Хто куди, а депутат в ліс: Під Голоском має шанс стати житловим мікрорайоном
Так, довкола точиться війна. Країна бореться. Але на жаль зявляються і локальні фронти. Тут воюють ті хто має владу з тими хто немає нічого але може втратити і останнє. Отож 18 липня відбулася чергова і остання зустріч громади скандального району Під Голоском та посадовців міської ради, яка проходила під крилом очільника департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Євгена Бойка. Здавалось би не дивно, що Євген Бойко вболіває за район більше, аніж всі інші мешканці – адже він тут живе. Але в деталях промови та полеміки депутата щось насторожувало… На збори зібрались члени садових кооперативів, приватних будівель і говорили про зонування території та збереження зелених насаджень у районі Під Голоском. У Львові, де дуже динамічно зростає забудова та й промисловість дедалі менше стає зелених насаджень. Вже сьогодні Львів серед лідерів забрудненого середовища. Добре, що у місті є небайдужі люди і певні політики, як-от Євген Бойко, який водночас є і депутатом Львівської міської ради. Так тішили себе думкою ті хто зібрались.
Багато хто із мешканців Під Голоском вважає, що пан Бойко не даремно отримує свою зарплатню. Адже навіть проводить зустрічі з народом. В той час, коли деякі із депутатів бігають без діла, а їхні голоси зайняті не розвитком району, а дерибаном Львова, кажуть люди, нарешті Євген Бойко щось зробив. І вже як зробив то зробив. І тепер, можемо припустити що громада Під Голоском отримає зону Ж1 на скандальних 22 га земель. Адже там дехто планує багатоповерхівки. Звичайно б краще було не мати такої ознаки як Ж1, адже вона може легко перетворитись в Ж2 чи Ж4. Втім, люди запевняють: завдяки роботі Євгена Бойка і його активності громада району отримала підтримку посадовців у війні з безкарністю депутатів, які «дерибанять» місто і піаряться на війні.
Як специфічний подразник та й маркер успішної роботи депутата і наступним кроком, сподіваються люди з Під Голосок, стане визанчення визначення місця й часу для демонтажу незаконного церковного вагону, який належить до російської православної церкви. Не відомо як таке тут зявилось, але у ворога — довгі руки. Можливо вони залазять десь і до владних пагорбів Львова. Всім звичайно зрозуміло, що як людина віруюча, імовірно пан Євген не хотів чіпати псевдокапличку. Але громада сповнена впевненості і готова тиснути на пана Бойка. Йому ж треба додати сили. Люди впевнені у патріотизмі Євгена Бойка, який мав би бути людиною слова. «Сказав – значить зробить! І крапка!» – розповіла мешканка вулиці Малоголосківської пані Марія. Можливо, і Євген Бойко остаточно зрозумів після останньої робочої зустрічі з народом, що за ним люди. І справу «церковного вагончика» час завершити на користь громади.
Бо схожу споруду на Сихові демонтували без проблем. Така сама доля, не без участі Євгена Бойка – так сподіваються люди – чекає і на церквовагончик на Під Голоском. Адже однозначно в рамках закону у посадовців та ще й депутатів є чимало важелів, щоби це зробити. Може завадити хіба львівська погода: просто сильна злива змиє вагончик швидше, аніж до нього з демонтажем прийде Євген Бойко.
Двоякість тону цих суджень та статті може милити. Але все ж відчуття ноток сарказму дає зрозуміти, що не все так добре як би хотіла громада. Можновладці часто вагаються і залишається лиш робити тривожні припущення що саме стає тим фактором, що стопорить приймати очевидні рішення і депутатів і нашого мера тай самого вельмишановного пана Євгена Бойка.
