Хресний батько суддівської мафії: мавр зробив свою справу?
Похорон Андрія Портнова, що відбувся наприкінці травня 2025 року на закритій церемонії в Києві на Звіринецькому кладовищі став фінальним актом у драматичній політичній біографії людини, ім’я якої викликало гостру полеміку в суспільстві понад десятиліття. Під охороною, без камер та журналістів, поховали юриста, що пройшов шлях від соратника Тимошенко і архітектора репресивного режиму Януковича до караючого всевладного меча режиму Зеленського. Смерть Портнова — насильницька і показова — лише посилила інтерес до його постаті.
Вбивство в Мадриді: дев’ять пострілів у спину минулому
Портнова застрелили 21 травня біля приватної американської школи в елітному передмісті Мадрида. За офіційною інформацією іспанської поліції, нападник чекав на нього заздалегідь. Дев’ять пострілів — у спину та голову — свідчать про професійне виконання. Камери спостереження зафіксували нападника в медичній масці. Утік він пішки — ані мотоцикла, ані автомобіля, як припускалося спочатку, не було. Версії варіюються — від політичної розправи до замовлення з бізнес-мотивів. Утім, експерти сходяться на думці: це не випадковість. Це було зведення рахунків із постаттю, що знала занадто багато.
Від революціонера до контрреволюціонера: поворотна біографія
Портнов народився у 1973 році в Луганську. Випускник Харківського юридичного інституту, він починав кар’єру в юриспруденції, але вже у 2000-х роках активно входить у політику. З 2005 року — народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко. Його вважали одним з авторів юридичних механізмів боротьби БЮТ проти команди Ющенка.
Проте в політичній грі Портнов зробив несподіваний маневр: у 2010 році приєднався до табору Януковича. Йому доручають формувати судову реформу, структури безпеки та контроль за правовими механізмами в Адміністрації президента.
Його ім’я починає звучати як синонім “правового терору”: саме Портнова називали причетним до створення “чорних списків” активістів Майдану, і саме він був серед авторів законів 16 січня 2014 року, що обмежували права громадян, в тому числі — право на протест.
Втеча та забуття
Після втечі Януковича в лютому 2014 року Портнов залишає Україну. Спочатку — Росія, далі — Австрія, пізніше — Іспанія. Він уникає кримінального переслідування завдяки численним адвокатським стратегіям і відсутності реального суду над діячами режиму Януковича. Впродовж цього періоду він практично зникає з українських медіа, проте, як згодом з’ясується, продовжує впливати на юридичне середовище, підтримує зв’язки з колишніми посадовцями і чекає слушного моменту для повернення.
Реванш у 2019-му: повернення “юриста епохи Януковича”
У травні 2019 року Портнов повертається до України. Це відбувається буквально за день до інавгурації Володимира Зеленського. Його повернення викликало хвилю обурення, особливо серед активістів Майдану. У медіа він знову стає активним: ініціює десятки заяв до Державного бюро розслідувань проти Петра Порошенка, атакує медіа, блогерів, військових. Одним із найбільш скандальних епізодів став його поновлений контракт на викладацьку діяльність в КНУ імені Шевченка.
Великий відхід: війна і втеча знову
24 лютого 2022 року Росія розпочинає повномасштабне вторгнення. Влітку того ж року Портнов залишає Україну, цього разу законно — як батько неповнолітніх дітей. Він оселяється в Іспанії, зберігає тіньову активність, але в публічному просторі — тиша. Усе змінилось 21 травня 2025 року.
Реакція суспільства: тиша з відтінком радості
Суспільна реакція на смерть Портнова — показова. Офіційні особи — мовчать. У соціальних мережах — сарказм, меми, відверта радість. Для багатьох він уособлював режим, що бив студентів, фальсифікував суди, будував авторитаризм під соусом “юридичного порядку”. Хтось порівнює його загибель із падінням статуї — не з жалем, а з відчуттям завершення. Інші — з пересторогою говорять про насильство як метод розв’язання конфліктів.
Версії політологів: ехо минулого чи сигнал майбутньому?
Політолог Володимир Фесенко називає смерть Портнова “політичним маркером завершення епохи Януковича”. Експерти не виключають причетності російських спецслужб або колишніх бізнес партнерів, з якими Портнов не поділив старі схеми.
Інші вважають, що це була справа честі для окремих груп, які не пробачили йому “юридичне прикриття” розстрілів на Майдані. Є й версія про зачистку — Портнов міг володіти інформацією, яка ставала небезпечною. Смерть Андрія Портнова — це більше, ніж вбивство політичного діяча. Це символ остаточного прощання з “правовою архітектурою режиму Януковича”. Його поховали без шуму, але не без відлуння. Бо навіть у смерті він розділив суспільство: на тих, хто пам’ятає і не пробачає, і тих, хто прагне стерти цей розділ історії як болісний спогад.
Питання, що зависли в повітрі
Найлогічніші питання, які нині турбують суспільство у зв’язку з вбивством Портнова, озвучив екс Генпрокурор України Юрій Луценко. Він цікавиться: навіщо Портнов приїжджав в Україну і з ким саме з керівників правоохоронних органів та Офісу президента він зустрічався в Києві в супроводі народного депутата від «Слуг народу» Олійника? Хто саме буде відповідати за те , що саме Портнов створював вже в часи Зеленського кероване ДБР, адже в результаті цього в руках цього неприхованого ворога України опинилось досудове слідство і судове слідство?! А потім ще, вже після початку війни і накладення санкцій!
Чому іспанська поліція засекретила цю справу від українських дипломатів після того, як МЗС України заявило, що «бере її на контроль»?
Нині друг Портнова Царьов розповідає, що гонорари небіжчика після 2019 року сягали десятків мільйонів доларів! Зрозуміло за що: зупинка кримінальних справ, зняття арешту з майна, виведення з санкційних списків! Без погодження з владою все це зробити було НЕМОЖЛИВО!!! Іде власне прізвища тих, хто такі послуги Портнова реалізовував: в правоохоронних органах, в судах, в і де реакція нинішньої влади?
Луценко нагадує, що коли Портнов повернувся в Україну в 2019 році, то поселився на приватно дебаркадері… пана Коломойського! І йому з якогось дива було надано державну охорону! Хто саме дав вказівку першому керівнику ДбР Трубі виконувати всі вказівки цього друга Медведчука? У скільки обійшлась зарплата сотні слідчих ДБР, які розслідували 56 кримінальних справ проти Порошенка, ініційованих Портновим та його родичами? Чому Андрій Портнов, який отримав американські санкції за втручання в судову систему України, аналогічних українських санкцій не отримав?!!
Чому звичайна ПУБЛІКАЦІЯ Портнова в своєму виданні стала основою санкцій проти Порошенка?! Слово в слово! Без жодних доказів.
Суспільство теж чекає відповіді на від влади Зеленського. Але із зрозумілих причин ніхто нічого розслідувати не буде. Щоб випадково не вийти на себе.
Христина СЛЮСАРЧУК, Микола САВЕЛЬЄВ
