Чи вигідні для Львова транспортні закупівлі Садового?
Закупівля нового громадського транспорту для чинного міського голови Андрія Садового — це той «коник», на якому він хоче знову заскочити у крісло мера. Та чи були вигідні для Львова ці закупівлі? «Ратуша» намагалася це з’ясувати.
Останні 7 років Андрій Садовий активно піариться на темі розвитку комунального громадського транспорту. Справді, місто за ці роки закупило 322 одиниці нового і
46 одиниць вживаного громадського транспорту. Також є угода на постачання 10 нових трамваїв за 20,8 мільйона євро, із яких 12 мільйонів — кредит Європейського інвестиційного банку. Триває тендер іще на 100 великих автобусів за кошти того ж банку…
Мер, щоправда, мовчить про те, що після 2016 року громадський транспорт для Львова закуповували в обхід національної тендерної системи «Прозорро» — застосовувалися кредити міжнародних банків із власною закритою тендерною процедурою та лізингом. Отож, «Ратуша» вирішила з’ясувати — наскільки вигідними були для Львова закупівлі нового транспорту, а також чи існували більш дешеві варіанти.
Про народження нового виробника громадського транспорту ТзОВ «Спільне німецько-українське підприємство «Електронтранс» Україна вперше почула у липні 2012 року. Тоді майже невідоме широкому загалу підприємство виграло тендер на поставку низькопідлогового трамвая для Львова. У договорі, який підписали між собою Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР (чомусь не «Львівелектротранс») та ТзОВ «СНУП «Електронтранс» 24 липня 2012 року, було визначено ціну трамвая — 11,91 млн грн, або 1,1473 млн євро за тодішнім курсом. Зазначимо, що новий трамвай від «дочки» «Концерну «Електрон» був тоді «котом у мішку», бо компанія не виготовила навіть зразка-прототипа. На початку «Електронтранс» мав постачити трамвай у грудні 2012 року, але цей термін переносили. Врешті-решт перший трамвай 17 липня 2013 року прибув у депо, а 24 серпня 2013 року почав перевозити пасажирів.
В кінці 2013 року Департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР провів тендер іще на один низькопідлоговий трамвай, в якому знову ж таки переміг «Електронтранс». Цей трамвай мав усього 3 секції, замість 5, але коштував за договором від
6 грудня 2013 року майже так само, як і 5-секційний — 11,89 млн грн, або 1,094 млн євро.
Іще 7 трамваїв «Електрон» закупив у 2015-16 роках. Їх закупівля фінансувалася за кошти кредиту ЄБРР, а також внески місцевого і державного бюджетів. Тендер відбувався за процедурою ЄБРР, переможцем очікувано став «Електронтранс» разом із партнерами. За сім нових трьохсекційних трамваїв заплатили майже 7 мільйонів євро.
Уважний читач спитає нас — як могло статися, що український трамвай «Електрон» на п’ять секцій за 8 років у євро подорожчав майже удвічі?
Ми можемо хіба простежити, як росла ціна на трамваї «Концерну «Електрон», які він постачав до Києва. Отож, як свідчить «Вісник державних закупівель», договір на постачання 7 п’ятисекційних трамваїв «Електрон» (вони практично аналогічні першому львівському, тільки трохи ширші) КП «Київпастранс» уклало із виробником
12 жовтня 2015 року. Вартість договору — 183,75 млн. грн, отож один п’ятисекційний трамвай коштував у євро 1,074 млн, тобто навіть дешевше, аніж перший для Львова. Друга угода на постачання трамваїв «Електрон» у Київ була укладена уже за допомогою тендеру в «Прозорро»: за договором, підписаним 26 червня 2017 року 7 нових вагонів коштували 300 мільйонів 990 тисяч 060 грн, отож в євро один вагон коштував уже 1,4784 млн євро. Іще одна закупівля трамваїв «Електрон» для Києва відбулася через «Прозорро» на початку 2019 року. Договір на постачання 10 трамваїв «Електрон» для Києва підписаний 4 квітня 2019 року, його ціна 49 мільйонів 479 тисяч 200 гривень, отож вартість одного трамвая «Електрон» у євро стала уже 1,6355 млн грн. Із 2015 по 2019 рік п’ятисекційний трамвай «Електрон» для Києва подорожчав на майже 52,3 %…
Цікаво, що рідному Львову, та ще й за кредитні кошти, «Електронтранс» у 2020 році запропонував один п’ятисекційний трамвай на 27,17 % дорожче, аніж аналогічну техніку Києву. Кажуть, щоправда, що тендери ЄІБ передбачають постачання для трамваїв запчастин, інструментів та матеріалів, а також гарантійних послуг… Але, вибачте, що це за запчастини, матеріали і послуги вартістю майже 4,5 мільйона євро, що майже тотожно сумі витрат на ремонт трамвайного депо на Промисловій?
Є чималі сумніви і в тому, чи була оптимальною закупівля для Львова тролейбусів «Електрон» за тими цінами, які ми можемо знайти у «Віснику державних закупівель». Перший контракт на постачання тролейбуса «Електрон» Т191.01 був підписаний між Департаментом житлового господарства та інфраструктури ЛМР та ТзОВ «СНУП «Електронтранс» 20 грудня 2013 року. Цей тролейбус, який отримав № 114, обійшовся місту в 1,95 млн грн, або 178,5 тисяч євро. Він був обладнаний російською електронікою «Чергос», його представили містянам на виставці у вересні 2014 року, а у жовтні він уже почав роботу на маршрутах. Тролейбус справді гарний, ергономічний і зручний.
«Вісник державних закупівель» говорить, що тендер на закупівлю трьох нових низькопідлогових тролейбусів був оголошений тим же Департаментом 13 березня 2015 року. В тендері взяли участь 4 постачальники, причому найнижчу ціну за трьох «рогатих» — 14,1 млн грн — встановив Чернігівський автозавод. Місцевий же виробник правив 15,294 млн грн, тобто майже на 1,2 млн грн. Замість того, щоб віддати перемогу чернігівцям відповідно до цінового критерію, у Департаменті ЖГ та інфраструктури вирішили «підтримати вітчизняного виробника» і акцептували пропозицію «Електронтрансу». За договором, підписаним 3 липня 2015 року, три тролейбуси «Електрон» Т191.02 із польською тяговою електронікою «Еніка» обійшлися місту по 219,25 тис. євро. Отож, порівняно з першим тролейбусом «Електрон» Т191.02 ціна в євро зросла на 22,8 %. Ціна львівського «рогатого» була майже на 8,5 % вища, аніж чернігівського. Чернігівці намагалися шукати правди в Антимонопольному комітеті України, але даремно…
Останній тендер із закупівлі 5 тролейбусів Департамент ЖГ та інфраструктури ЛМР провів перед самим запровадженням «Прозорро». Договір на постачання тролейбусів із «Електронтрансом» був укладений 15 червня 2016 року. Його вартість — 31 мільйон 651 тисяча 871 гривня, тобто ціна одного тролейбуса в євро сягає аж 226 351 євро… Порівняно із першим «рогатим» ці здорожчали на 26,8 %.
Одним із перших тендерів із закупівлі тролейбусів у системі «Прозорро» стала закупівля № UA-2016-07-28-000108-c п’яти тролейбусів КП «Одесміськелектротранс». Переможцем цього тендеру став Автоскладальний завод №1 АТ «Богдан Мотос» із Луцька із тролейбусами «Богдан» Т701.17, які практично тотожні «Електронам» Т191. За 5 машин одесити заплатили 26,75 млн євро — договір був підписаний 13 жовтня 2016 року. Ціна одного тролейбуса в євро для Одеси — 188110 євро, тобто 83,1 % від вартості тролейбуса «Електрон» для Львова…
Підбиваючи підсумки — за 10 тролейбусів «Електрон» у 2013-16 роках Львів заплатив 2 мільйони 175 тисяч 175 євро, в той же час, якби купував «Богдани», то вони обійшлися би в 1 мільйон 881 тисячу 100 євро. Різниця становить 294 тисячі євро — вона більша від вартості одного тролейбуса…
Зазначимо, що не надто вдалим є і контракт із закупівлі 50 нових тролейбусів для Львова, який фінансувався за кошти кредиту ЄБРР. Вартість цього контракту, укладеного 18 лютого 2019 року, за повідомленням пресслужби ЛМР, становить 10 мільйонів 992 тисячі 763,2 євро. Контракт передбачає також постачання запчастин, матеріалів та послуг, із врахуванням яких вартість одного тролейбуса — 219,855 тис. євро. Тролейбуси «Електрон» оснащені кондиціонером, проте не мають функції навіть аварійного автономного ходу, отож вони не зможуть об’їхати ДТП чи обрив контактного дроту. Зате в салоні є зарядки для гаджетів!
Цікаво, що паралельно відбувалася закупівля тролейбусів для харківського КП «Тролейбусне депо № 2». Теж за кошти ЄБРР і в рамках тієї є програми. Харків’яни підписали контракт у кінці лютого 2019 року із ДП «Автоскладальний завод № 1» АТ «Богдан Моторс» із Луцька. 57 тролейбусів «Богдан» Т701.17 із аварійним автономним ходом обійшлися Харкову в 11,5 млн грн, отож вартість одного тролейбуса з автономним ходом, разом із матеріалами, запчастинами, послугами — 201,75 тис. євро. Тобто технічно досконаліший тролейбус коштував Харкову майже на 9 % дешевше, аніж «Електрон» Львову. Отож, якби ціни були такі самі, як для Харкова, Львів міг би отримати не 50, а 54 тролейбуси…
Тяжко назвати вигідними і закупівлі автобусів у місцевого виробника. Як свідчить «Вісник державних закупівель», перший тендер на закупівлю 10 автобусів великого класу Львівське комунальне АТП № 1 оголосило 5 серпня 2015 року. Підсумком тендеру стало підписання договору із ТзОВ «СНУП «Електронтранс» 18 вересня 2015 року. Вартість договору — 35,85 млн грн, тобто вартість одного автобуса на день підписання договору — 146,7 тисяч євро.
Другий тендер, уже на 55 нових автобусів, ЛК АТП № 1 оголошує 16 січня 2016 року. Очікувана вартість закупівлі — 200 млн грн. Подача заявок на участь у тендері триває до 11 березня 2016 року.
Під час розкриття тендерних пропозицій виявляється, що компанія ТзОВ «УкрЄвроМАЗ» (дилер білоруського МАЗу) пропонує 55 автобусів за 198,99 млн грн. Всі інші пропозиції, зокрема і від ТзОВ «СНУП «Електронтранс», є не просто дорожчими, але вони перевищують очікувану вартість закупівлі. Ціна від львівського виробника — 264 млн 178 тисяч 578 гривень.
Тендерний комітет ЛК АТП № 1 ухвалює дивне з погляду логіки рішення — за формальними ознаками відхиляє пропозицію ТзОВ «УкрЄвроМАЗ» і акцептує пропозицію ТзОВ «СНУП «Електронтранс», таким чином підприємство витрачає на закупівлю майже на 65,2 млн грн більше, але чого не зробиш для «підтримки вітчизняного виробника», який упродовж трохи більше ніж півроку підняв ціну на свої автобуси із 3,585 до 4,803 млн грн. В євро автобуси «Електрон» здорожчали до 173363 євро, тобто на 18 %. Зазначимо, що конструкція цих автобусів не передбачала наявності в пасажирському салоні кондиціонерів, ба більше — не передбачені були навіть стельові вентилятори!
Дилер білорусів не хотів втрачати такого великого контракту, отож звернувся зі скаргою в Антимонопольний комітет України. 20 квітня 2016 року Постійно діюча адміністративна колегія АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель ухвалила рішення № 775-р/пк-ск, відповідно до якого Львівське комунальне АТП № 1 мало скасувати всю тендерну процедуру із закупівлі 55 автобусів. Це рішення викликало істерику в Андрія Садового, адже новий тендер мав відбуватися уже в системі «Прозорро». Отож, рішення АМКУ оскаржили в суді, хоча така процедура і не передбачена законом. Врешті-решт 2 вересня 2016 року ЛК АТП № 1 і ТзОВ «Електронтранс» таки підписали угоду на постачання 55 автобусів. Цікаво, що незважаючи на скандальність самої закупівлі, виробник не зміг вчасно постачити всі автобуси, отож виконанням контракту зацікавилася військова прокуратура…
У 2018 році за лізинговою схемою ЛК АТП № 1 придбало 150 нових автобусів. І тут вилізло кілька цікавих деталей: 100 нових автобусів виявилися МАЗ 203069, які у 2016 році зовсім не підходили ЛК АТП № 1 — пропозиція таких автобусів була відхилена. 50 інших автобусів були «Електронами» А185. І, що цікаво, за словами радника мера Андрія Білого, місцевий виробник погодився їх постачити за ціною 147 тисяч євро, тобто на 26,363 тис. євро дешевше, аніж такі ж автобуси купували в 2016 році! Щоправда, МАЗи виявилися іще дешевшими — по 122 тис. євро.
Наприкінці — про вартість українського автобуса-аналога. У 2018 році, коли у Львові автобуси закуповували за лізингом, сусідній Івано-Франківськ провів тендер на закупівлю нових 12-метрових автобусів. Переможцем став «Богдан Моторс», який оцінив 24 автобуси «Богдан» А701.32 у 100,8 млн грн. Договір був укладений 14 травня 2018 року, отож ціна автобуса в євро за курсом на той день — 134,33 тисячі євро…
Підбиваючи підсумок щодо автобусів. За 115 автобусів «Електрон» А185 (без врахування платежів за лізингом) Львів заплатив сумарно 18 мільйонів 351 тисячу 965 євро. Якщо б натомість були закуплені автобуси «Богдан» А701.32 за цінами для Івано-Франківська, то їхня вартість становила б
15 мільйонів 447 тисяч 950 євро, тобто місто могло б зекономити майже 3 мільйони євро…
Щоб усім було зрозуміло — «Ратуша» не має жодних претензій до місцевого виробника громадського транспорту — претензії ми адресуємо до тих чиновників ЛМР і керівників комунальних підприємств, які допустили закупівлю громадського транспорту для Львова за цінами, які значно перевищували ті, що фігурували в контрактах для інших міст…
Олексій ШУТЯК, спеціально для газети «Ратуша»
