Чи зрозуміли ЛГБТ Папу Римського?
«Гомосексуальні особи мають право перебувати в родині, вони є дітьми Божими, мають право до родини. Нікого не можна виключити з родини або зробити його життя нестерпним через це. Те, що ми маємо зробити, це закон про цивільні зв’язки, вони мають право бути захищеними законом. Я бороню це». Це слова Папи Римського Франциска з документального фільму «Франческо» режисера Євгена Афінеєвського (він також автор фільму «Зима у вогні» про Революцію Гідності в Україні). Стрічку представили на Римському кінофестивалі 21 жовтня. Слова понтифіка стали приводом для повідомлень про те, що Папа Римський підтримав одностатеві союзи чи навіть шлюби. Потім пройшла хвиля спростувань від релігійних експертів та представників Католицької церкви.
Як інформували ЗМІ, Папа Франциск і раніше висловлювався на підтримку ЛГБТ, а цього разу, вперше на посаді голови Католицької церкви, сказав про можливість для них оформлювати стосунки. Згодом з’явилася інформація, що ці фрази понтифіка сказані не спеціально для фільму, а в інтерв’ю 2019 року мексиканській телекомпанії.
«Повністю фільм мало хто бачив. Як тепер стало відомо, розтиражовані висловлювання Папи — дещо скомпільована нарізка з інтерв’ю, а не одна фраза. Ці слова Ватикан свого часу вилучив із сюжету», — розповів «Ратуші» релігійний експерт Анатолій Бабинський. Щодо ідеї цивільних союзів, то про неї в середовищі Римо-католицької церкви говорять не вперше, зазначає пан Анатолій: «Частина кардиналів Католицької церкви якоюсь мірою підтримувала такий шлях можливого розв’язання суперечок усередині суспільства. Не йшлося про визнання за цивільними зв’язками повноцінного шлюбу і тим паче визнаного церквою, а про те, щоб на рівні суспільства зняти напруження. Як відомо, Папа Франциск, ще як архієпископ в Аргентині, був не проти такого компромісу».
Римо-католицька церква України назвала слова Папи Франциска про підтримку одностатевих союзів «його особистою думкою». Римо-католицькі єпископи у своїй заяві від 24 жовтня нагадали, що «вчення Католицької церкви щодо гомосексуальних стосунків та їхнього юридичного визнання залишається незмінним». Єпископи також зазначили, що апостольська адгортація Святішого Отця Франциска «Радість любові» (Amoris Laetitia) 2016 року наголошує на тому, що для пропозицій зрівняти гомосексуальні стосунки з подружжям «немає жодних підстав».
Офіційної заяви Ватикану з приводу зазначених слів Папи Франциска наразі не було, і навряд чи буде, зазначає Анатолій Бабинський: «Це питання медійне, дуже атракційне і викликає багато різних розмов. Але судячи з того, що офіційної заяви Ватикану не прозвучало, мені здається, що там це не трактують аж так серйозно. Адже одночасно тривають, скажімо, перемовини про Католицьку церкву в Китаї. Щодо цього теж є дискусія всередині церкви, чи Папа робить правильно, чи ні. Один із найвідоміших англомовних ватиканістів Джон Аллен недавно написав, що світ вхопився за слова Папи Франциска про одностатеві союзи, але через сто років ніхто про це не згадає. Бо насправді глобальним питанням нині є те, як Ватикан проведе перемовини з Китаєм щодо існування там Католицької церкви».
Реакція в суспільстві на слова понтифіка про одностатеві союзи все ж досить бурхлива. Представники ЛГБТ-спільноти, яким важлива позиція церкви, підтримують такі заяви Папи. Водночас є й ті з них, хто висловлюється іронічно про церкву та її представників. Частина католиків, як випливає зокрема з коментарів у соцмережах, відчуває сум’яття і нерозуміння. Деякі аналітики намагаються простежити задум Ватикану щодо цього питання. Є й такі, що шукають теорії змови.
«Щодо того, як це сприйняли в суспільстві, то є певне замішання в середовищі католиків, з’явилося багато різних коментарів, зокрема в Україні, але також в інших країнах, у яких єпископи якимось чином намагаються розтлумачити ці фрази і показати, що Папа не сказав нічого, що би суперечило католицькому вченню. З іншого боку, частина ЗМІ подали, що Католицька церква готується до визнання одностатевих шлюбів чи союзів. На мою думку, мало хто в ЗМІ намагається зрозуміти контекст цих слів і що саме Папа має на увазі, простежити його думку, враховуючи інші документи. Було би дивно, якби Папа говорив собі щось, змінюючи позицію щодня, — зазначає Анатолій Бабинський. — Хоча з тих кількох секунд фільму мені особисто не до кінця зрозуміло, чи він говорить про те, що було в Аргентині, коли позитивно оцінював можливість цивільних союзів, чи про теперішній час. Думаю, що з часом ці деталі проясняться, як прояснилося те, що процитовані в медіа слова не сказані на одному диханні, що це окремі фрази, склеєні в один шматок».
Чому все ж виникає таке замішання і нерозуміння? На думку релігійного експерта, це відбувається через те, що стиль, в якому говорить Папа Франциск, і обставини, за яких він говорить, дещо відрізняються від стилю і форми подачі своїх думок попередніми Папами: «Бенедикт XVI написав чимало особистих текстів, де говорить як приватна особа і де висловлюється вільніше. Але коли був Папою, дотримувався певного папського стилю, де кожне слово зважене, до кожної серйозної теми, яку обговорюють, добирають відповідний момент і стиль висловлювання, щоб воно не було двозначним, щоб не викликало додаткових питань. Але я би не сказав, що висловлювання Папи Франциска є двозначним. Швидше ідеться про те, що сам середник, який цього разу обрано, створює певну двозначність. Оскільки ми не бачили того інтерв’ю, тільки уривки з нього».
Чи є підстави думати, що в Католицькій церкві змінюються підходи, ставлення до тих чи тих тем? «Те, що говорить Папа Франциск, не дуже відрізняється від Катихизму Католицької церкви, виданого за Папи Івана Павла II. Про те, що люди, які мають гомосексуальні схильності, не можуть бути вилучені зі своєї сім’ї, в широкому значенні, як людської спільноти. Що потрібно ставитися до них з толерантністю, розумінням тощо. Єдине, як ці слова тепер трактують. Всередині Католицької церкви можуть існувати більш помірковані погляди і більш ригористичні. І власне це напруження, яке існує між ними, створює відчуття, що щось змінюється всередині церкви. Але я особисто стежу за документами, за офіційними повідомленнями, і бачу, що якоїсь зміни не відбувається. Було б надто голосно говорити, що побачимо якісь кардинальні переміни. Такі, що потрясуть цілим світом чи Католицькою церквою».
Наталя ДУДКО
вісті з Ватикану
Визнання теорії Дарвіна. Ще 2009 року, за часів Папи Бенедикта XVI, Ватикан заявив, що еволюційна теорія Чарльза Дарвіна не суперечить біблейській версії створення світу і живих організмів, пише «ТСН». Тодішній глава папської ради з культури архієпископ Жанфранко Равазі (Gianfranco Ravasi) уточнив, що еволюційні ідеї можна знайти в текстах Фоми Аквінського і Святого Августина. «Насправді, кажучи про еволюцію, ми говоримо про світ у такому вигляді, як його створив Бог», — додав Равазі. Архієпископ підкреслив, що Католицька церква ніколи офіційно не засуджувала теорію еволюції. У 1950 році Папа Пій XII заявив, що вона є обґрунтованим науковим підходом до пояснення розвитку людини. У 1996 році понтифік Іван Павло II назвав еволюцію «більш ніж гіпотезою». Водночас Ватикан відкинув твердження, що теорія еволюції доводить неіснування Бога. На цьому наголосив тодішній голова Конгрегації науки і віри, кардинал Вільям Левада, повідомляє «Радіо «Свобода». Під час Римського конгресу на тему еволюції обговорювали, як дві версії про створення світу — наукова та біблійна — можуть співіснувати. На думку архієпископа Равазі, жоден із підходів самостійно не здатний пояснити таємницю людини і Всесвіту. Головне завдання для римо-католиків — уникати суперечностей між науковою теорією еволюції та богословською доктриною створення світу, це погляди на дійсність із різних точок зору, заявив Джанфранко Равазі.
Зустрічі з Путіним. Папа Римський Франциск 4 липня 2019 року впродовж однієї години мав бесіду із президентом Росії Володимиром Путіним. За інформацією місцевої преси, для Путіна це 11-й візит до Італії з часу його приходу до влади в Росії 2000 року і третя зустріч з Папою Римським Франциском, інформує «Радіо «Свобода». Путін запізнився на зустріч на годину. Як йдеться на сайті Ватикану, серед порушених тем була і ситуація в Україні. Що саме сказав понтифік Путіну щодо України і що почув від російського президента у відповідь, не повідомляють. Ватиканський пресцентр додав, що «під час щирих розмов сторони висловили задоволення розвитком двосторонніх стосунків, додатково скріплених сьогоднішнім підписанням протоколу про порозуміння». Громада українців у Римі 4 липня виступила проти візиту Путіна.
Домовленості з Китаєм. 22 жовтня Ватикан і китайська влада продовжили угоду про призначення католицьких єпископів у Китай терміном на 2 роки, повідомляє Reuters. Папа Римський Франциск може стати ініціатором налагодження відносин Ватикану з Китаєм, адже Ватикан не мав жодних офіційних дипломатичних відносин з країною ще з 1951 року, повідомляє «ZN.ua» з посиланням на журнал The Economist. Франциск став Папою в 2013 році, за збігом обставин, фактично за кілька годин до того, як Сі Цзіньпін став лідером Китаю. Наступного року, після візиту до Азії, Франциск розповів про своє бажання відвідати Китай, а також сказав і про те, як він молився «за прекрасний китайський народ». У вересні 2018 року Ватикан і Китай досягли «тимчасових домовленостей» про призначення єпископів. Угода у 2018 році була спробою розпочати «об’єднання церков». Її умови ніколи не оприлюднювали. Але відомо, що домовленості вирішили одну з найбільших суперечок: призначення єпископів. Китай ніколи не приймав єпископів, призначених «сторонніми державами», а Ватикан не визнавав єпископів, призначених Комуністичною партією. Раніше єпископи, призначені Китаєм, автоматично були відсторонені від офіційної Католицької церкви. Фактично, «таємна угода» дозволила Комуністичній партії «офіційно» впливати на католицьку церкву в країні. Натомість Китай надав Папі Римському право вето на свій вибір єпископів. Однак угода, все-таки, не означала офіційного дипломатичного визнання Китаю Ватиканом. Адже це могло б призвести до критики стосовно того, що Ватикан «зрадив вірних католиків на Тайвані». Але «таємна угода» Ватикану з Пекіном призвела до підозр щодо того, чи не зайшов Ватикан занадто далеко у своєму «зближенні з Китаєм», який стає все більш «суперечливим» у питаннях і зовнішньої, і внутрішньої політики. До того ж, влада Пекіна досить «агресивно налаштована» до представників різних релігій. Отже, політика Папи Франциска щодо Китаю викликала критику навіть у католиків, які є великими прихильниками нинішнього Папи.
