Субота, 16 Травня

Червоно-кривава лінія тилу

Вбивця військовослужбовця ТЦК хотів викрасти співмешканця своєї родички

Те, що вбивство (!) військовослужбовця ТЦК на Полтавщині викликало в суспільстві неоднозначну реакцію, вразило. Спершу не повірила, тому почала вчитуватися в коментарі під постами в соцмережах. Коли побачила один з них – «Став собакою, то й загинув, як собака», бажання шукати далі, чесно кажучи, зникло. Окрім схвалення вбивства, користувачі соцмереж писали про те, що цей інцидент не став для них несподіваним, з огляду на ставлення частини суспільства до працівників ТЦК. Ще один очевидний аспект, що проявився в обговоренні вбивства, – успішний вплив російської пропаганди. І все ж стриманий оптимізм можна шукати в нагадуванні, що «це не означає, що такі всі. Можливо, ці просто більш видимі, бо їхній вереск гучніший».

«Вбивства військових у тилу – червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України», – написав командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-майор Михайло Драпатий.

Він зазначив, що все не стається раптово: «Ми вже бачили випадки приниження та агресії щодо наших захисників. Але я не бачив гострої реакції суспільства на це. Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув».

Підозрювані – під вартою

   31 січня на автозаправці в Пирятині чоловік застрелив військового ТЦК і втік з одним із мобілізованих. Через кілька годин підозрюваних затримали, під час обшуку в них вилучили гранати, мисливську рушницю, патрони, балаклаву, мобільні телефони тощо, пише «Бі-Бі-Сі Україна».

Коли троє військових ТЦК супроводжували групу мобілізованих до 199-го навчального центру, невідомий чоловік у балаклаві підійшов до одного з військових з мисливською рушницею і вимагав віддати зброю. Військовий відмовив, і невідомий вистрілив у нього з відстані 2-3 метрів. Внаслідок важкого поранення військовий загинув на місці.

Пирятинський районний суд відправив під варту мешканців Полтавщини Вадима Кузуба, якому інкримінують перешкоджання законній діяльності ЗСУ, умисне вбивство та викрадення вогнепальної зброї, та Євгена Щербака, якого підозрюють пособництво у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, повідомляє видання “Ґрати”.

Кузуб на суді свою провину визнав. «Зазначив, що умисно не хотів вбити військового, а хотів його налякати та знешкодити. «Коли він ще був живий, він кричав «Іванович, Іванович». Оце я пам’ятаю. І «швидка» під’їхала хвилин через 40, швидко він помер. Я не знав, що він помер, я думав, він живий. Я не хотів його вбивати, тільки хотів забрати Євгена Щербака», – розповів на судовому засіданні підозрюваний. Суддя Нагорна Наталія ухвалила рішення про тримання під вартою строком 60 днів без права внесення застави», – повідомляє Суспільне.

Визнав свою провину під час судового засідання і Щербак. Він зазначив, що разом з Кузубом втік з місця злочину, оскільки боявся, що їх нібито можуть застрелити військові.

Під час розгляду справи стало відомо, що Щербак – співмешканець родички Кузуба, повідомляє «24 канал». Коли чоловіка мобілізували, то разом з іншими військовозобов’язаними везли на навчання до військової частини. Щербак під час поїздки постійно повідомляв про маршрут військових. Коли автобус зупинився на АЗС, Кузуб приїхав з рушницею, аби забрати товариша. Тоді підозрюваний вистрелив у військового, забрав його автомат і втік разом зі Щербаком. «Автомат військового знайшли в лісопосадці, де його кинули підозрювані», – додали в Офісі генпрокурора.

Речник Полтавського ТЦК Роман Істомін розповів у коментарі ВВС Україна, що загиблий військовий родом із Полтавщини і був 1985 року народження. Він пройшов строкову службу, і в 2023 році був мобілізований. Військово-лікарська комісія визнала його обмежено придатним, тому чоловіка призвали до служби в місцевому ТЦК. У загиблого військового ТЦК залишилася дружина, діти та батьки.

Погляд з окопів

Військовослужбовець Олексій Петров: «(Що? Радісно від того, що в Україні серед білого дня  застрелили військового? Нарешті мрія товстолобіків здійснилася)?

Коли я читаю питання, «а чого це військовий в тиловій зоні був зі зброєю», мені хочеться вийти на вулицю, підняти обличчя до неба і заволати що є сили… «Бл@@@@дь! Даааааааааа коли ж вони почнуть користуватись власним мозком? Ну як можна бути такими тупи…». Спокійно, Петров! Спокійно. Толерантність – наше все. Випий краще кави.

Послухайте мене уважно, люди з країни «непуганих иди@тов». В країні давно йде війна. Справжня. Без дураків. Справжня, це коли війна скрізь. Навіть на АЗС в Пирятині. Справжня, це коли у чувачка в наплічнику може виявитись декілька кілограм тротилу, бо він вирішив залишити наплічник біля входу в поліцію, за що йому пообіцяли триста баксів і ще два мільйони, але потім. Я розумію, що ви втомились від війни ще в 2015 році, коли і гадки не мали що це таке, а від слова «армія» морщили носики. Фу-фу-фу. (Сподіваюсь, що нарешті, за ці три роки, всі втомлені вже встигли відпочити)?! Зараз рік 2025, і своїми опосередкованими діями на зовсім справжніх виборчих дільницях в 2019 році ви опосередковано запросили війну в гості. Не знали? Ну, тепер знаєте. Так ось. Війна зараз скрізь. І військові не те що можуть ходити озброєними, а мусять це робити.

Але проблема виявилась трохи в іншому. Носити зброю і миттєво її застосувати не в понівеченій кабами посадці, а в місці, де купа цивільних, – дві великі різниці. Але і це ще не головна проблема. Справа в тому, що до цього, до таких трагічних подій… ви, любители тік-току та роликів про «бусифікацію», призвели самі. Вбираючи собі в голову інфекцію, ділячись нею з усіма до кого можна дотягнутись, що людей у військовій формі, вважайте військовослужбовців, можна спокійно і зовсім безкарно… пиздити гуртом. Ги-ги-ги… Ну смішно же, да?

Не подобаються дії ТЦК? А чому, наприклад, мені, моїм бійцям і ще приблизно мільйону громадян країни пофіг на те ТЦК? Взагалі. (Мене більше лякають стоматологи). Ми не шугаємось людей в формі? Не обсмоктуємо відосики «ааааааа… бусифікація»? Ну чому? Може, тому, що ми давно у війську? Так, хтось прийшов добровільно. Комусь принесли повістку. Когось привезли співробітники ТЦК. Але ми у війську. Чи є нам чим займатись вдома? Питання риторичне. Але ми тут.

А ви ні! І ніколи тут не будете, які б казки «дайте мені правильний рекрутинг» не вигадували. НЕ БУ-ДЕ-ТЕ! Правильного рекрутингу зараз валом. Від рекламної компанії 3-ї штурмової, дихання перехоплює. І все ж таки ні… Знов не те. Я навіть не буду питати, «а де ті потужні воїни, які десять років тому казали… от якщо би не АТО, а воєнний стан, то я би тоді». Вони теж підготували собі відмазки. Сотні дві. Просто знайте… Цього хлопця вбили ви. Не прямо. Опосередковано. Але вбили. Сцикуни, які несли та несуть в інформаційне поле всю цю дичину з бусіками. Щодня накручували пружину, яка сьогодні луснула. Що кажете, «а чого вони уто… людям на вулиці повістки вручають?». Так якщо би громадяни цієї країни, які мають яйця, прийшли самі до ТЦК, то працівникам цих установ нічим було би займатись… Але ні. Напевне, хтось сидить і чекає ІНШУ країну та інші закони, свято сподіваючись на те, що в такому разі їм ніхто не вручить повістку… Угу! Ждуни в днр та лнр теж так думали».

Погляд із закордону

Sergiy Adamenko Patrick: «В силу того, що не проживаю в Україні, я дуже рідко чіпляю питання мобілізації та інших чутливих тем. Проте зараз змовчати не можу. Вбивство працівника ТЦК місцевим «робінгудом» розкололо суспільство на два табори. Для тих, хто схвалює це вбивство, скажу таке. Мого двоюрідного брата забрали примусом до армії так званої лнр. Його, українця, озброїли й послали воювати проти України. Тепер він має інвалідність і є злочинцем за українським законодавством. Тож якщо не хочете воювати в українському війську проти ворога, який паплюжить нашу землю та вбиває нас щодня, то будете служити в московитській армії. Як результат – ти труп, маєш інвалідність або злочинець за міжнародний законодавством».

«Засуджую, але…»

Сергій Марченко, з допису у фейсбуку: «Позиція, що я, звичайно, засуджую вбивство військовослужбовця ЗСУ, який служив в ТЦК, але ж ТЦК самі винні, бо порушують права ухилянтів, максимально під@рська і ось чому.

В Пирятині вбито не абстрактний ТЦК, а конкретну людину, військового. Немає жодної інформації, що саме цей конкретний військовий, чинив якісь незаконні, жорстокі, негуманні речі з призовниками.

І коли ви зараз кажете, що вам його жаль, але, загалом, ТЦК заслуговують такого ставлення, невже ви не розумієте, що сците на його могилу просто зараз?

Оцей наратив, що вам жаль, але ТЦК погані, це ж один в один наритив росіян, що їм жаль українців, але так їм і треба, бо Україною керує бандеровський єврей-нацист Зеленський. І треба її освободіть, щоб спасті простих людей.

Немає жодних виправдань вбивству військового своєї армії. ЖОДНИХ! Навіть якби він скоїв якесь порушення, виправдань такому вчинку не було б. Але ж він навіть нічого не скоїв, просто робив свою роботу: намагався захистити це хворе, перелякане, інфантильне суспільство, яке одним і тим же ротом співає про Байрактар і пса Патрона і тим само ротом виправдовує вбивць своїх захисників.

Єдина можлива позиція для відповідальних людей в цій ситуації – однозначна, беззаперечна, безумовна підтримка ЗСУ і засудження вбивць і холуїв путіна в Україні».

Кого ненавидіти?

Петро Дербаль, з допису у фуйсбуку: «З розпачем і відчаєм мушу констатувати, що наша ненависть до зеленої влади, яку вона цілком заслужила за свої злочини і некомпетентність, інколи настільки зашкалює, що ми на автоматі переносимо її і на державні інститути України, не розуміючи, що цим самим вбиваємо не тільки патріотизм і опір народу окупантам, але і штовхаємо Україну до поразки і капітуляції у війні. Бо в місті з брудною водою готові вихлюпнути і дитину з корита після купання. Такі безвідповідальні дії бачу навіть серед авторитетних і поважних блогерів, що ще більше розчаровує.

   Може, пора нам зупинитись і зрозуміти, що саме зриву мобілізації і повної деморалізації нашого народу і добиваються такими діями наші зовнішні вороги з Кремля та внутрішні вороги на Банковій? А те, що ці вже регулярні злочини є  спланованими ФСБ спецопераціями, вже не маю жодного сумніву. Тож навіщо ми підігруємо?!

Невже комусь ще не зрозуміло, що масовані інформаційні атаки на ТЦК протягом минулого року, а зараз вже і фізично кримінальні, є дуже добре спланованою спецоперацією по підриву обороноздатності України і примушенню її до капітуляції на російських умовах?!»

Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА

до теми

Вибухи у ТЦК в Рівному

1 лютого внаслідок вибуху в Рівненському ТЦК загинула одна людина, а ще шестеро отримали поранення. Подія сталася в суботу о 16:15 у приміщенні центру комплектування.

Як повідомляла місцева преса, що вибух чули мешканці Покровського району на вулиці Грабника, де розташований обласний ТЦК. Джерела місцевого видання Радіо Трек повідомили, що хтось проніс вибухівку у приміщення ТЦК і активував її.

Один із потерпілих у Рівному перебуває у важкому стані, повідомив головнокомандувач Сирський.

Вибухи біля ТЦК у Павлограді

2 лютого внаслідок вибуху невстановленого предмета біля будівлі ТЦК у Павлограді один чоловік отримав поранення. Повідомлення про надзвичайну подію надійшло близько 18:40, повідомляють у Нацполіції. Як повідомляє Сирський, стан пораненого в Павлограді стабільний, а завдані травми – неважкі.

Share.

Comments are closed.