах відчахуються гілки… Напевно, хвора була робінія. А здорові ясени раніше порубали, бо заважали. Розплачуємося за нелюбов наших чиновників до природи. Можете мене критикувати, що то природне явище і люди не винні… ВИННІ!» (Дзвенислава Калинець-Мамчур).
«Коротко про підсумки буревію у Львові 25 червня: Місто паралізоване в корках; міський транспорт паралізований через падіння дерев; таксі — паралізоване (немає машин навіть на 500-гривневу поїздку на
7 км); найпростіший, найнадійніший та найдешевший міський транспорт — електросамокат; збитки, схоже, перевершать результати буревію 2008 року» (Victor Halchynskyy).
Найболючіші втрати серед дерев
Начальниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Олександра Сладкова написала у своєму блозі про 5 найболючіших втрат дерев від цьогорічного буревію. Два з них намагатимуться врятувати, повідомляє «Львівський портал».
За словами Олександри Сладкової, буревій повалив найстаріший дуб парку Франка, якому ймовірно більше 200 років. «Його падіння, на жаль, не стало великою новиною. Ми знали, що він у поганому стані через те, що вже багато років тому почав розщеплювання своїх багатотонних двох стовбурів (вкрай прикрої конструктивної особливості дубів, від якої вони найчастіше гинуть). Нині, як ніколи, можна прийти і порахувати приблизно, скільки йому років, але за відчуттями — 200-300», — каже посадовиця.
Також негода пошкодила і дуб на вулиці Степана Бандери, який ріс біля п’ятого корпусу Національного університету «Львівська політехніка». «Ні, це не той велетень в розквіті сил біля головного корпусу. Це скромний старець, який почав життя, коли навколо були ще сади і лани родини Фредрів, а закінчив, споглядаючи чергову реконструкцію вулиці, що змінила багато назв. Сама посадка будівлі 5-го корпусу у формі «книжки» мені натякає, що дві жінки, які зіграли ключову роль в будівництві корпусу, пані Віра Лясковська і пані Муза Консулова. Будівлю розмістили так, щоб дуб зберегти. Його видно на фото з будівництва великим і кремезним», — розповідає Олександра Сладкова.
Повалив буревій і чорну тополю біля Катедри, яку посадили ще після Другої світової війни. «Вона була однією з десятка дерев, якими нова влада, мабуть, намагалася закрити Катедру, але коли тополя залишилася одна — вона стала справжньою окрасою цього місця. Настільки точно вона доповнювала композицію, незважаючи на свій не найкращий вигляд після багаторазового кронування. Класичний краєвид Львова, від входу в Ратушу в бік Катедри став немислимий без неї, вона є на кожній картині й кожному фото вже 70+ років», — зазначає директорка управління екології та природних ресурсів ЛМР.
Пошкодила негода найстаріший рожевоквітний гіркокаштан Львова та пам’ятку природи — східний бук у сквері Святого Юра. Їх, за словами Олександри Сладкової, спробують «реанімувати». «У сквері Йосафата (частині парку 700-річчя) є видатна колекція дерев. Зокрема, після втрати рожевоквітного каштана біля пам’ятника Труша, найстарішим у Львові екземпляром залишився каштан тут. Він не зруйнований повністю, але однозначно втратив стійкість і декоративність. Але будемо намагатися його зберегти», — каже вона.
Східний бук у сквері Святого Юра втратив частину декоративності й дерево однозначно підлягає лікуванню. «Найбільша небезпека зараз — особливість буків такої форми: вони дістають шалені опіки стовбура від сонця, і на місцях цих опіків починаються некрози. Перед буком розвалився клен, який тримав бук у надійній тіні. Нині ж він оголений. Розглядаємо варіант повної побілки стовбура і ключових гілок найближчого тижня, бо інакше за літо дерево дістане непоправні опіки», — додає Олександра Сладкова.
Пам’ятники на Личакові знову зазнали втрат
«Після буревію повторилася минулорічна ситуація: на Личаківському цвинтарі знову розбито ряд безцінних пам’ятників», — написав на сторінці у фейсбуку дослідник Личаківського кладовища Анатолій Меркешин, повідомляє «Діло». Зокрема, йдеться про скульптуру львівського майстра Павла Ойтелє на могилі Зенткевичів, яка розбита вщент, а реставрували її у 2019 році. Стихія також пошкодила пам’ятник Войнарів, роботи Гартманна Віттвера, який реставрували торік.
«Личаків надалі є руїною, не зроблені висновки з минулорічної трагедії (хоча для кого це трагедія?). Треба провести ґрунтовну реконструкцію зеленого господарства, обрізати крони дерев, висаджувати низькорослі породи…», — висловив свою думку Анатолій Меркешин.
Порятунок сонечка та інших елементів декору
Потужний вітер зламав сонцеподібний шпиль, який увінчував вежу Глинянської брами. Сам шпиль не впав, однак застряг на даху будівлі. Наступного дня сонечко зняли, процес тривав 4 години, адже скульптура — зі скла й металу.
Також зазнав шкоди Домініканський собор — тут упали дві декоративні вази. Одна з них приземлилася, а інша залишилася на даху. На щастя, ніхто не постраждав. «Ми викликали спеціалістів, щоб ті могли забрати вазу, однак вони сказали, що кран туди не заїде, а якщо заїде, то поруйнує всю бруківку. Альпіністи, з якими ми говорили, кажуть, що залізти можуть, проте ця амфора-ваза важить близько 400 кг, а зняти таку вагу — велика проблема», — розповіла «Еспресо.Захід» начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко. Згодом вона додала на своїй фейсбук-сторінці: «Амфора, що впала з купола костелу Домініканців, пробила дах, зачепила другу амфору, яка тепер небезпечно нахилена. Пошкоджену амфору закріпили і зняли куски каменю. Вага понад 400 кг, демонтувати доведеться фрагментами».
Зазнала руйнувань і давня Успенська церква на вулиці Руській. Вітер зірвав частину даху з храму, і ця частина також не впала на землю. Дах на Успенській церкві закрили брезентом, щоб не замокала будівля.
Дах Гарнізонного храму Святих апостолів Петра і Павла протік у багатьох місцях, а частина даху не витримала. У церкві триває реставрація унікальних фресок 1740 року, автора Франциска Екштайна. Завершення реставрації заплановано на кінець 2021 року, проте вже сьогодні можна з певністю говорити, що збереження фресок можливе лише за умови якісного перекриття даху. Отож, попереду новий виклик — терміновий ґрунтовний ремонт, навіть, більше — невідкладна заміна покриття даху», — каже настоятель храму Тарас Михальчук.
Масштаби руйнувань могли б бути менші
Люди певною мірою самі винні в масштабах руйнувань таких буревіїв, як той, що відбувся в п’ятницю у Львові, переконує еколог Анатолій Павелко у коментарі “Еспресо.Захід”. За його словами, ефект руйнувань підсилюють чисельні висотні забудови і зменшення кількості зелених насаджень. “Велика кількість забудов і зменшення природних просторів спричиняють до того, що локально підвищується атмосферні збурення. Це теж спричиняє до збільшення руйнівної сили. Бо коли, для прикладу, зайти в ліс, там сила вітру падає в лічені рази. В той час як будівлі створюють ефект динамічної труби (між будівлями сила вітру збільшується). Це спричиняє розриви комунікацій. Електроопори, рекламні щити, які опиняються між будівлями, піддаються посиленому впливу вітру і руйнуються”, – каже Павелко.
Зокрема він зазначає, що часто руйнуванню дерев шкодить їхнє кронування. “У нас уже люблять збільшувати зелену масу, а ця зелена маса спричиняє до того, що дерево просто вивертає і воно стає наче віяло. Те, що в нас повалило багато дерев спричинене тим, що більшість з них були або поодинокі, або ті, які перебували в екстремальних умовах. Бо ті дерева, навколо яких замощено все бруківкою – їхня коренева система дерева вже не здатна повноцінно живитись. Як наслідок – дерево втрачає стійкість і падає. Дерева в лісі чи в парку з нормальною густотою розміщення – кронами і корінням підтримують одне одного. І там, як правило, набагато менші руйнівні наслідки”.
Підготувала Наталя ДУДКО
P.S. 30 липня ввечері, вдруге в межах тижня, пройшла сильна злива зі шквальним вітром 20 м/с. Як розповіла заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк, відбулося засідання оперативного штабу. Комунальні служби розпочали ліквідацію наслідків негоди. Також, у зв’язку з негодою, вимкнено струм, відтак електротранспорт тимчасово не курсував.
