Доля ексгумованих
На Личаківському військовому кладовищі, який за звичкою називають Марсовим полем, вище місця поховань новітніх Героїв України, триває ексгумація давніх поховань. Роботи виконують фахівці Меморіально-пошукового центру «Доля». Наразі вдалося віднайти останки 65 людей. Достеменно їх поки що не встигли дослідити. Частина останків збереглися повністю, інші – лише частково.
«Зараз ми однозначно можемо сказати, що у верхній частині є поховання Першої світової війни. А в нижній частині є поховання повоєнного періоду. Швидше за все, це військовослужбовці НКВД, які загинули в боях з УПА», – сказав «Першому Західному» директор КП ЛОР «Меморіально-пошуковий центр «Доля» Святослав Шеремета. Після того, як закінчать досліджувати обгороджену ділянку, візьмуться за розкопки під гранітними плитами. Попередньо деякі з них вже піднімали, але кісток не знайшли.
«Про давні поховання було відомо давно. Однак питання ексгумації є складним, воно вимагає якісної дослідницької роботи, обґрунтування та часу на погодження. Широкомасштабне вторгнення росіян в Україну також стало вагомою причиною для ексгумації – на Марсовому полі ховають наших загиблих Героїв, а війна, на жаль, все ще триває. Тож місце для їх гідного поховання повинне бути належно підготовлене. Після проходження усіх процедур були отримані дозволи від Міністерства культури України та органів місцевого самоврядування», – пояснює директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Євген Бойко.
Роботи проводяться за кошти з міського бюджету. Замовником робіт є «Личаківський цвинтар».
На території, де проводять ексгумацію, було кладовище часів Першої світової війни. Тут поховані загиблі військовослужбовці різних армій, що брали участь у бойових діях того часу на наших теренах (армії австро-угорської монархії, німецької кайзерівської армії, турецької армії, російської імператорської армії), інформує пресслужба Львівської міської ради. У міжвоєнний період, за часів Другої Речі Посполитої, тут проводили ексгумацію. В документах зазначено, що рештки тіл перепоховали, однак практика показує інакше.
Радянська влада проводила своє, «додаткове» поховання, коли прийшла до Львова. Свого часу радянська влада «заїхала» тракторами на місце поховань воїнів австрійської армії, а це були люди різних національностей, все знищила і почала проводити військові та приватні поховання поверх. У 1972 році тут встановили меморіал у вигляді надгробних чорних плит, які в композиції з червоними плитами символізували георгіївську стрічку. Все, що поза плитами, офіційно назвали газоном.
У верхній частині огородженої території є поховання часів Першої світової війни, а в нижній – післявоєнного періоду. Щодо післявоєнного періоду, то це поховання військових НКВД, які загинули в боях з УПА. Із 3400 прізвищ, які є на плитах центральної алеї, лише 111 датуються 1944-м роком. Дослідники вважають, що далеко не всі ці 111 людей можуть бути фронтовиками.
Знайдені поховання часів Першої світової війни будуть перенесені поруч, на поля №84 та №85, де у майбутньому збудують Меморіальний комплекс. Натомість рештки з радянських часів (1944 – 1950-ті) зберігатимуть у спеціальному депозитарії до прийняття подальших рішень, повідомляє пресслужба ЛМР.
Нагадаємо, місто планує оголосити міжнародний архітектурний конкурс на будівництво тут Меморіального комплексу. Місто планує оголосити міжнародний архітектурний конкурс на будівництво Меморіального комплексу. Загалом на Марсовому місто планує облаштувати меморіальну площу та сквер пам’яті. З однієї сторони – це поховання новітніх Героїв, а з іншої – сквер пам’яті, ближче до житлової забудови. А в бік вулиці Мечникова – меморіальна площа.
Підготувала Наталя БОРИСЛАВСЬКА
до теми
Де у Львові могила путіна та цілий меморіал НКВС
Окрім Марсового поля, в соцмережах викликає запитання доля так званого Пагорба слави. Подаємо думку автора Golem порталу rdzs.org:
– Уявляєте, над містом досі височить пам’ятник радянським окупантам, стоїть меморіал НКВС-івцям та лежать надгробки з промовистими прізвищами путін і калашніков! «Декомунізовано» лише оздоблення з кольорових металів, а все решта на місці. Мені дивно бачити таке у Львові, ще й на дев’ятому році війни.
Пагорб слави знаходиться на верхньому Личакові. І хоча з нього відкривається чудовий вид на Львів, та місце тут похмуре. Люди гуляють де завгодно, лише не там. Це різко контрастує зі світлим та багатолюдним меморіалом Небесній Сотні, що на вул. Підвальній.
Всередині меморіалу бачимо два пам’ятники. Праворуч – агенту НКВС, терористу та диверсанту Кузнєцову, який добряче нашкодив УПА. Ліворуч – О. Марченку, він перший підняв червоний прапор над львівською Ратушею. Такі собі заслуги…
Навколо пам’ятників є ряди надгробків. Частина з них має дивну дату смерті: кінець 1945 року. Єдина війна, яка тут все ще тривала, – між НКВС і УПА. Логічно припустити, що ці «герої» є з НКВС (потім КГБ) та воювали вони проти українських повстанців. А їм тут меморіал стоїть!
Серед поховань є й могила путіна, шкода що не Володимир Володимирович. І хоча це його однофамілець, але, погодьтеся, доволі символічно.
Митрополит Андрей Шептицький планував звести на цих землях собор, але завадила війна. Так може варто здійснити його плани? Чи, хоча б, перепоховати москаликів кудись подалі, а тут збудувати житло для справжніх героїв?
В будь-якому разі, лишати так, як є зараз – ганьба! «Монумент слави», на вул. Стрийській, знесли ще в 2019 році, а про ЦЕ забули.
