П’ятниця, 29 Березня

День народження львівського тролейбуса

69 років тому, в четвер 27 листопада 1952 року, у Львові розпочався регулярний тролейбусний рух із пасажирами. На той час у місті був лише один тролейбусний маршрут № 1: пл. Адама Міцкевича — Головний вокзал, на якому працювало чотири тролейбуси МТБ-82Д, пофарбовані у жовто-сині кольори. Ще один тролейбус (резервний) залишався в тролейбусному парку на території трамвайного депо № 1 на вул. Городоцькій.

Зранку 27 листопада 1952 р. водій тролейбуса Іван Романович Троян сів за кермо машини з деповським номером 4 — саме йому було доручено вивести тролейбус на перший рейс із пасажирами. Іншими трьома машинами, які того дня виїхали на лінію, в першу зміну керували Н.С. Мистюк, Б.І. Пурський та А.В. Дубенкова. Весь рейс тролейбуса — від пл. Адама Міцкевича до головного вокзалу із шістьма зупинками — тривав 20 хвилин. Так у Львові народився новий вид міського громадського транспорту — тролейбусний.

Тролейбус міг з’явитися у Львові ще 1909 року

Електричний трамвай у Львові з’явився у 1894 році — наше місто стало другим після Києва містом України, де почали курсувати електричні тролейбуси. Що ж до тролейбуса, то перший в Україні тролейбус поїхав теж у Києві — сталося це 5 листопада 1935 року, а першим містом Західної України, де з’явився «рогатий електротранспорт», стали Чернівці — тут тролейбусний рух відкрився 1 лютого 1939 року — в той час місто входило до складу Румунії. Втім, «безрейковий електричний омнібус» (саме так на початку ХХ століття називали тролейбус) міг з’явитися у Львові ще в 1909 році. Саме тоді, під час обговорення проєкту трамвайної лінії на Високий Замок, директор «Міських закладів електричних», до складу яких входило трамвайне підприємство, Йозеф Томицький запропонував збудувати тролейбусні лінії на Високий Замок; по вул. Кадетській та Стрийській до Стрийської рогачки, а також до Городоцької рогачки. Інженер стверджував — кілометр лінії «безрейкового електричного омнібуса» обійдеться в чотири рази дешевше, аніж трамвайної, а електричний транспортний засіб із пневматичними шинами буде краще долати підйоми, ніж трамвай. Проте тогочасні львівські райці виявилися консерваторами і на Високий Замок побудували трамвайну лінію, яка пропрацювала 60 років…

Вдруге «тролейбусну» ідею обговорювали у 1930-х роках

Вдруге ідею будівництва у Львові тролейбусних ліній обговорювали у другій половині 1930-х років: тоді в низці міст міжвоєнної Польщі вже відкрився тролейбусний рух (перша тролейбусна лінія в Польщі була відкрита в Познані 12 лютого 1930 р.). Але на перешкоді будівництву тролейбусних ліній у Львові тоді стала Друга світова війна.

По закінченні війни, під час підготовки першого Генплану Львова, було передбачено будівництво тролейбусних ліній у Львові — цей вид транспорту вважався прогресивнішим, аніж трамвай. У червні 1947 року фахівці проєктної контори «Укркомунпроект» взялися за проєктування тролейбусної мережі Львова. Розробляли проєкти двох маршрутів — від Львівського автозаводу на вул. Стрийській до центру міста та від центру міста до летовища на Скнилові. Проте від розробки проєкту до його реалізації минуло понад 5 років.

«Совєти» виділили для будівництва тролейбусних ліній 7 млн рублів

   Реальна підготовка до будівництва тролейбусної лінії у Львові розпочалася у 1951 році — тоді було розібрано трамвайну лінію на центральному проспекті — рух трамваїв перенесли на вул. Підвальну та І. Гонти. Навесні 1952 року було вирішено, як фінансуватимуть відкриття тролейбусного руху у Львові — Рада Міністрів Української РСР 3 травня 1952 року затвердила фінансування будівництва у Львові в 1952 — 1953 рр. 10,5 км тролейбусних ліній загальною вартістю 7,2 млн рублів, зокрема перша черга — 7,3 км загальною вартістю 4,5 млн рублів мала бути збудована у 1952 році.

Будівництвом першої у Львові тролейбусної лінії керували Семануїл Захарович Вайнштейн та Сергій Васильович Половенко — директор і головний інженер Львівського трамвайного тресту. Мідний контактний дріт для тролейбусної лінії замовили у місті Алмалик (Узбекистан), деталі і спецчастини контактної мережі — на підприємствах Львова та Київському заводі електротранспорту (стрілки, перехрещення «трамвай-тролейбус» та ін.). Тролейбуси для Львова мав виготовити Завод імені Урицького в місті Енгельс Саратовської області. Відкриття руху тролейбусів запланували на 7 листопада 1952 р. — на день 35-річчя Жовтневої революції.

Роботи з будівництва тролейбусної лінії розпочалися у середині червня 1952 року, водночас паралельно проводився ремонт покриття на вулицях вздовж тролейбусної лінії. Монтаж контактної мережі завершили 5 жовтня 1952 року, а на початку листопада державна комісія перевірила якість будівництва тролейбусної лінії.

Одночасно з будівництвом тролейбусної лінії йшла підготовка і стажування майбутніх фахівців-тролейбусників у Київському тролейбусному депо № 1. Підготовку проходили як майбутні кермувальники тролейбусів, так і фахівці-експлуатаційники: електрики та слюсарі. Навчанням львівських тролейбусників керував інженер Покришевський та водій-наставник Григор’єв. Львівські водії тролейбусів опановували майстерність керування тролейбусами МТБ-82Д на лінії по Брест-Литовському шосе.

Відкрити тролейбусний рух у Львові до «червоної дати в календарі» не вдалося — Завод імені Урицького затягнув виготовлення тролейбусів — п’ять нових машин прибули на станцію у Львові лише 8 листопада 1952 року. Того ж дня їх швиденько розвантажили і відбуксирували в депо. Після технічного огляду тролейбуси випустили на випробовування лінії…

Ті, хто стояв біля витоків львівського тролейбуса

Перший тролейбусний парк Львова містився на території трамвайного депо № 1 на вул. Городоцькій, 185. Він був розрахований усього на 8 тролейбусів. Історія зберегла прізвища декого з перших працівників тролейбусного парку — слюсар М. Гашпер, майстер О. Князєв, інженер М. Заболотний.

У перші роки в тролейбусному парку проводили лише технічне обслуговування та дрібний ремонт тролейбусів. На середній і капітальний ремонт техніку відправляли на Київський завод електротранспорту та на Сокольницький вагоно- і авторемонтний завод в Москві.

Велике тролейбусне депо на околиці міста поруч із вулицею Стрийською почали будувати у 1960 році, а запрацювало воно 16 серпня 1964 року. На початку 1970-х років депо пройшло реконструкцію і розширення, а у 1984 році тут було створено комплекс автоматизованої діагностики тролейбусів «Skoda 9Tr» чеського виробництва. Цей комплекс спроєктувала група київських вчених та інженерів під керівництвом Володимира Пилиповича Веклича.

Тролейбусний рух у Львові в 1950-ті роки розвивався дуже швидкими темпами — в 1955 році в місті було вже чотири тролейбусні маршрути, 27,6 км тролейбусних контактних мереж, а на балансі Львівського трамвайно-тролейбусного управління перебувало 35 тролейбусів МТБ-82Д. У 1960 році довжина контактної мережі тролейбуса у Львові становила вже 38 км, а в депо було 60 тролейбусів. У 1964 році, на момент відкриття нового тролейбусного депо, в місті налічувалося 100 тролейбусів. Найбільше «рогатих» в нашому місті було в 1983 році — 245 машин. У 1989 році, після відкриття тролейбусного руху на Левандівку, довжина контактної мережі тролейбуса становила 122,3 км.

За роки Незалежності України у Львові було збудовано кілька нових тролейбусних ліній: 24 серпня 1997 року відкрився рух тролейбусів по вул. Сихівській до кінотеатру ім. Довженка, у січні 2011 року тролейбуси рушили проспектом Червоної Калини до «Санта-Барбари». На початку 2012 року запущено рух тролейбусів по вул. Науковій (до вул. Академіка Підстригача), а в червні 2015 року тролейбусний маршрут № 13 (нині — 33) продовжили від вул. Зернової до пл. Івана Підкови. Торік було введено в експлуатацію тролейбусну лінію на вул. Хуторівка.

Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ, спеціально для «Ратуші»

Світлини з колекції Ігоря ПЛОТКА

Share.

Leave A Reply